Ухвала суду № 39893585, 23.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/1999/2014 Головуючий в І інстанції Гаврилов Д.В.

Категорія 46 Доповідач: Стародубець М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,за участю адвокатів:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, поділ спільного майна подружжя , -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ спільного сумісного майна подружжя, зазначаючи, що в період з 19 серпня 2008 року по 21 листопада 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, під час якого ними спільно було придбано рушницю мисливську самозарядну та автомобіль марки «Фіат Добло», який ОСОБА_7 у вересні 2013 року без погодження з нею продав третій особі, а отримані кошти присвоїв собі.

Посилаючись на те, що під час шлюбу вказане майно знаходилося у користуванні відповідача, просила суд, з урахуванням заяви про зміну позову, стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію 1/2 вартості проданого автомобіля марки «Фіат Добло» у розмірі 30 540,60 грн., а також 1/2 частину вартості рушниці у розмірі 2 500 грн.

В ході розгляду справи ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом, який, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, обґрунтував тим, що проживати однією сім'єю з ОСОБА_8 він почав ще у 2001 року, але шлюб вони зареєстрували тільки у 2008 році.

Зазначаючи, що за весь період їхнього спільного проживання вони за спільні кошти зробили ремонт в належній позивачці за первісним позовом квартирі, а також придбали меблі та побутову техніку, які після розірвання шлюбу залишилися у користуванні останньої, просив суд встановити факт їхнього з ОСОБА_8 проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2001 року по квітнень 2012 року і стягнути з вказаної фізичної особи на його користь грошову компенсацію 1/2 частини вартості спільного майна в розмірі 34 750 грн.

Рішенням суду від 06 травня 2014 року позов ОСОБА_8 задоволено частково.

Визнано самозарядну мисливську рушницю МР-153 та автомобіль «Fiat Doblo» спільною сумісною власністю подружжя.

Виділено у власність ОСОБА_7 мисливську рушницю МР-153.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 грошову компенсацію вартості 1/2 частини мисливської рушниці М153 в сумі 2 500 грн. та 1/2 частини автомобілю «Fiat Doblo» в сумі 26 723,03 грн.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_7 залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та доказам, які були надані сторонами в ході розгляду справи, просить рішення суду скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_8 відмовити, заявлені ним зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 її доводи не визнає та вважає безпідставними, а оскаржене рішення місцевого суду законним і обґрунтованим .

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік позивачки за первісним позовом ОСОБА_9, після смерті якого спадщину у вигляді чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 в рівних частинах прийняли його дружина та дочка ОСОБА_10, право власності яких на вказане нерухоме майно було зареєстровано у встановленому законом порядку 26 березня 2003 року.

ОСОБА_7 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 12 квітня 2003 року та повторно 06 квітня 2005 року.

19 серпня 2008 року між сторонами по справі було зареєстровано шлюб, який рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 21 листопада 2013 року розірвано.

Вказані обставини сторони визнають і заперечень щодо них не мають.

Оскільки в ході розгляду справи достовірно встановлено, що в період перебування у зареєстрованому шлюбі сторони по справі спільно придбали рушницю самозарядну мисливську та автомобіль марки «Fiat Doblo», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя у відповідності до приписів ст.60 СК України.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що рушниця була йому подарована, а тому належить йому на праві приватної власності, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом як першої, так і апеляційної інстанції, та спростовуються матеріали справи.

При цьому, встановивши, що мисливська рушниця під час шлюбу перебувала виключно у користуванні ОСОБА_7, який має відповідний дозвіл, а належний сторонам автомобіль був проданий останнім без згоди позивачки, і доказів того, що кошти, отримані від його продажу, були використані в інтересах сім'ї, відповідач за первісним позовом не надав, суд першої інстанції обґрунтовано залишив рушницю у користуванні останнього, стягнувши з нього на користь ОСОБА_8 компенсацію 1/2 частини вартості цього майна, а також належну їй 1/2 частину вартості автомобіля марки «Fiat Doblo», розмір якої був визначений висновком проведеної по справі судової автотоварознавчої експертизи.

Крім того, розглядаючи заявлені ОСОБА_7 позовні вимоги, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки останній не надав належних та допустимих доказів у відповідності до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження того, що він проживав разом з ОСОБА_8 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 2001 року по 2008 рік, а тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і вважає його таким, що ґрунтується на законі та відповідає зібраним по справі доказам, яким суд першої інстанції дав повну та всебічну оцінку.

Сам по собі факт реєстрації ОСОБА_7 у квартирі, співвласником якої є позивачка за первісним позовом, не свідчить про наявність між цими особами у вказаний вище період часу сімейних відносин в розумінні положень СК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_8 надала суду достатньо належних і доказів на підтвердження того, що вказане у зустрічному позові майно було придбане нею та її дочкою ОСОБА_10 власним коштом до реєстрації шлюбу між сторонами.

Зокрема, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій гарантійних талонів телевізор «LG» був придбаний ОСОБА_10 у 2003 році, а витяжка «Джет Еір» і холодильник моделі СN 3813210 - цією ж особою у 2007 році.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про стягнення на його користь 1/2 вартості металопластикових виробів, які у 2007 році були встановлені у квартирі АДРЕСА_1, враховуючи, що зазначене майно є неподільним та з огляду на те, що така вимога пред'явлена лише до ОСОБА_8, в той час як вказана квартира перебуває у спільній частковій власності кількох осіб.

Суд першої інстанції оцінив належність, допустимість і достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок їх у сукупності.

Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Викладені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307-308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: