Рішення № 39897609, 16.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 924/365/14 16.07.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до 1) Хмельницької обласної державної адміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест» про визнання недійсним розпорядження та державного акту про право власності, за участю представників позивача - Жамбровського М.С., довіреність №б/н від 15.04.2014 року, відповідача 1 - Циц С.В., довіреність №б/н від 20.03.2014 року, відповідача 2 - Тарасевича М.П., довіреність №б/н від 17.04.2014 року, прокурора - Пилипенком Т.А. за посвідченням №018324 від 16.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до господарського суду хмельницької області з указаним позовом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.03.2014 року справу було передано в порядку статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2014 року справу № 924/365/14 порушено провадження та призначено розгляд справи на 28.04.2014 року.

25.04.2014 року через канцелярію суду відповідачем 1 надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позову.

25.04.2014 року через канцелярію суду відповідачем 2 надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просив відмовити в задоволенні позову та клопотання про припинення провадження у справі па підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

28.04.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 15.05.2014 року.

07.05.2014 року відповідачем 1 через канцелярію суду надано клопотання про припинення провадження у справі па підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

15.05.2014 року в судовому засіданні представники відповідачів 1, 2 підтримали свої клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та зазначали, що даний спір має публічно-правовий характер.

Проте, пунктом 1.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 7 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - постанова Пленуму ВГСУ №6), зазначено, що з положень статей 13, 14, 140,142,143 Конституції України статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Пунктом 1.2.4 постанови Пленуму ВГСУ №6 роз'яснено, що індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

За таких обставин, в задоволенні клопотання відповідачів 1, 2 про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України судом відмовлено.

15.05.2014 року в судовому засіданні позивачем надано письмові пояснення по справі.

15.05.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 28.05.2014 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці, справу № 924/365/14 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 924/365/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року, у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки, справу № 924/365/14 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року суддя Чебикіна С.О. прийняла справу № 924/365/14 до свого провадження.

02.07.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 16.07.2014 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2011 року №146/2011-р змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 2 га, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест», розташованої на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району (за межами населених пунктів), із категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На підставі вищевказаного розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю «Каолін Пром Інвест» видано державний акт на право власності на землю серія ЯЛ №833980 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів, актів про право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682558462000001. Нормативна - грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 437105 гривень.

Предметом даного судового розгляду є вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2011 року №146/2011-р та визнання недійсним державного акту на право власності на землю серія ЯЛ №833980 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів, актів про право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682558462000001, які винесено з порушенням вимог земельного законодавства та з перевищенням повноважень Хмельницької обласної державної адміністрації, оскільки це компетенція Кабінету Міністрів України.

Суд не погоджується з доводами прокурора з наступних підстав.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України ( у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення; зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Механізм зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи, врегульовано відповідно до Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадяння або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502.

Зокрема, п. 8 вказаного Порядку передбачено, що районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації (пункт 9).

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (крім земель, визначених пунктом 10 цього Порядку).

У пункті 10 порядку вказано, якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Проте, розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2011 року №146/2011-р змінено цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарського призначення площею 2 га, а не понад 10 га, що виключає застосування пункту 10 Порядку.

Тому, питання про зміну цільового призначення земельної ділянки загальною площею 2 га, яка розташована на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району (за межами населених пунктів), із категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення належить Хмельницькій обласній державній адміністрації.

У відповідності до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2011 року №146/2011-р суд вважає прийнятим у межах наданих їй повноважень з дотриманням вимог чинного законодавства.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про правомірність розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.04.2011 року №146/2011-р, то і державний акт на право власності на землю серія ЯЛ №833980 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів, актів про право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682558462000001 визнанню недійсним не підлягає.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 24.07.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна