Постанова № 39897879, 22.07.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа № 5004/1113/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Крейбух О.Г. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року у справі № 5004/1113/12 (суддя Слободян П.Р.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк"

про визнання банкрутом

за участю представників:

ініціюючого кредитора - ОСОБА_2, за довіреністю

арбітражний керуючий - Василюк І.М.

кредитора (ПАТ "Західінкомбанк") - Бедикайло В.В., за довіреністю

кредитора ОСОБА_5 - ОСОБА_2, за довіреністю

боржника - Москвичов С.І.

В судовому засіданні 22.07.2014 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 року ухвалою господарського суду Волинської області порушено провадження у справі № 5004/1113/12 про банкрутство ТзОВ "Доброслав-Луцьк".

Господарський суд Волинської області ухвалою від 09.10.2012 року зобов'язав заявників в десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ "Доброслав-Луцьк". Примірник газети з опублікованим оголошенням подати суду.

Оголошення опубліковане в газеті "Голос України" № 199 від 23.10.2012 року.

В тридцятиденний термін, передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство) після публікації оголошення до розпорядника майна та в господарський суд Волинської області надійшли грошові вимоги від кредиторів ТзОВ "Доброслав-Луцьк": Луцької ОДПІ в розмірі 366985,80 грн., ОСОБА_8 в розмірі 2608696,84 грн., ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 1467676,51 грн., ПАТ "Західінкомбанк" в розмірі 15780183,53 грн. Осіб, які виявили б бажання взяти участь у санації боржника не виявлено.

14.12.2012 року господарському суду Волинської області було надано підготовлений розпорядником майна Шевчуком О. П. реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Доброслав-Луцьк" для розгляду та затвердження, згідно якого боржником спільно з розпорядником майна, вимоги кредиторів визнані в сумах: Луцька ОДПІ в розмірі 366985,80 грн., ОСОБА_8 в розмірі 2608696,84 грн., ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 1467676,51 грн., ПАТ "Західінкомбанк" в розмірі 10539872,00 грн. та внесення до реєстру, який подано до господарського суду для затвердження.

09.04.2013 року в судовому засіданні розпорядником майна Шевчуком О. П. подано господарському суду Волинської області уточнений реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Доброслав-Луцьк" для розгляду та затвердження, згідно якого розпорядником майна спільно з боржником, вимоги кредиторів визнані в розмірі: ТзОВ "Волинькисень ЛЖЗ" в розмірі 294255,57 грн., фізичної особи підприємця ОСОБА_5 180284,47 грн., Луцька ОДПІ в розмірі 366985,80 грн., ОСОБА_8 в розмірі 2608696,84 грн., ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 1467676,51 грн., ПАТ "Західінкомбанк" в розмірі 15780184,20 грн. та внесення до реєстру.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.04.2014 року у справі № 5004/1113/12 визнано грошові вимоги кредиторів боржника - ТзОВ "Доброслав-Луцьк", а саме: ТзОВ "Волинькисень ЛЖЗ" в розмірі 294255,57 грн., з яких 288411,57 грн. черговість задоволення вимоги четверта, 5844,00 грн. понесених судових витрат та за публікацію оголошення черговість задоволення вимог перша; фізичної особи підприємця ОСОБА_5 в розмірі 180284,47 грн. черговість задоволення вимоги четверта; Луцької ОДПІ в розмірі 366985,80 грн., з яких 366793,23 грн. черговість задоволення вимоги третя, 192,57 грн. черговість задоволення вимог шоста; ОСОБА_8 в розмірі 2608696,84 грн. черговість задоволення вимоги четверта; ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 1467676,51 грн., з яких 1390000,00 грн. черговість задоволення вимоги перша, 77676,51 грн. черговість задоволення вимог шоста; ПАК "Західінкомбанк" в розмірі 15707761,09 грн., з яких 13635742,15 грн. черговість задоволення вимог перша, 2081575,72 грн. черговість задоволення вимог шоста, 1113,00 грн. понесених судових витрат черговість задоволення вимог перша. Затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТзОВ "Доброслав-Луцьк".

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою та вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року у справі № 5004/1113/12 та направити справу №5004/1113/12 на новий судовий розгляд для вирішення питання про включення до реєстру кредиторів вимог ОСОБА_1, як спадкоємиці кредитора ОСОБА_10

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року у справі № 5004/1113/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року по справі № 5004/1113/12 скасовано. Справу № 5004/1113/12 направлено до Рівненського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що ухвала господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. переглядалася в апеляційному та касаційному порядку лише в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк", ТОВ "Волинькисень ЛХЗ", ОСОБА_8, у зв'язку з чим висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказана ухвала була переглянута судами апеляційної та касаційної інстанцій в повному обсязі, є помилковим. Не розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 по суті заявлених в ній вимог і припинивши апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції фактично обмежив заявницю-кредитора у праві на доступ до суду, порушивши цим принцип верховенства права та доступність судового захисту (ст.ст. 8, 55 Конституції України). У доданому до апеляційної скарги листі директор боржника - ТзОВ "Доброслав-Луцьк", направленого на адресу ОСОБА_1, яка є дружиною померлого ОСОБА_10, зазначено, що згідно даних обліку на підприємстві рахується заборгованість перед кредитором - ОСОБА_10 у сумі 565076,00 грн. Однак, наявний у справі реєстр вимог кредиторів боржника, який затверджений господарським судом, в порушення вимог ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство не містить відомостей про вимоги щодо виплати заробітної плати за даними обліку боржника.

Так, ОСОБА_1 зазначала, що у боржника існує заборгованість перед ОСОБА_10 у розмірі 565076,00 грн. (за твердженнями ОСОБА_1 вона є спадкоємицею після смерті свого чоловіка ОСОБА_10.). Однак, жодних доказів окрім листа директора ТзОВ "Доброслав-Луцьк", які підтверджували б заборгованість боржника перед ОСОБА_10 не надала.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Приписами ст. 1269 ЦК України передбчено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Рівненський апеляційний господарський суд ухвалою від 08.07.2014 року витребував у ОСОБА_1 копію поданої нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась у зв'язку із смертю ОСОБА_10, а у випадку постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_10, докази такого постійного спільного проживання; у арбітражного керуючого Василюка І.М., директора ТзОВ "Доброслав-Луцьк" ОСОБА_8 докази наявності чи відсутності дебіторської заборгованості боржника перед ОСОБА_10, у тому числі заробітної плати чи авторської винагороди або інших виплат; у Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Міндоходів у Волинській області докази наявності заборгованості ТзОВ "Доброслав-Луцьк" відносно фізичної особи ОСОБА_10

Від Головного управління міндоходів у Волинській області надійшов лист від 17.07.2014 року, в якому повідомляється, що у Головного управління Міндоходів у Волинській області відсутні відомості про заборгованість ТзОВ "Доброслав-Луцьк" відносно фізичної особи ОСОБА_10

Також Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 18.07.2014 року повідомило, що інформація про боргові зобов'язання ТзОВ "Доброслав-Луцьк" перед фізичною особою ОСОБА_10 відсутня.

Крім того, арбітражний керуючий ОСОБА_3 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому повідомив, що Постановою господарського суду Волинської області від 11.02.2014 року його призначено ліквідатором банкрута, однак службові особи боржника ухиляються від передачі документації, майна та печаток банкрута, що унеможливлює проведення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності боржника. Водночас, ліквідатор ОСОБА_3 надав суду копію відзиву та розшифровки кредиторської заборгованості ТзОВ "Доброслав - Луцьк" станом на 30.09.2012 року, за підписом директора ТзОВ "Доброслав-Луцьк" ОСОБА_8, відповідно до якої у боржника наявна заборгованість перед ОСОБА_10 на загальну суму 565076,00 грн. без розшифровки структури та підстав такої заборгованості.

У судовому засіданні присутні представники кредиторів, боржника та ліквідатора проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

ОСОБА_1 жодних доказів, окрім довідки директора ТзОВ "Доброслав-Луцьк" про наявність заборгованості боржника перед ОСОБА_10 суду не надала. Крім того, ОСОБА_1 надала суду лише копії свідоцтва про шлюб із ОСОБА_10 та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_10 Натомість витребуваних ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року доказів, які підтверджували б прийняття нею спадщини, не надала.

Відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном (ч. 1). Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 2). Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство (ч. 3). Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника (абз. 3 ч. 6).

Враховуючи приписи вказаної статті Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до господарського суду Волинської області із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство. Водночас, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Зміни реєстру вимог кредиторів можуть мати місце лише на підставах, прямо передбачених Законом про банкрутство, зокрема у випадках визнання вимог такого кредитора та затвердження їх судом, яке має підтверджуватися належними доказами та має бути досліджено у встановленому Законом порядку.

Таким чином, оскільки ухвалою господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів та наслідком визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 є внесення змін у вже затверджений реєстр, заявлені вимоги кредитора повинні розглядатися в порядку передбаченому Законом про банкрутство судом першої інстанції в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

За таких обставин, для забезпечення права на судовий захист, повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом, ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду першої інстанції із заявою про визнання кредиторських вимог, а звернення із відповідною заявою до суду апеляційної інстанції є передчасним.

Відтак, доводи наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду Волинської області судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вищезазначеного, беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків кредиторів та боржника у справі про банкрутство, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й постановив ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги із зазначених у ній підстав, оскільки згідно ч. 3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року у справі № 5004/1113/12 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.