Рішення № 39895984, 09.07.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2547/14-ц

Номер провадження 2/489/1371/14

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2014 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про звільнення з-під арешту та зняття заборони на відчуження майна,

встановив

В квітні 2014 року ОСОБА_1, яка дії у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ( далі - Ленінський ВДВС ММУЮ), мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.01.2014 на користь ОСОБА_4 стягнуто з ОСОБА_1 - 88 990 грн., з ОСОБА_1, як законного представника неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. - 88 990 грн., з ОСОБА_3 - 266 970 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 07.09.2011 укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як із спадкодавців після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах вартості майна отриманого у спадщину.

Ленінським районним судом м. Миколаєва за вказаним рішенням було видано виконавчі листи.

Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ Мельник М. В. від 06.03.2014 та 17.03.2014 було накладено арешт на все їх майно та оголошено заборону на його відчуження. Зазначає, що державним виконавцем було накладено арешт та заборону на все їх майно в межах суми боргу, а не в межах вартості майна отриманого в спадщину. Вважають такі дії державного виконавця неправомірними.

Крім того, 21.03.2014 державним виконавцем було винесено постанову ВП № 42306027 про розшук майна боржника, а саме транспортних засобів:

- автомобіль MAN 18 224, (2000 року випуску) колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_4, номер двигуна - НОМЕР_5, номер шасі - НОМЕР_6, НОМЕР_7;

- автомобіль MAN 18 264, (1998 року випуску) колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_8, номер двигуна - НОМЕР_9, номер шасі - НОМЕР_10, НОМЕР_11;

- автомобіль MAN 18 224, (1997 року випуску) колір - синій, реєстраційний номер - НОМЕР_12, номер двигуна - НОМЕР_13, номер шасі - НОМЕР_14, НОМЕР_15;

- автомобіль AUDI A4, (2003 року випуску) колір - червоний, реєстраційний номер - НОМЕР_16, номер двигуна - НОМЕР_17, номер кузова - НОМЕР_18, НОМЕР_19;

- автомобіль BMW 7401, (1998 року випуску) колір - фіолетовий, реєстраційний номер - НОМЕР_20, номер двигуна - НОМЕР_21, номер кузова - НОМЕР_22, НОМЕР_23;

- автомобіль VOLKSWAGEN LT 45, (1994 року випуску) колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_24, номер двигуна - НОМЕР_25, номер кузова - НОМЕР_26, яке в постанові зазначене як майно, що належить ОСОБА_1

Однак, всі ці автомобілі нею не було прийнято у спадщину після смерті ОСОБА_5, більш того, ці автомобілі були передані самим ОСОБА_5 за генеральним дорученням третім особам, в користуванні яких вони і перебувають.

Посилаючись на викладене, позивач просила звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження на все майно, що належить ОСОБА_1, накладений постановою Ленінського ВДВС ММУЮ від 17.03.2014, в тому числі зазначені транспортні засоби.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову.

Представник Ленінського ВДВС ММУ позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.01.2014 на користь ОСОБА_4 стягнуто з ОСОБА_1 - 88 990 грн., з ОСОБА_1, як законного представника неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. - 88 990 грн., з ОСОБА_3 - 266 970 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 07.09.2011 укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як із спадкодавців після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах вартості майна отриманого у спадщину (а. с. 4-6).

Ленінським районним судом м. Миколаєва 14.02.20134 за вказаним рішенням було видано виконавчій лист № 2-489-643/13 (а. с. 64).

05.03.2014 державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ Мельник М. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42306027 за зазначеним виконавчим листом (а. с. 74).

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 06.03.2014 у ВП № 42306027 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 (а. с. 7).

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 17.03.2014 у ВП № 42380396 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_3 (а. с. 8).

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ від 21.03.2014 оголошено розшук майна боржника, а саме транспортні засоби.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивачі зазначають, що всі ці автомобілі позивачем ОСОБА_1 не було прийнято у спадщину після смерті ОСОБА_5, більш того, ці автомобілі були передані самим ОСОБА_5 за генеральним дорученням третім особам, в користуванні яких вони і перебувають.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

З аналізу зазначеної норми, необхідно зробити висновок, що законодавцем встановлено певний порядок захисту порушеного права кредитора у разі відмови спадкоємця задовольнити його вимоги одноразовим платежем або у інший спосіб за домовленістю сторін. Законодавцем встановлено зазначений порядок для захисту прав усіх учасників правовідносин, оскільки в результаті отримання у спадщину майна у спадкоємця виникає обов"язок виконати частину зобов"язань спадкодавця, пропорційно частки спадкоємця у спадщині та в межах вартості успадкованого майна.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом.

Законодавство не передбачає можливості звернення стягнення (примусового відчудження) об"єктів приватної власності (не отриманих у спадщину) в рахунок задоволення вимог кредитора до спадкоємців.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27.01.2014 встановлений перелік спадкового майна, отриманного позивачами у спадщину після смерті ОСОБА_5, померлогоІНФОРМАЦІЯ_2, це: нежитловий об'єкт, що знаходиться в АДРЕСА_1, вартістю 336 000 грн.; двокімнатна квартира, що знаходиться в АДРЕСА_2, вартістю 107 000 грн.; транспортний засіб марки MAN, моделі 18225 MLRC, 2002 року випуску, тип ТЗ - вантажний фургон - С, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 115 356,49 грн.; транспортний засіб марки MAN, моделі 14264 М2000, 1996 року випуску, тип ТЗ - вантажний фургон - С, реєстраційний номер НОМЕР_2. Вартістю 84 976 грн.; транспортний засіб марки MAN, моделі 12262, 1997 року випуску, тип ТЗ - вантажний фургон - С, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 108 692,65 грн. Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі по 1/5 частини, а ОСОБА_3 в розмірі 3/5 частин.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зазначене в позовній заяві майно позивача ОСОБА_1 не отримано нею у спадщину.

Згідно з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Посилання представника відповідача на те, що арешт не може бути знято, оскільки на сьогоднішній день існує зведене виконавче провадження, тобто існує інша заборгованість позивача ОСОБА_1

Вказане не може бути прийнято судом як підставу для відмови у позові, тому що арешт накладено до зведення виконавчих проваджень і арешт в інших виконавчих провадженнях не накладався.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про звільнення з-під арешту та зняття заборони на відчуження майна підлягають частковому задоволенню, а саме в частині звільнення з-під арешту шести вказаних нею автомобілів, оскільки позивач ОСОБА_1 просила звільнити з-під арешту все її майно в т. ч. шість перерахованих автомобілів.

Разом із тим, у задоволенні таких вимог ОСОБА_3 належить відмовити в зв'язку з їх не обґрунтованістю, оскільки, позивач не є власником зазначених транспортних засобів. Іншого майна, яке є його власністю та не отримане ним у спадщину не вказав.

Виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ч. 2 ст. 11 ЦПК України, яка вказує, що позивач розпоряджається правами щодо предмету спору на власний розсуд, суд вважає за можливе врахувати прохання позивача та не вирішувати питання про стягнення судових витрат з відповідачів на її користь.

Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачами подано позов про звільнення з-під арешту без порушення питання про визнання права власності або користування майном, тобто вказаний спір не можна вважати майновим, оскільки особа не звертається до суду для підтвердження або набуття майна або майнового права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

вирішив

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про звільнення з-під арешту та зняття заборони на відчуження майна - задовольнити частково.

В задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовити.

Звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження, накладені постановою державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Мельник Марією Василівною від 06.03.2014 у виконавчому провадженні № 42306027, наступного, належного на праві власності ОСОБА_1, майна:

- автомобіль MAN 18 224, (2000 року випуску) колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_4, номер двигуна - НОМЕР_5, номер шасі - НОМЕР_6, НОМЕР_7;

- автомобіль MAN 18 264, (1998 року випуску) колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_8, номер двигуна - НОМЕР_9, номер шасі - НОМЕР_10, НОМЕР_11;

- автомобіль MAN 18 224, (1997 року випуску) колір - синій, реєстраційний номер - НОМЕР_12, номер двигуна - НОМЕР_13, номер шасі - НОМЕР_14, НОМЕР_15;

- автомобіль AUDI A4, (2003 року випуску) колір - червоний, реєстраційний номер - НОМЕР_16, номер двигуна - НОМЕР_17, номер кузова - НОМЕР_18, НОМЕР_19;

- автомобіль BMW 7401, (1998 року випуску) колір - фіолетовий, реєстраційний номер - НОМЕР_20, номер двигуна - НОМЕР_21, номер кузова - НОМЕР_22, НОМЕР_23;

- автомобіль VOLKSWAGEN LT 45, (1994 року випуску) колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_24, номер двигуна - НОМЕР_25, номер кузова - НОМЕР_26.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв