Постанова № 39898897, 24.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року о/об 12 год. 46 хв.Справа № 808/2788/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г.,

за участю представників:

від позивача - Л.І. Сосніній, М.І. Дмитрова,

від відповідача - Н.П. Середі,

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України»

до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі - позивач або ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької ДСДС НААНУ) до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області (далі - відповідач або ДФІ в Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 07.04.2014 № 08-04-14-14/2864 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновок фахівців Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, викладений в Акті планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької ДСДС НААНУ від 07.03.2014 № 07-21/3, на підставі якого була винесена Вимога від 07.04.2014 № 08-04-14-14/2864 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», не містить нормативних обґрунтувань щодо порушення позивачем чинного законодавства. Крім того, оскаржувана вимога, на думку позивача, винесена всупереч положенням чинного законодавства у відповідній сфері правовідносин.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив наступне. ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької ДСДС НААНУ недостовірно відобразило обсяг витрат на благодійну допомогу, що призвело до заниження рядку 016/1 «Витрати на благодійну допомогу» Звіту про виконання фінансових планів підприємства за 2013 рік на суму 15 000,00 тис. грн., і, відповідно, нанесення збитків підприємству на відповідну суму, що є порушенням ст. 75 Господарського кодексу України і пп. 2.17 п. 2 розділу 1 Наказу Міністерства економіки України від 21.06.2005 № 173. Також, контролюючим органом встановлено факт викривлення позивачем даних фінансової звітності за 9 місяців 2013 року. Крім того, в порушення положень ГК України, ЦК України, умов Договору від 25.04.2013 № ДП 25/04/2013-07 підприємством безоплатно передано ТОВ «Квінтайр» насіннєвий матеріал гібридного соняшника «Ясон» в кількості 11 464 кг. на суму 114 640,00 грн., чим нанесено збитків підприємству на відповідну суму. Крім того, втрата активів підприємством, яка призвела до збитків, як і зазначено, у акті ревізії, зумовлена пропуском позивачем строків позовної давності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 24 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ від 03.02.2014 № 34/25 Державне підприємство «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» 06.05.2013 зареєстровано Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області як юридичну особу за адресою: 72331, Запорізька область, Мелітопольський район, селище Відродження, вул. Горького, б. 34, ідентифікаційний код 00724838 (а.с. 11).

ДФІ в Запорізькій області відповідно до п. 1.2.5.1 Плану контролько-ревізійної роботи Держфінінспекції в Запорізькій області на І квартал 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької ДСДС НААНУ за період з 01.09.2010 по 31.12.2013, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 07.03.2014 № 07-21/3.

На підставі зазначеного акту перевірки, 07.04.2014 контролюючим органом винесено Вимогу від 07.04.2014 № 08-04-14-14/2864 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», відповідно до якої ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької ДСДС НААНУ необхідно вчинити наступне:

- опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб, у тому числі дисциплінарної;

- в повному обсязі відшкодувати безпідставно надану благодійну допомогу у загальній сумі 5 000,00 грн., у тому числі шляхом стягнення з винних осіб на підставі ст. 1166 ЦК України;

- в повному обсязі відшкодувати безпідставно надану благодійну допомогу у загальній сумі 15 000,00 грн., у тому числі стягнення з винних осіб на підставі ст. 1166 ЦК України;

- в повному обсязі відшкодувати втрати від реалізації сільськогосподарської продукції за заниженою вартістю у сумі 5 125,00 грн., у тому числі шляхом стягнення з винних осіб підставі ст. 1166 ЦК України;

- в повному обсязі відшкодувати втрати від реалізації ТОВ «Агро-Лідер» сільськогосподарської продукції за заниженою вартістю у сумі 11 078,10 грн., у тому числі шляхом стягнення з винних осіб на підставі ст. 1166 ЦК України;

- в повному обсязі відшкодувати втрати від реалізації ТОВ «Кайзен-Агро» сільськогосподарської продукції за заниженою вартістю у сумі 12 461,80 грн., у тому числі шляхом стягнення з винних осіб на підставі ст. 1166 ЦК України;

- стягнути з ТОВ «Торговий дім «Украгропром» дебіторську заборгованість за договором від 11.03.2013 № РП-11/03/13-01 в сумі 33 285,60 грн. на підставі ст.ст. 22, 623 ЦК України. В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у недоотриманні фінансових ресурсів, шкоду у загальній сумі 33 285,60 грн., на підставі ст. 1166 ЦК України;

- відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за ТОВ «Квінтайр» у сумі 114 640,00 грн. та стягнути заборгованість з боржника на підставі ст.ст. 22, 623 ЦК України. В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у недоотриманні фінансових ресурсів шкоду у загальній сумі 114 640,00 грн., на підставі ст. 1166 ЦК України;

- відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за ФОП ОСОБА_6 у сумі 159 263,00 грн. та стягнути заборгованість з боржника на підставі ст.ст. 22, 623 ЦК України. В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у недоотриманні фінансових ресурсів шкоду у загальній сумі 159 263,00 грн., на підставі ст. 1166 ЦК України;

- провести взаємозвірку з ФОП ОСОБА_6 за договором від 01.01.2013 б/н та зменшити кредиторську заборгованість на вартість ненаданих послуг в сумі 1 384,30 грн.;

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за Таврійським ДАТУ за штрафними санкціями за неналежне виконання умов договору від 08.10.2013 № 08/10 у сумі 866,01 грн., виставити рахунок на вказану суму та стягнути заборгованість з боржника;

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ПАТ «Мелітопольський Агрос» за штрафними санкціями за неналежне виконання умов договору від 03.04.2013 № 03/04 у сумі 245,95 грн., виставити рахунок на вказану суму та стягнути заборгованість з боржника;

- за наявності поважних причин пропущення позовної давності на підставі ст. 267 ЦК України стягнути з: ТОВ «Укрнасінняпром» на загальну суму 11 392,47 грн.; ТОВ «Альта-груп» на загальну суму 386,44 грн.; ТОВ «Торгова аграрна компанія» на загальну суму 69 652,41 грн.; ПАТ «Мелітопольський Агрос» на загальну суму 713,72 грн.; ДП «ДГ» «Наукове» НААН на загальну суму 3 179,59; ДП «ДГ» «Чернігівське» на загальну суму 5 418,91; ДП «ДГ» «Корделівське» НААН на загальну суму 2 720,69 грн. В іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на відповідні суми на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України;

- за наявності поважних причин пропущення позовної давності стягнути з ДП «ДГ «Відродження» заборгованість на загальну суму 99 315,42 грн. на підставі ст. 267 ЦК України. В іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 99 315,42 грн. на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України;

- за наявності поважних причин пропущення позовної давності стягнути з ДП «ДГ «Відродження» заборгованість на загальну суму 15 280,00 грн. на підставі ст. 267 ЦК України. В іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 15 280,00 грн. на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦК України;

- забезпечити в подальшому безумовне дотримання вимог нормативно-правових актів з питань фінансової дисципліни та ведення бухгалтерського обліку, порушення яких було встановлено в ході проведення ревізії;

- усунути виявлені ревізією порушення, зазначені цією вимогою в термін до 12.05.2014 з одночасним інформуванням ДФІ в Запорізькій області про вжиті заходи, з поданням належним чином завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

18.03.2014 ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» в порядку п. 42 Порядку проведення інспектування Державного фінансовою інспекцією, її територіальними органами направлено письмові заперечення (зауваження) від 18.03.2014 № 170 до Акта Ревізії. За результатами Висновку на зауваження (заперечення) до акта від 07.04.2014 ДФІ у Запорізькій області заперечення ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» не прийняті.

Вимога від 07.04.2014 № 08-04-14-14/2864 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» є предметом судового розгляду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 1 ст. 8 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що орган державного фінансового контролю, відповідно до основних функцій, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону № 2939-ХІІ плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання врегульована положеннями Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року (далі по тексту - Порядок №550).

Відповідно до пункту 16 названого Порядку ревізія проводиться шляхом:

- документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об'єкта чи його заступником;

- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів контролюючого органу або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи контролюючого органу мають право вимагати від керівників об'єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб контролюючого органу та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб'єкта господарювання - виконавців робіт.

Судом встановлено, що ДП «Дослідне господарство «Відродження» Донецької ДСДС НААНУ платіжним дорученням від 15.10.2013 № 505 перераховано Мелітопольській районній організації ветеранів України благодійний внесок на реконструкцію лінії оборони «Ватан» в сумі 15 000,00 грн. Копії рахунку від 14.10.2013 та платіжного доручення від 15.10.2013 № 505 містяться у Додатку 13 до акта. До ревізії надано листи Національної академії аграрних наук України від 01.10.2013 № 10.2-21/661 та від 02.10.2013 № 13-3/389, за змістом яких НААНУ не заперечує проти перерахування благодійного внеску в сумі 15 000,00 грн. Мелітопольській районній організації ветеранів України для реконструкції пам'ятного знаку, за умови відсутності у господарства простроченої заборгованості із оплати праці, платежів перед бюджетами та соціальними фондами, та якщо такі видатки передбачені фінансовим планом на 2013 рік. ДФІ в Запорізькій області в ході ревізії встановлено, що витрати на благодійну допомогу фінансовим планом на 2013 рік не передбачено, крім того, підприємство за 2013 рік мало збиток у розмірі 4 262,00 грн., в результаті чого підприємством не дотримано вимоги листа НААНУ від 02.10.2013 № 13-3/389. Крім того, в акті перевірки зазначено, що у Звіті про виконання фінансового плану на 2013 рік у рядку «витрати на благодійну допомогу» витрати у розмірі 15 000,00 грн. не відображено. Отже, контролюючий орган дійшов висновку, що ДП «ДГ «Відродження» недостовірно відображено обсяг витрат на благодійну допомогу, що призвело до заниження рядку 016/1 «витрати на благодійну допомогу» Звіту про виконання фінансових планів підприємства за 2013 рік на суму 15 000,00 грн., що є порушенням пп. 2.17 п. 2 розділу 1 наказу № 173.

В запереченнях до акту ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» зазначило про існування двох листів від НААНУ, які дозволяють перерахувати благодійні внески в сумі 15 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що в листі, підписаному в.о. Президента Академії наук, який за ієрархією вище, ніж віце-президент, не міститься такої умови, як наявність зазначених видатків у фінансовому плані на 2013 рік. Таким чином, є очевидною неузгодженість у вирішенні цього питання між двома керівними особами НААНУ. Також суд зазначає, що першим був лист за підписом віце-президента від 02.10.2013 № 13-3/389, отриманий позивачем 03.10.2013, а наступним був лист НААНУ від 01.10.2013 № 10.2-21/661 за підписом в.о. президента, отриманий позивачем 10.10.2013.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Разом з тим, в межах спірних відносин щодо дій позивача необхідно зазначити, що останнім були перераховані кошти, крім того, позивач отримав дозвіл на вчинення таких дій від вищого органу управління.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що благодійний внесок позивачем здійснено у порядку, встановленому законом, а відтак вимога контролюючого органу про відшкодування вказаної суми, у тому числі шляхом стягнення з винних осіб на підставі ст. 1166 ЦК України, не ґрунтується на положеннях законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ревізією встановлено порушення постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 26.01.2012 (протокол №1), п. 21 П (С)БО №15 «Дохід» в частині невідображення в обліку доходу, належного до отримання, пп.1, 3, 5, 8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.1, 2.2, 2.13, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1996 №88. Так, згідно даних перевірки підприємство реалізувало просо Харківське 31 еліта та гречку Оранта еліта ТОВ «Торгова аграрна компанія» за заниженою вартістю, що призвело до недоотримання доходів на загальну суму 5 125,00 грн.

Так, згідно Постанови Президії Національної академії аграрних наук України (протокол №1) від 26.01.2012 постановлено погодити мінімальні реалізаційні ціни на насіння основних сільськогосподарських культур для установ та підприємств мережі НААН від врожай 2012 року згідно з додатком. Водночас, відповідно до Додатку до вказаної постанови при реалізації партії насіння понад 10 т надається знижка до 10%; при реалізації партії насіння понад 20 т надається знижка до 35%; на насіння сортів, які користуються підвищеним попитом, ціна збільшується до 25%.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Торгова аграрна Компанія» укладено договір купівлі-продажу №КН(я)-15/11/11-03 від 15.11.2011 за умовами якого позивач (продавець) постачає та передає у власність ТОВ «Торгова аграрна Компанія» (покупець), а покупець приймає у власність та сплачує його вартість, насіння зернових культур власного урожаю 2011 року, найменування, асортимент, кількість та ціна якого, базові умови поставки наведені у Специфікації до цього Договору, яка є його невід'ємною частиною.

Згідно Специфікацій №00000000033 від 01.02.2012, №00000000059 від 22.02.2012, №00000000085 від 12.03.2012, №00000000118 від 19.03.2012, №00000000143 від 03.04.2012, №00000000168 від 18.04.2012, №00000000260 від 13.06.2012 позивачем передано у власність ТОВ «Торгова аграрна Компанія» насіння зернових культур у кількості 359,45т.

Разом з тим, в судовому засіданні представник відповідача пояснила, що правомірність застосування знижки розраховувалася згідно кількості поставки кожного виду насіння зернових культур окремо. При цьому, суд зазначає, що положення Додатку до постанови Президії НААН від 26.01.2012 (протокол №1) щодо застосування знижки не містять вимоги щодо розмежування виду культур, єдиною умовою застосування розміру знижки є кількість поставленого насіння. Таким чином, з огляду на кількість тон насіння, яку позивачем реалізовано згідно умов договору №КН(я)-15/11/11-03 від 15.11.2011, суд приходить до висновку про правомірність застосування позивачем знижки під час реалізації продукції.

З матеріалів перевірки також вбачається, що в ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» від 02.10.2012 № 5397-VI та ДСТУ 2240-93, постанови Президії НААНУ від 18.07.2012 (протокол №8) п.21 П(С) БО №15 «Дохід» в частині не відображення в обліку доходу, належного до отримання, п.п.1, 3, 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.1, 2.2, 2.13, 2.14, 2.15 Положення №88, Підприємством переведено елітне насіння в товарне, що призвело до реалізації сільськогосподарської продукції TOB «Агро-Лидер» та TOB «Кайзен-Агро» за заниженою вартістю, що призвело до недоотримання доходів на загальну суму 23 539,90 грн.

Так, ревізією встановлено, що на підставі актів від 18.01.2013 та від 17.05.2013 позивачем переведено елітне насіння в товарне в загальній кількості 148,8 т.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач, з посиланням на ст. 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та ДСТУ 2240-93 вказує, що вказано, що визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом інспектування, ділянкового та лабораторного сортового контролю на відповідність сорту морфологічним ознакам, визначеним при його реєстрації.

Якщо посів (насадження) за сортовою чистотою не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння та/або садивний матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає.

У разі невідповідності посіву (насадження) вимогам нормативних документів, що регламентують сферу насінництва та розсадництва, він вилучається з числа насіннєвих (розсадницьких).

Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом державного інспектора територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду, (контролю) в агропромисловому комплексі, за рахунок власника насіння.

Усі партії насіння і садивного матеріалу повинні супроводжуватися сертифікатами: насіння - сертифікатом на насіння, що засвідчує сортові та посівні якості; садивний матеріал - сертифікатом, що засвідчує походження, санітарний стан і товарну якість садивного матеріалу.

У разі якщо насіння та/або садивний матеріал не відповідає вимогам заявленої категорії, державний інспектор територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката. ;

Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, яке не має відповідного сертифіката, забороняється. Визначення посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу шляхом аналізування проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу, здійснюється лабораторіями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Проби насіння і садивного матеріалу відбираються від партій насіння та садивного матеріалу державним інспектором територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Взяття проб і визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу, що експортуються, здійснюються відповідно до міжнародних правил.

На насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається відповідний сертифікат.

Визначення сортових якостей насіння овочевих культур не здійснюється.

Насіння і садивний матеріал, що експортуються, супроводжуються міжнародним і фітосанітарним сертифікатами.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що позивачем переведено елітне насіння в товарне з метою його подальшої реалізації, а не з метою сівби. При цьому норми ст. 17 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» містять заборону використання насіння та/або садивного матеріалу, яке не має відповідного сертифіката, саме для сівби/посадки, а не для його реалізації. Поряд з цим, слід зазначити, що ст. 28 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» містить застереження про відповідальність за порушення вимог означеного закону, однак розмір збитків відповідачем визначено виходячи з співставлення реалізаційних цін за результатами якого встановлено, що продукція реалізована за цінами нижче ніж встановлено постановою Президії НААНУ від 18.07.2012 (протокол №8) для елітного насіння, що є передчасним, оскільки факт неправомірного переведення елітного насіння в товарне відповідними службами не встановлено та до відповідальності винних осіб не притягнуто.

