Рішення № 39897598, 24.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/42/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

24.07.2014 Справа № 908/2060/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕВС" (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083)

До Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035)

Про стягнення 62 784 грн.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача : Матвєєв Д.В. - дов. № 7 від 07.05.2014р.

Від відповідача : Верба В.В. - дов. № 18-1892 від 17.12.2013р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕВС" м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" м. Запоріжжя, про стягнення 62 784 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору постачання № 42 від 14.01.2014 року за поставлений товар в сумі 62 784 грн.

В клопотанні про відкладення розгляду справи позивач вказав, що відповідач заборгованість в сумі 31 392 грн. оплатив, не оплаченою залишилась сума позову в розмірі 31 392 грн.

Відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині сплаченого відповідачем на користь позивача боргу.

Клопотання позивача та відповідача були прийняті судом.

Розгляд справи відкладався.

24.07.2014 року розгляд справи продовжено і прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

14.01.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання № 42, з додатком (надалі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію (надалі - товар) в асортименті та за цінами, вказаними в додатках і додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.2 договору, ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, загальна сума договору на момент його укладання становить 62 784 грн., з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступної (наступних) поставки (поставок) товару шляхом підписання додаткових угоди до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що товар повинен бути новим, випущеним виробником не раніше 2013 року.

14.01.2014 року сторонами було підписано додаток № 1 до договору, яким було погоджено найменування, кількість, ціна, сума, термін поставки та країна-виробник товару (ар. с. 16).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 784 грн., який був прийнятий останнім, та надав передбачені договором документи, що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № 377 від 27.01.2014р., довіреністю № 38 від 27.01.2014 року та рахунком № 485 від 27.01.2014р.

Згідно з п. 4.2.1 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату товару згідно з п. 5.1 договору.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що оплата здійснюється за фактичну кількість поставленого товару шляхом оформлення відповідачем на адресу позивача гарантованого платежу „з датою виконання у майбутньому". Гарантований платіж „з датою виконання у майбутньому" - фінансовий інструмент ПАТ КБ „Приватбанк", який гарантує одержувачу оплату коштів від платника в зазначену у гарантованому платежу дату. Дата відправки гарантованого платежу - дата створення і підписання електронного цифрового підпису гарантованого платежу в Інтернет-банку Приват-24. Дата виконання гарантованого платежу - дата зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок позивача. Гарантійний лист - електронний документ, що формується одночасно з гарантованим платежем, який містить в собі гарантійний лист від імені ПАТ КБ „Приватбанк", що гарантує обов'язкове зарахування грошових коштів на зазначену у гарантованому платежу дату.

Згідно з п. 5.2 договору, відповідач відправляє гарантійний платіж на адресу позивача. Дата відправки гарантійного платежу - на 5 календарний день за фактичну кількість поставленого товару за умовами виконання позивачем п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.7 цього договору. Дата виконання гарантованого платежу - 30 календарний день від дати відправки гарантованого платежу.

Відповідач товар оплатив частково, в сумі 31 392 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 222157 від 17.06.2014р. В платіжному дорученні в графі "призначення платежу" зазначено дата виконання - 27.06.2004р. За таких, підстав, сума 31 392 грн. була зарахована на рахунок позивача тільки 27.06.2014р., тобто після подачі позивачем позову. За таких підстав, в цій частині відсутній предмет спору, а тому провадження по справі в частині стягнення з відповідача 31 392 грн., підлягає припиненню, з віднесення судового збору на відповідача, оскільки спір в цій частині доведений до суду з вини відповідача. Відповідач просить припинити провадження по справі в частині стягнення 31 392 грн., посилаючись на те, що ця сума була ним оплачена платіжним дорученням № 222215 від 20.06.2014р.

Провадження по справі в частині стягнення 31 392 грн. не може бути припинено, оскільки в платіжному дорученні № 222215 від 20.06.2014р. в графі "призначення платежу" вказана дата виконання - 25.07.2014р.

Таким чином, грошові кошти в сумі 31 392 грн., по платіжному дорученню № 222215 від 20.06.2014р., ще не зараховані на рахунок позивача.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється за фактичну кількість поставленого товару шляхом оформлення покупцем на адресу постачальника гарантованого платежу "з датою виконання у майбутньому". Дата виконання гарантованого платежу - 30 календарний день від дати відправки гарантованого платежу. Дата виконання гарантованого платежу (ГП) - дата зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" передбачено, що моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора.

Така ж правова позиція викладена в п. 1.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р.

Оскільки відповідач своєчасно, в строк вказаний в п. 5.2 договору, не оплатив товар, то перераховуючи 20.06.2014р. грошові кошти по платіжному дорученню № 222215, відповідач не був позбавлений права перерахувати ці кошти без відстрочення платежу (оплати в майбутньому).

Оскільки відповідач в платіжному № 222215 від 20.06.2014р. вказав дату виконання 25.07.2014р., то на момент прийняття рішення суду сума 31 392 грн. не зарахована на рахунок позивача, та, відповідно, відсутні підстави для припинення провадження у справі в цій частині.

Позивач надав суду три довідки з банків, які підтверджують, що жодних грошових коштів за період з 09.07.2014р. по 23.7.2014р. на рахунок позивача не надходило.

Відповідач не надав суду доказів зарахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 31 392 грн. згідно платіжного доручення № 222215 від 20.06.2014р.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" відповідач був вправі відкликати платіжне доручення № 222215 від 20.06.2014р. на суму 31 392 грн. та оплатити цю суму знову, без відстрочки платежу, (оплати в майбутньому). Відповідач цім правом не скористувався.

Слід відмітити що, якщо після прийняття судом рішення, грошові кошти в сумі 31 392 грн. згідно платіжного доручення № 222215 від 20.06.2014р., будуть зараховані на рахунок позивача, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою, в порядку статті 117 ГПК України, для визнання наказу про стягнення цієї суми таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, у разі зарахування грошових коштів в сумі 31 392 грн. згідно платіжного доручення № 222215 від 20.06.2014р. на рахунок позивача після прийняття судом рішення, позивач, також вправі звернутися до суду із заявою не надавати наказ на стягнення суми основного боргу. Крім цього, позивач вправі не пред'являти наказ на примусове виконання в частині стягнення суми основного боргу.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки грошові кошти в сумі 31 392 грн. на день прийняття судом рішення на рахунок позивача не зараховані, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31 392 грн є обґрунтованими.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕВС" (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 25483198) основний борг в сумі 31 392 грн. Надати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕВС" (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 25483198) судовий збір в сумі 1 827 грн. Надати наказ.

В частині стягнення 31 392 грн. провадження по справі припинити.

Повне рішення складено : 24.07.2014р.

Суддя Л.С. Місюра