Постанова № 39893648, 21.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року Справа № 813/3596/14

17 год. 14 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

Судді Гавдика З.В.

Судді Клименко О.М.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю:

позивача -ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідачів - Прокіпчук Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України, про визнання протиправним та скасування наказу,поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.01.2014 року позивачем було отримано лист Львівської митниці Міндоходів в якому було зазначено, що відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року № 3898-о «Про звільнення ОСОБА_2.» позивача було звільнено із займаної посади начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів, за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. Позивач вважає зазначений наказ незаконним, посилається на те, що даний лист був отриманий позивачем під час перебування на лікуванні у зв'язку із захворюванням. Крім того позивач вказує на те, що заява була написана особисто, однак при відсутності власного внутрішнього волевиявлення за вказівкою посадової особи відповідача під впливом психологічного тиску. Відтак, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Мінінстерства доходів і зборів України № 3898-о від 20.12.2013 року «Про звільнення ОСОБА_2.» та поновити його на займаній до звільнення посаді.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідачів Львівської митниці Міндоходів та Міністерства доходів і зборів України викладена у письмових запереченнях на позов та обгрунтовується тим, що факт волевиявлення позивача, щодо звільнення з посади за згодою сторін підтверджується його заявою від 20.12.2013 року, резолюцією начальника на заяві, тому вважають, що наказ винесений з дотриманням вимог чинного законодавства, просять відмовити у задоволенні позовних вимог у зв»язку з їх безпідставністю.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідачів, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, допитавши свідків, суд встановив наступне.

З 01.06.2013 року позивач ОСОБА_2 переведений на посаду начальника митного поста "Стрий" згідно наказу Міндоходів №708-0 від 24.05.2013 року.

Як вбачається з копії трудової книжки, 20.12.2013 року позивач звільнений з вказаної посади за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КзпП України на підставі наказу Міндоходів №3898 від 20.12.2013 року.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року № 3898-о «Про звільнення ОСОБА_2.», звільнено 20.12.2013 року ОСОБА_2, начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів, за угодою сторін п. 1 ст.36 КЗпП України. Підстава заява ОСОБА_2, лист Львівської митниці Міндоходів від 20.12.2013 року за № 4/25-8330. (а.с. 44).

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_2 від 20.12.2013 року про звільнення із займаної посади за угодою сторін відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 42). Як вбачається з даної заяви, в ній відсутня дата з якої ОСОБА_2 за угодою сторін, підлягав би звільненню з займаної посади, а лише є резолюція начальника митниці "погоджено" та підпис уповноваженої особи.

20.12.2013 року Начальником митниці С.М. Попазоглом було скеровано листом за №4/25-8330 Міністру доходів і зборів України подання про звільнення ОСОБА_2, начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів, із займаної посади за угодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 43).

Наказом Львівської митниці Міндоходів від 08.01.2014 року за № 6-о було оголошено наказ Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року № 3898-о «Про звільнення ОСОБА_2.» (а.с. 45).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України) трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Згідно з п.1 частини 1 ст. 40 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Наведені норми КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору.

З врахуванням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.8 постанови від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", визначено, що судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Відтак, основними умовами угоди про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін, та строк, з якого договір припиняється.

Визначення ж дати звільнення «за згодою сторін» є обов'язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав, передбачених п. 1 ст. 36 КЗпП України, відсутність належного волевиявлення не дає підстав вважати наявність наміру працівника звільнитись саме за згодою сторін, а сама по собі проста згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення, також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Позивач вказує на те, що заява про звільнення з посади начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів була написана 21 грудня 2013 року у вихідний день - суботу, однак в заяві про звільнення вказано дату 20.12.2013 року. Позивач вказує на те, що 20.12.2013 року перебував на своєму робочому місці в Митному посту «Стрий» Львівської митниці протягом робочого дня, та не міг перебувати у м. Львові в Львівській митниці Міндоходів, а відтак була відсутня можливість написання заяви саме 20.12.2013 року. Також зазначає, що 21.12.2013 року в суботу на його мобільний телефон надійшов вхідний дзвінок, яким позивача було повідомлено, про те, що він повинен з'явитися у Львівську митницю Міндоходів, оскільки начальник Попазогло С.І. хоче провести з позивачем термінову співбесіду. Під час співбесіди Попазогло С.І. підвищеним тоном та в наказному порядку наказав позивачу написати заяву на звільнення за угодою сторін з проставленням дати 20.12.2013 року.

Відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що 20.12.2013 року він приїхав на митний пост «Стрий», після чого він разом з позивачем та їхніми дружинами поїхали до позивача додому та провели цей вечір разом. 21.12.2013 року до нього зателефонував позивач і попросив його разом із ним з'їздити до м. Львова у Львівську Митницю Міндоходів, яка знаходиться у центрі м. Львова, позивача викликає на розмову начальник митниці. Коли позивач вийшов із адмінбудівлі Львівської митниці він був дуже нервовий і збентежений та показав аркуш паперу, в якому була написана заява на звільнення, дану заяву він залишив черговому.

Свідок ОСОБА_8, який чергував 21.12.2013 року в приміщенні Львівської митниці Міндоходів (м. Львів, вул. Костюшка, 1) зазначив, що в першій половині дня у приміщення митниці з'явився позивач і запитав чи є начальник митниці. В той момент начальника митниці на місці не було, тоді ОСОБА_2, попросив аркуш паперу на якому написав заяву на звільнення та залишив її ОСОБА_8 Після того, як пішов позивач, прийшов начальник митниці та забрав у чергового вказану заяву.

Заслухавши пояснення свідків, суд дійшов висновку, що дана заява про звільнення позивача була написана ним 21.12.2013 року.

Враховуючи зазначене, суд встановив відсутність волевиявлення позивача щодо його звільнення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди по умовах угоди про розірвання трудового договору за п. 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України, зокрема, сторонами трудового договору взагалі не визначено та не погоджено строк припинення трудового договору.

Крім цього, згідно копій з журналу виходу на роботу особового складу Митного поста «Стрий», вбачаться відмітка ОСОБА_2 про перебування його на роботі 20.12.2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що подання про звільнення ОСОБА_2 Львівської митниці Міндоходів за № 4/25-8230, наказ Міністерства доходів і зборів України "Про звільнення ОСОБА_2.", та запис у трудовій книжці позивача датовані 20.12.2013 року. В той же, час матеріалами справи встановлено, що заяву позивач подав лише 21.12.2013 року, а наказ Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року за № 3898-о фактичо отриманий Львівською митницею Міндоходів лише 30.12.2013 року, що унеможливлює по суті звільнення його з 20.12.2013 року та підтверджує упереджене ставлення щодо його звільнення.

На заяві про звільнення ОСОБА_2 відсутній реєстраційний вхідний номер, не вказана дата з якої мало відбутися звільнення. Суд вважає, що дата, поставлена разом з підписом не може бути тотожною з датою, яка би була погоджена сторонами, як дата звільнення.

За таких обставин суд, дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не з'ясував та не погодив з позивачем всі умови звільнення з урахуванням права позивача на участь у прийнятті рішення щодо звільнення за угодою сторін, а отже не забезпечив всіх прав працівника при звільненні.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_2 з займаної посади 20.12.2013 року відповідачем не був проведений в день звільнення повний розрахунок з ним. Фактичний розрахунок з позивачем Львівською митницею проведено 15.01.2014 року, що підтверджується платіжним дорученням №109 від 14.01.2014 року.

Твердження відповідача про те, що Львівська митниця не провела розрахунку з позивачем в день його звільнення судом не беруться до уваги, оскільки згідно листа від 12.12.2013 року за № 16-10/583-32473 Державної казначейської служби України на який покликається представник відповідача, вбачається що органи державної казначейської служби України працюють у звичному режимі починаючи з 03.01.2014 року однак фактичний розрахунок з позивачем проведений 15.01.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки суд дійшов до висновку, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 20.12.2013 року № 3898-о «Про звільнення ОСОБА_2.» є протиправним та належить до скасування, відтак позивача слід поновити на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи положення ст.94 КАС України, п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір до стягнення не підлягає.

Керуючись статтями 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України №3898-о від 20.12.2013 року «Про звільнення ОСОБА_2.».

3. Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів з 20.12.2013 року.

4. Звернути до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника митного поста «Стрий» Львівської митниці Міндоходів з 20.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністратвиного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністратвиного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністравного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 25.07.2014 року.

Суддя Карп'як О.О.

Суддя Гавдик З.В.

Суддя Клименко О.М.