Судом встановлено, що між ДП «ДГ «Відродження» та ТОВ «Квінтайр» укладений договір виконання робіт з виробництва насіння гібридного соняшника від 25.04.2013 № ДП 25/04/2013-07, за змістом якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на власний ризик виконати роботу з виробництва насіннєвого матеріалу гібридного соняшника «Ясон» на площі 56 га із батьківського насіння гібридного соняшника, отриманого від Замовника на безоплатній основі у відповідності до умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її на умовах даного договору. ДФІ в Запорізькій області в ході ревізії встановлено, що Підприємство відповідно до вимог п. 3.13, п. 7.1, п. 7.4, п. 10.1 вказаного Договору від 25.04.2013 № ДП 25/04/2013-07 повинно було підписати не пізніше 21.09.2013 з ТОВ «Квінтайр» акт приймання-передачі насіння гібридного соняшника «Ясон» щодо передачі насіння в кількості 53 360 кг на суму 533 600,00 грн., а ТОВ «Квінтайр» провести кінцевий розрахунок у грошовій формі протягом 30 днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. На підставі викладеного, контролюючий орган дійшов висновку про викривлення ДП «ДГ «Відродження» даних фінансової звітності за 9 місяців 2013 року, що є порушенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та порушення ч. 5 ст. 75, ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України, оскільки Підприємством безоплатно передано ТОВ «Квінтайр» насіння гібридного соняшника «Ясон» в кількості 11 464 кг на суму 114 600,00 грн., чим нанесено Підприємству збитків на відповідну суму.

В запереченнях до акту ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» зазначило, що безоплатної передачі ТОВ «Квінтайр» насіння гібридного соняшника «Ясон» в кількості 11 464 кг на суму 114 600,00 грн. не здійснювало, а отже жодним чином не нанесло збитків Підприємству на відповідну суму. Також було повідомлено, що у зв'язку із неможливістю досягнути згоди із Замовником щодо остаточної вартості виконаних робіт ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» у відповідності до розділу 12 Договору розпочало претензійно-позовну роботу.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.09.2013 ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» зібрало урожай соняшнику «Ясон» та у відповідності до п. 3.13 Договору у цей же день передало урожай насіннєвого матеріалу у кількості 53 360 кг Замовникові, що підтверджується товарно-транспортними накладними. Крім того, відповідно до п. 10.1 Договору від 25.04.2013 № ДП 25/04/2013-07 здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі виконаних робіт, який сторони зобов'язуються підписати протягом 3 календарних днів з моменту передачі Виконавцем Замовникові всього вирощеного об'єму насіннєвого матеріалу гібридного соняшника. Таким чином, вбачається, що не пізніше 21.09.2013 між сторонами мав бути підписаний Акт приймання-передачі робіт із зазначенням відомостей щодо обсягу насіннєвого матеріалу у заліковій вазі та вартості виконаних робіт. Встановлено, що з метою підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» на виконання положень п. 10.1 Договору від 25.04.2013 № ДП 25/04/2013-07 у телефонних розмовах неодноразово зверталось до ТОВ «Квінтайр». Замовник у підписанні Акту приймання-передачі робіт відмовив, мотивуючи тим, що насіннєвий завод ТОВ «Укрнасінняпром» у зв'язку із перевантаженням замовленнями не в змозі своєчасно зробити аналіз насіннєвого матеріалу на предмет вологості та вмісту сміттєвої домішки з метою визначення залікової ваги насіннєвого матеріалу гібридного соняшника «Ясон».

Згідно відомостей, які містяться в додатку 46 Акту ревізії від 07.03.2014 № 07-21/3, Акт приймання-передачі результатів виконаних робіт, в якому зазначена залікова вага соняшнику «Ясон» у кількості 41 896 кг. За приписами п. 6.7 Договору від 25.04.2013 № ДП 25/04/2013-07 залікова вага визначена насіннєвим заводом ТОВ «Укрнасінняпром». Отже, вартість виконаних робіт ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» розрахована у відповідності до п. 7.1 Договору правильно і складає 418 960,00 грн. Суд погоджується із доводами позивача, що у відповідності до ст. 187 ПК України ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» 30.12.2013 була виписана податкова накладна на загальну суму 418 960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 69 026,67 грн. та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.01.2014. Із викладеного вище вбачається, що ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» не здійснювало безоплатну передачу ТОВ «Квінтайр» насіння гібридного соняшнику «Ясон» у кількості 11 464 кг на суму 114 640,00 грн., а отже збитків на відповідну суму не населено.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» (далі - Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (далі - Виконавець) в період з 01.07.2011 по 31.12.2013 укладені Договори підряду від 01.07.2011 б/н; від 01.01.2012 б/н; від 07.07.2012 б/н; від 01.01.2013 б/н, предметом яких є здійснення спільної діяльності на території Замовника. Разом з тим, згідно висновків ревізії позивач не отримував від ФОП «ОСОБА_6 послуг охоронної діяльності. Вказані висновки обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_6, як суб'єкт підприємницької діяльності не звітував за своїх працівників в органи Пенсійного фонду України та Міністерства доходів і зборів України, а також подавав податкову звітність до Мелітопольської ОДПІ з показниками про відсутність доходу від підприємницької діяльності.

Разом з тим, на виконання зазначених вище договорів в матеріалах справи містяться акти виконаних робіт підписані між ФОП ОСОБА_6 та позивачем. Окрім того, сума виконаних робіт розраховувалась на підставі табелів обліку робочого часу, в яких зазначено прізвища, ім'я та по-батькові робітників ФОП ОСОБА_6 Так, згідно акту перевірки та табелів обліку робочого часу, кількість робочих годин на день працівників ФОП ОСОБА_6 складала від 8 до 16 годин, в окремих випадках досягала 20 годин щоденно.

Також позивачем щоквартально подавалися звітність за ф. ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» по коду 157 «Дохід, виплачений фізичним особам-підприємцям та само зайнятій особі», копії яких наявні в матеріалах справи (т.3 а.с. 64-148).

Таким чином, ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» у взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 виконано всі передбачені законами дії, а відтак висновки відповідача про наявність порушень є необґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про необґрунтоване надання магазину в оренду без проведення незалежної оцінки, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договорів б/н від 31.12.2008, б/н від 31.12.2011 укладених між ДП «ДГ «Відродження» (Сторона 1) та Приватним підприємцем ОСОБА_9 (Сторона 2) сторони домовилися направити наявних у них матеріальний, технічний та інтелектуальний потенціал на надання взаємовиручки та отримання прибутку. Сторона 1 надає Стороні 2 в користування приміщення колишнього магазину корисною площею 136 кв.м., на якій Сторона 2 організовує роздрібну торгівлю як продовольчими та і непродовольчими товарами. Термін дії договорів з 01.01.2009 по 31.12.2-13.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що підприємства можуть бути орендодавцями окремого нерухомого майна загальною площею за договором до 200 кв.м. Договором оренди в користування передана окрема будівля магазину площею 136 кв.м. Перший договір було укладено 31.08.2008.

Статтею 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції, яка діяла на час укладення договору оренди в 2008 році, передбачала, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди».

Статтею 284 Господарського кодексу України (ч.2) було визначено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Згідно п. 19 ч. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів», якщо для розрахунку орендної плати не передбачено здійснення незалежної оцінки нерухомого майна, може здійснюватися стандартизована оцінка зазначеного майна відповідно до пунктів 20 та 21 цієї Методики.

Згідно в п.21 Методики Стандартизована оцінка нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна завершується складанням комісією акта його оцінки (додаток 2), який затверджується органом, який утворив комісію, а незалежна оцінка - складанням звіту про оцінку майна, який підписується оцінювачами, що безпосередньо її здійснювали, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Разом з тим, до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» були внесені зміни такого змісту: «У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди. При цьому одночасно були внесені зміни і до ст. 284 ГК України за змістом яких оцінка майна державної та комунальної власності здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Однак, ці обставини не були взяті до уваги перевіряючи ми під час проведення ревізії.

Також в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 3.5, п. 3.6, п. 5.1.11, п. 5.1.12 Договору від 11.03.2013 №РП-11/03/13-01, укладеного між ДП «ДГ «Відродження» та TOB «Торговий дім «Украгропром» та п.3 Додатку 2 до Договору від 11.03.2013 №РП-11/03/13-01, ст. 193 ГКУ, ст. 629 Цивільного кодексу України 16.01.2003 № 435-IV (надалі - ЦКУ), Підприємством в 2013 році недоотримано коштів від надання послуг по вирощуванню насіння на загальну суму 33 285,60 гривень.

В ході ревізії ДП «ДГ «Відродження» підготовлено акт приймання-передачі результатів виконаних робіт від 23.01.2014 б/н та в бухгалтерському обліку ДП «ДГ «Відродження» відображено дебіторську заборгованість за TOB «Торговий дім «Украгропром» по договору від 11.03.2013 №РП-11/03/13-01 на загальну суму 33 285,60 грн., у зв'язку з чим від Позивача вимагається - стягнути з TOB «Торговий дім «Украгропром» дебіторську заборгованість за договором від 11.03.2013 №РП-11/03/13-01 в сумі 33 285,60 грн. на підставі ст.ст. 22, 623 ЦКУ. В іншому випадку відшкодувати в повному обсязі за рахунок осіб, винних у недоотримані фінансових ресурсів, шкоду у загальній сумі 33 285,60 грн, на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України.

В ході ревізії встановлено, що ДП «ДГ «Відродження» як кредитор, в порушення вимог ст. 193, 224 ГКУ, ст. 15, 22, 256, 257, 264, 509 ЦКУ не скористалося своїм правом вимагати від боржника TOB «Тур» виконання його обов'язку, не зверталося до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та списало дебіторську заборгованість, яка станом на вересень 2012 року перебувала в межах терміну позовної давності (акт звірки від 21.07.2010), внаслідок чого Підприємству нанесено матеріальну шкоду (збитки) в сумі 15 280,00 грн, у зв'язку з чим вимагається - за наявності поважних причин пропущення позовної давності стягнути заборгованість на загальну суму 15 280,00 грн. на підставі ст. 267 ЦКУ. В іншому випадку та у разі відмови суду у задоволенні позовних вимог відшкодувати в повному обсязі з винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 15 280,00 грн. на підставі ст.ст. 22, 1166 ЦКУ.

Так, відповідно до даних Головної книги за 2012 рік по рахунку бухгалтерського обліку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» у вересні 2012 року списано дебіторську заборгованість в сумі 15 280,0 гривень.

Згідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» списано заборгованість по контрагенту Товариство з обмеженою відповідальністю «Тур». Зазначена заборгованість утворилася в результаті реалізації ДП «ДГ «Відродження» гороху відповідно до накладної на відпуск продукції від 21.03.2005 №148 (зі змінами) на загальну суму 15 280,00 гривень. Останній акт звірки взаємних розрахунків з TOB «Тур» від 21.07.2010 №30, підписаний у двосторонньому порядку, інших документів щодо розрахунків з TOB «Тур» за період з 01.09.2010 по 31.12.2013 та документів щодо проведення претензійно-позовної роботи ДП «ДГ «Відродження» по стягненню зазначеного боргу до ревізії не надано.

Таким чином, на думку відповідача, ДП «ДГ «Відродження» як кредитор, в порушення вимог ст. 193, 224 ГКУ, ст. 15, 22, 256, 257, 264 ЦКУ не скористалося своїм правом вимагати від боржника TOB «Тур» виконання його обов'язку, не зверталося до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та списало дебіторську заборгованість, яка станом на вересень 2012 року перебувала в межах терміну позовної давності (акт звірки від 21.07.2010), внаслідок чого Підприємству нанесено матеріальну шкоду (збитки) в сумі 15 280,00 гривень.

Щодо питання безнадійної дебіторської та кредиторської заборгованості відповідач зазначає наступне. У листопаді 2011 року ДП «ДГ «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ» списано з обліку дебіторську заборгованість по контрагенту ФОП «Буренко Олександр Миколайович» у сумі 99 315,42 грн., яка утворилась внаслідок несвоєчасної оплати за реалізовану продукцію - насіння соняшнику відповідно до накладних на відпуск продукції від 27.02.2007 №140-141. Крім того, до ревізії надано Акт звірки взаємних розрахунків від 28.09.2010 підписаний ФОП ОСОБА_11, яким підтверджено дебіторську заборгованість в розмірі 99 315,23 грн. та графік погашення заборгованості відповідно до якого граничний термін погашення - жовтень 2011 року. Таким чином, позивач, як кредитор, в порушення вимог ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. 15, 22, 256, 257 Цивільного кодексу України, не скористався своїм правом вимагати від боржника ФОП ОСОБА_12 виконання його обов'язку та списало дебіторську заборгованість, яка станом на листопад 2011 року перебувала в межах терміну позовної давності. Як наслідок підприємству нанесено матеріальну шкоду (збитки) на суму 99 315,23 грн. Однак, відповідно до Акту звіряння складеного 28.09.2010, боржник просив розстрочити погашення цього боргу наступними платежами: за березень 2011 року - 15 000,00 грн.; серпень 2011 року - 15 000,00 грн.; вересень 2011 року - 10 000,00 грн.; жовтень 2011 року - 24 315,42 грн.

Відповідно до п. 10 вимоги від 07.04.2014 № 08-04-14-14/2864 ревізією встановлено, що позивачем в порушення п. 4.2, п. 5.1 договору від 29.04.2011, укладеного з ТОВ «Укрнасінняпром»; п.3.1, п. 7.2 договору від 04.02.2011 №1-02 укладеного з ТОВ «Альта-груп»; п. 5.1, п.7.5 договору від 15.11.2011 №КН(Я)-15/11/11-03, укладеного з ТОВ «Торгова аграрна компанія»; п.1.4, п.3.1 договору від 22.05.2012 №22/05 та п. 1.4, п. 3.1 договору від 05.06.2012 №05/06, укладених з ПАТ «Мелітопольський Агрос»; п.3.4, 4.3 договору від 18.07.2012 №ПЗ-18-07-12, укладеного з ДП «ДГ «Наукове» НААН; п.3.4, п. 4.3 договору від 18.07.2012 №ПЗ-18-07-12, укладеного з ДП «ДГ «Чернігівське» НААН; п.3.4, п. 4.3 договору від 19.07.2012 №ПЗ-19-07-12, укладеного з ДП «ДГ «Корделівське» НААН, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 256, ст. 629 Цивільного кодексу України, заходів щодо своєчасного стягнення штрафних санкцій (пені) за порушення умов договору не здійснювалися і як наслідок відповідно до ст. 258 ЦК України сплив строк позовної давності, внаслідок чого позивачем недоотримано штрафних санкцій на загальну суму 93 464,23грн.

Як зазначав відповідач, ревізією наявності простроченої дебіторської заборгованості (в межах терміну позовної давності) та стану нарахування можливих санкцій за несвоєчасне погашення такої заборгованості, вжиття об'єктом контролю заходів для стягнення простроченої дебіторської заборгованості, проведеною вибірковим порядком за весь ревізуємий порядок встановлено, що станом на 31.12.2013 по 9 контрагентам (ТОВ «Альта-груп», ТОВ «Укрнасінняпром», ТОВ «Торгова аграрна компанія», ПАТ «Мелітопольський Агрос», ДП «ДГ «Наукове», ДП «ДГ «Чернігівське» НААН, ДП «ДГ «Корделівське» НААН, ДП «ДГ «Якимівське» НААН, Таврійський ДАТУ) рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 464 264,31 грн. Крім того ревізією встановлено, що по Договорам від 04.02.2011 №1-02, від 15.11.2011 №КН(Я)-15/11/11-03, від 22.05.2012 №22/06, від 05.06.2012 №05/06, від 18.07.2012 №ПЗ-18-07-12, від 18.07.2012 №ПЗ-18-07-12 від 19.07.2012 №ПЗ-19-07-12 підприємством не здійснювалось заходів щодо своєчасного стягнення штрафних санкцій (пені) за порушення умов договорів, внаслідок чого підприємством недоотримано штрафних санкцій на загальну суму 93 464,23 грн. чим нанесено збитки. Однак не за всіма договорами, вказаними у додатку №63 до Акту, строк позовної давності минув.

Також, суд зазначає, що пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесений до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушені, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Пункт 50 Порядку передбачає, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущених порушеннях працівників об'єкту контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналізуючи головні завдання державної контрольно-ревізійної служби визначених у статті 2 і обсягу прав, встановлених статтею 10 Закону №2939-ХІІ слід зазначити, що відповідач здійснюючи державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна реалізує такі через механізм вилучення в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, стягнення у дохід держави коштів, одержаних підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства, звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечене виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також порушення перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства, накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осі підконтрольних установ адміністративні стягнення.

Разом з тим, приписи зазначених норм матеріального права не наділяють суб'єкта владних повноважень правами щодо спонукання господарюючого суб'єкта на проведення претензійно-позовної роботи та зобов'язання звернення до суду про стягнення безпідставно отриманих коштів з іншого господарюючого суб'єкту.

Крім того, матеріали справи містять докази проведення позивачем притензійно-позовної роботи з контрагентами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області №08-04-14-14/2864 від 07.04.2014 «Про обов'язкові для виконання вимоги по усуненню порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської Діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова