Постанова № 39897679, 21.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014 року Справа № 904/1360/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В.-доповідач

суддів:Широбокової Л.П, Орєшкіної Е.В.

Секретар судового засідання Євтсигнеєва Т.О.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 18.07.14р.

Представники сторін:

від позивача: Карпов А.О. представник, довіреність № 860 від 22.04.14;

від позивача: Русанова В.В., представник, довіреність № 30 від 01.01.14;

від відповідача: Невмержицька О.М., представник, довіреність № 52-16/107 від 23.01.14;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. у справі №904/1360/14

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про стягнення 41 259,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.14р року у справі №904/1360/14 (суддя Колісник І.І.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 39 251,28 грн.та збір за зберігання вантажу у сумі 2 008,68 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, та просить суд скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Порядок та умови експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", регулюються договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 06.11.08р.

На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№ 42969279, 42969329, 42969428, 42969402, 42968451, 42963439, 42869345, 42969436, 42969352, 42969360, 42989378, 42969394, 42969441, 42969337, 42989386 порожні вагони власності ТОВ «ЄвразТрансУкраїна» були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані на станціях Кривий Ріг-Західний, Кривий Ріг-Головний на підставі наказів №№ 473 від 31.08.13р., 499 від 15.09.13р., 498 від 15.09.13р. через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№18099822, № 10109858, 17099818, 17099819, 19099829, 10109853, 15099810, 10109854, 06099776, 07099778 та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф. ФДУ-2 № 05099178, 23099186 на загальну суму 41 259,96 грн. (з ПДВ) .

Відомості плати та накопичувальні картки працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов"язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно п.8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та п. 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (зодиниці) справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Згідно з п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Кривий Ріг-Головний у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а№№ 64 від 31.08.13р., 71 від 15.09.13р., 41 від 15.09.13р., та за актами загальної форми ГУ-23 № № 143 від 31.08.13р., 151 від 15.09.13р., 3135 від 15.09.13р.

Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

Позивач просить стягнути збір за зберігання вантажу та плату за користування вагонами за час їх затримки з вини вантажовласника. В обґрунтування вини відповідача у затримці вагонів, посилається на акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (т.1 а.с 165-250т. 2 а.с. 1-19.), Положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг, пояснення поїзних диспетчерів (т.4 а.с. 91-93 ). Також зазначає, що після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЖДТ ВАТ "Південний ГЗК" повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під"їздну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий цеху УЖДТ комбінату відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під"їздної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під"їздну колію ВАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору "Про експлуатацію під"їздної колії ВАТ Південний ГЗК" , а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ВАТ "Південний ГЗК" підтверджується, зокрема наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.

Із наданих актів ф.ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника (т. 1 а.с. 165-250, т. 2 а.с. 1-19), вбачається, що акти ф.ГУ-23 №№ 7345, 7346,7347, 7348, 7608, 7610, 7611, 7612, 7618, 7619, 7620, 7621, 7622, 7623, 7624, 7625, 7626, 7644, 7645, 7662, 7663, 7664, 3665, 3669, 3670, 7674, 7675, 7676, 7677, 7678, 7679, 7680, 7681, 7682, 7684, 7685, 7686, 7687, 7726, 7727, 7728 підписано як представниками залізниці так і представником вантажовласника, як це передбачено п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами. Зазначені акти свідчать про затримку вагонів на станції призначення з вини відповідача. Посилання відповідача на підписання зазначених актів з боку вантажовласника не уповноваженими особами колегія суддів вважає безпідставними. Акти 7618, 7619, 7620, 7621, 7622, 7623, 7624, 7625, 7626, 7624, 7625, 7262, 7627, 7728 підписано з боку вантажовласника його представником Парахомчуком О.М., заперечення у відповідача щодо відсутності у цієї особи повноважень на підписання актів ф.ГУ-23 відсутні. Акти №№ 7345, 7346, 7608, 7609, 7610, 7611, 7612, 7644, 7662, 7663, 7664, 7665, 7669, 7670, 7674, 7675, 7676, 7677, 7678, 7679, 7680, 7681, 7682, 7684, 7685, 7686, 7687 підписано особами, які брали участь у засвідченні обставин, що стали підставою для їх складання, а саме черговими по залізничній станції Лисовою, Агалаковою, Лелекою, Буряк.

Згідно Інструкції чергового по залізничній станції служби експлуатації цеху зовнішнього транспорту управління залізничного транспорту, затвердженої заступником Голови правління з виробництва та інвестиційної діяльності С.Н. Ромашиним (т. 4 а.с. 122-126), черговий по станції є безпосереднім керівником розпорядником та організатором технологічної роботи станції на зовнішньому транспорті та закріпленим за нею районом. Черговий по станції зобов"язаний, зокрема, формувати потяги та маневрові склади, подавати та забирати вагони на навантажно-розвантажувальні фронти; виконувати обслуговування основних виробничих та допоміжних цехів комбінату; виконувати операції по приготуванню маршрутів, прийому та відправлення, пропуску поїздів та маневрових складів, готувати особисто та давати розпорядження про приготування маршрутів черговому стрілочного посту; забезпечувати своєчасну подачу вагонів під навантаження та вивантаження, виконувати своєчасне прийняття та відправлення, формування потягів, виконувати господарські та інші маневрові роботи, ефективно користуватись технічними засобами станції, вантажного парку та локомотивів; перевіряти готовність до відправлення сформованих вантажів та маневрових складів; своєчасно оформляти записи щодо прийняття та відправлення потягів та маневрових складів, давати вказівки та розпорядження локомотивним бригадам та черговим стрілочних постів.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище акти загальної форми ГУ-23 підписані особами, посадові обов"язки яких мають безпосереднє відношення до організації приймання потягів, а тому є належними доказами вини відповідача у затримці вагонів.

Від підписання актів загальної форми № 7162, 7163, 7164, 7165, 7166, 7178 представник відповідача відмовився, про що є відповідна відмітка в цих актах, засвідчена підписами представників залізниці.

Відповідно до п. 5 р.60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої Міністерством транспорту України, жодна із сторін не має права відмовитись від підпису акта загальної форми. У разі незгоди із змістом акта сторона може викласти свою думку. У випадку відмови від підпису акта представників відправника (одержувача) акт підписується особами, що брали участь у його складанні. При цьому у актах робиться відмітка про пред»явлення акта на підпис представнику відправника (одержувача) та про його відмову від підпису акта. Ця відмітка також засвідчується підписами осіб, що брали участь у складанні акта. Відповідачем вище перелічені акти оформлені у відповідності з вимогами зазначеної Інструкції.

Решта актів в порушення вимог п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами представником вантажоотримувача не підписані, тому вони не можуть служити належним доказом на підтвердження вини отримувача вантажу у затримці вагонів на станції призначення.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, що підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки вагонів. Відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час затримки вагонів діючим законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Зазначені акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів. Тому вказані доводи відповідача колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під"їздному шляху ПАТ "Південний ГЗК"(т. 4 а.с. 136), узгодженої сторонами по справі, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ "Південного ГЗК" по прямому міжстанційному зв"язку, або телефонному зв"язку.

Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації -нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.97р. за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг" (т. 4 а.с. 137-138) визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку "дача згоди", загорається зелена лампочка "отримання згоди". Після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїздну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна. Пунктом 8 договору "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ВАТ Південний ГЗК" передбачено обов"язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв"язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов"язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.

Позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ВАТ "Південний ГЗК", які зареєстровані у книзі повідомлень фГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.

ПАТ "Південний ГЗК" надано суду довідку про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.

За даних обставин слід визнати, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під"їздну колію, не включення "зеленого" вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов"язання за договором. Посилання відповідача на те, що відповідно до "Положення про зайнятість колій" була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються.

Відповідно до Роз"яснень ВГСУ від 12.06.14р. №0701-11/96/715/14 визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірного вантажу, у зв»язку з зайнятісттю колій станції призначення, у тому числі і з вини вантажоотримувача, яким не забирались раніше подані на його адресу вагони.

Зайнятість прийомо-відправних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів є безпідставними.

Також на підтвердження факту скупченості вагонів на станції Кривий Ріг з вини вантажоотримувача позивачем залучено до матеріалів справи відомості ф.ГУ-46, підписані та сплачені ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов"язання доводить особа, яка порушила зобов"язання. Належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у скупченості вагонів на станції призначення та у затримці спірних вагонів на попутних станціях відповідачем не надано.

Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів на станціях Кривий Ріг - Західний, Кривий Ріг-Головний мала місце з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно забиралися вагони на свою під"їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Тому судом першої інстанції вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу задоволені правомірно.

Рішення господарського суду від 20.05.14р. відповідає матеріалам справи та норам діючого законодавства. Доводи, викладені в апеляційній скарзі є не обгрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. у справі №904/1360/14- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. у справі №904/1360/14- залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В Орєшкіна

Суддя Л.П.Широбокова

25.07.14