Ухвала суду № 39897858, 23.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 876/1950/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Виноградівського районного суду, Ужгородського апеляційного суду Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

14 січня 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - судді Виноградівського районного суду Закарпатської області, Ужгородського апеляційного суду Закарпатської області, в якому просив визнати протиправними дії щодо замовчування судових рішень Виноградівським районним судом та Ужгородським апеляційним судом, стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в даній адміністративній справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, апелянт подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Ч.2 ст.2 КАС України передбачає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оспорює бездіяльність суддів при розгляді ними цивільної справи, процесуальний порядок яких встановлений нормами ЦПК України, тобто фактично оскаржуються дії суддів, які пов'язані із здійсненням правосуддя.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 роз'яснено, що у розумінні положень ч.1 ст.2, п.1,7 і 9 ст.3, ст.17, ч.3 ст.50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Таким чином, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії суддів при здійсненні судочинства.

Колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, оскаржені позивачем дії суддів є процесуальними, вчиненими при здійснені правосуддя.

Крім того, оскільки предмет позову, заявленого у даній справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій суддів, які не відносяться до управлінських, врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, а тому розгляд і вирішення таких вимог не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст.17 КАС України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у вказаній справі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм процесуального права.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали правильно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі № 807/132/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець