ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2014 р. Справа № 809/2034/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,
представника позивача - Скорбача Р.М.,
представника відповідача - Олійника Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу у сумі 19 708,33 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
23.06.2014 року Державна податкова інспекція у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у Рогатинському районі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач, ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України") про стягнення податкового боргу у сумі 22 561,53 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання з земельного податку за період 2013 року у сумі 2 835,20 грн., авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період 2013-2014 років у сумі 19 612,00 грн. та нарахованої пені у сумі 96,38 грн.
23.07.2014 року представником позивача у судовому засіданні подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 19 612,00 грн. авансових внесків з податку на прибуток підприємств за період 2013-2014 років та 96,38 грн. нарахованої пені. Просив позов задовольнити, податковий борг у сумі 19 708,33 грн. стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" та за рахунок готівки, що належить останньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що по філії ''Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця'' ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' наявна переплата по податку на прибуток у сумі 20 935,97 грн., яку відповідач просив зарахувати в заборгованість по авансових внесках з податку на прибуток ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України''. Однак, позивачем зарахування коштів проведено не було. У зв'язку з наведеним, просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.06.2002 року ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та 12.06.2002 року взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с.8).
У судовому засіданні з'ясовано, що одним із відокремлених підрозділів ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' є філія ''Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця'' (а.с.62).
У зв'язку з наведеним, з 29.01.2010 року ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' перебуває на обліку у ДПІ у Рогатинському районі як платник за неосновним місцем обліку.
Згідно абзацу 2 пункту 152.4 статті 152 Податкового кодексу України платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2013 року ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' подано до ДПІ у Рогатинському районі розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2012 рік, згідно якого узгоджено загальну суму податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 26 301,00 грн., а також суму авансових внесків з податку на прибуток, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у розмірі 2 192,00 грн. (а.с.24-25).
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до абзацу 11 пункту 57.1 статті 57 даного Кодексу у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку та авансових внесків з податку на прибуток, є узгодженими.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
У відповідності до вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абзац 1).
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації (абзац 4).
Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску (абзац 7).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що самостійно узгоджена відповідачем сума податку на прибуток підприємств за 2012 рік у розмірі 26 301,00 грн., а також авансові внески з податку на прибуток за 2013 рік, січень-лютий 2014 року у розмірі 2 192,00 грн. (щомісячно), підлягали сплаті вказаним платником податку у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Однак, у судовому засіданні з'ясовано, що у зв'язку із не належним виконанням ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'', визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за період 2013-2014 років у загальній сумі загальній сумі 19 612,00 грн.
Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Судом встановлено, що позивачем, у зв'язку із несплатою ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, нараховано останньому пеню у сумі 96,33 грн.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу за № 41-11 від 14.08.2013 року, яку отримано головним бухгалтером ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' Янишів З.С. 14.08.2013 року (а.с.17).
У судовому засіданні представник відповідача вказав, що дану податкову вимогу відповідачем оскаржено не було.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 цієї статті встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкове зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній формі власності, за період 2013-2014 років у сумі 19 612,00 грн. та нарахована пеня у сумі 96,33 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Наявність податкового боргу підтверджується обліковою карткою даного платника податків (а.с.16) та іншими матеріалами справи.
Підстав для звільнення ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' від сплати заборгованості у сумі 19 708,33 грн. судом не встановлено. Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
Доводи представника відповідача з приводу того, що позивачем безпідставно не зараховано наявну переплату по податку на прибуток по філії ''Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця'' ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' у рахунок погашення заборгованості по авансових внесках з податку на прибуток ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки в силу вимог пункту 87.7 статті 87 Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам.
Крім того, згідно пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
У судовому засіданні з'ясовано, що станом на 19.03.2014 року згідно картки особового рахунку філії ''Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця'' ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' за останньою не числиться надмірна сплата сум грошових коштів, а переплата у сумі 20 935,97 грн. виникла за рахунок зменшення позитивних нарахувань на основі уточнених розрахунків податкових зобов'язань минулих років, де показано зменшення податку, що призвело до виникнення переплати.
Судом також встановлено, що із заявою про повернення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток філія ''Рогатинська дорожня експлуатаційна дільниця'' ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' до ДПІ у Рогатинському районі не зверталася.
Таким чином, податковий борг у сумі 19 708,33 грн. підлягає стягненню із ДП ''Івано-Франківський облавтодор'' ВАТ ''Державна акціонерна компанія ''Автомобільні дороги України'' у судовому порядку.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац 1 пункту 87.1).
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Петрушевича, 1, код ЄДРПОУ - 31790584) у дохід держави податковий борг у сумі 19 708 (дев"ятнадцять тисяч сімсот вісім) грн. 33 коп. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить Дочірньому підприємству "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 25.07.2014 року.
Судове рішення № 39899007, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/2034/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: