Рішення № 39894852, 03.07.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/16816/13-ц

2/643/564/14

03.07.2014

2/643/564/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Московський районний суд м. Харкова в складі :головуючого судді -Єлізарова І.Є., при секретарі Зубковій Г.В. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права наступного іпотекодержателя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права наступного іпотеко держателя.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те , що 26 січня 2009 року між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_2 укладений Договір позики на суму 10 880 доларів США, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 147 .За умовами договору сторони встановили обов'язок ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 позичену суму коштів частинами (з розстроченням) не пізніше 26.01.2010 року у порядку та строки встановлені договором.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 її зобов'язань за Договором позики від 26 січня 2009 року за реєстровим № 147, того ж дня нею із ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений 26 січня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 149, за умовами якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання з повернення ОСОБА_3 позики не виконала і борг у визначені договором строки не повернула.

В порядку таз дотриманням вимог норм ст. ст. 512, 514 ЦК України 17 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та Позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії), за яким ОСОБА_3 відступив позивачу ОСОБА_1, а позивач набув належне ОСОБА_3 право вимоги і став кредитором (позикодавцем) за вказаним вище укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договором позики від 26 січня 2009 року , посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу і ОСОБА_8 за реєстровим № 147.

Відповідно умови п. 2 Договору відступлення права вимоги (цесії), позивач набув не тільки права вимагати (замість ОСОБА_3) від ОСОБА_2 належне виконання її зобов'язань за Договором позики, але й право вимоги до ОСОБА_2 про сплату нею на його користь процентів за користування позикою, а також штрафів, пені, неустойки та інших платежів, передбачених законом у зв'язку з несвоєчасним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань, навіть якщо вони прямо не передбачені в Договорі відступлення права вимоги (цесії) або Договорі позики.

На підставі вказаного Договору відступлення права вимоги (цесії) від 17 лютого 2011 року Позивач став новим (заміненим) кредитором у зобов'язанні за Договором позики від 26 січня 2009 року, набув всіх прав та обов'язків первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, й має безумовне право вимоги до ОСОБА_2 щодо належного виконання нею взятих на себе боргових зобов'язань.

Оскільки свої зобов'язання з повернення позики ані ОСОБА_3, ані новому кредитору Позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_2 не виконала, новий кредитор Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до неї про стягнення суми боргу за договором позики.

За результатами розгляду цивільної справи № 2027/8487/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, третя особа ОСОБА_3, Московським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення від 19 березня 2013 року, яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі і вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 26 січня 2009 року в розмірі 487446 грн. 77 коп., з яких: 86 942 грн. 08 коп. - сума основного боргу, 8 367 грн. 88 коп. - сума 3 % річних, 26 136 грн. 81 коп. - сума процентів за користування позикою, 366 000 - сума нарахованих штрафів за прострочення боржником виконання зобов'язання.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 березня 2013 року оскаржене не було і набрало законної сили.

Позивач посилається на те,що до позивача перешли всі права кредитора за основним зобов'язанням, що встановлено судовим рішення у цивільній справі, яке набрало законної сили, то до позивача також перешли права за іпотечним договором, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом та просить суд визнати за позивачем право наступного , після ОСОБА_3 іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 - відповідно до договору іпотеки від 26 січня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 149, яким забезпечується виконання ОСОБА_2 зобов'язання з повернення боргу за договором позики від 26 січня 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровий № 147 , з проведенням державної реєстрації його прав наступної іпотеки у встановленому законом порядку та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати .

Позивач в судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2проти позову заперечувала посилаючись на те що договір відступлення права вимоги (цесії) від 17 лютого 2011 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено в простій письмовій формі , нотаріально не посвідчений та фактично є нікчемним правочином.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, просила слухати справу у її відсутність

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явився , проти позову не заперечував , визнав в повному обсязі та просив слухати справу у його відсутність , на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився .

Суд, вислухав сторони, вивчивши матеріали справи, вважає ,що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2009 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір позики , посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_8 ,реєстровий № 147 , відповідно до якого ОСОБА_2 (позичальник) позичила у ОСОБА_3 (позикодавця) грошову суму в розмірі 10 880 доларів США строком до 26 січня 2010 року.

26 січня 2009 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки , посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_8 26 січня 2009 року № 147, відповідно до якого ОСОБА_2 (іпотекодавець) в якості забезпечення виконання забов'язання за договором позики передала в іпотеку ОСОБА_3 (іпотекодержателю) однокімнатну квартиру АДРЕСА_1..

17 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії),відповідно до якого позивач став новим (заміненим) кредитором у забов'язанні за договором позики від 26 січня 2009 року, набрав усіх прав і обов'язків первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав й має безумовне право вимоги до ОСОБА_2 щодо належного виконання нею взятих на себе боргових забов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, договір відступлення права вимоги (цесії) від 17 лютого 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 513 ЦК України, відповідно до якої правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Позивач посилається на договір відступлення права вимоги (цесії) від 17 лютого 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який знаходиться в матеріалах справи та вказаний договір укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, тобто фактично укладено нікчемний правочин.

Нікчемними, зокрема, є правочини вчинені з недодержанням обов'язкової вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Позивачем не надано суду в якості доказу своїх позовних вимог належно оформленого у відповідності до ст. 513 ЦК України договору відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені вимоги є не доведеними та необґрунтованими належними і допустимими доказами , всупереч ст. 60 ЦПК України, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 58,59,60 208,209 ЦПК України, ст. 512,513,514 ЦК України , суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права наступного іпотекодержателя- -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Московського районного

суду м.Харкова Єлізаров І.Є.