Постанова № 39893392, 17.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/2922/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Жаріков О.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції та просила визнати протиправними дії начальника МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ Юрченко Світлани Юзефівни щодо ненадання та зобов'язати надати повну, достовірну відповідь на її інформаційний запит від 19.02.2014 року (вх. №2000), зобов'язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 100 грн.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо ненадання та зобов'язано надати повну, достовірну відповідь на її інформаційний запит від 19.02.2014 року №2000. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Міським відділом ДВС було виконано обов'язок щодо належного розгляду та скерування на адресу запитувача відповіді на інформаційний запит, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року, - скасувати як таку, що постановлена неповноважним складом суду, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України безумовною підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Розгляд та вирішення даної справи не належить до компетенції Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Пункт 5 частини 1 ст.18 КАС України в даному випадку не може застосовуватись, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу здійснення держаним виконавцем своїх посадових обов'язків, не пов'язаних з виконанням рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дана справа у відповідності до ч. 2 ст. 18 КАС України за предметною підсудністю підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом.

Склад суду, сформований судом першої інстанції, до предметної підсудності якого не відноситься розгляд та вирішення даної справи, не може вважатися повноважним.

Таким чином, справа була розглянута неповноважним складом суду, - що є підставою для її скасування та прийняття нової постанови по суті позовних вимог у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 колегія суддів дійшла висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернулася до MB ДВС Білоцерківського МРУЮ із запитом про надання інформації щодо ходу виконавчого провадження №36708672 та просила надати їй: інформацію про дату, номер реєстрації в журналі вхідної документації MB ДВС Білоцерківського МРУЮ її заяви від 08.01.2014 та належним чином завірені копії документів на її підтвердження; інформацію про особу, її ім'я, прізвище, по батькові та посаду, якій доручено розглянути її заяву від 08.01.2014 та надати відповідь, підтвердивши її копією заяви з резолюцією; інформацію про норми Закону, якими керувалися при розгляді її звернення; інформацію про те чи був здійснений контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання державним виконавцем у завершеному виконавчому провадженні №36708672, якщо ні, то чому; інформації про день та час, коли її буде ознайомлено з матеріалами ретельної перевірки документів за виконавчим провадженням № 36708672; інформацію про норми законодавства, якими керувався відповідач, відмовляючи йому у ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №36708672 та просила документально підтвердити направлення та отримання нею відповіді за результатами розгляду заяви від 08.01.2014; видати під розписку завірену копію відповіді на її заяву від 08.01.2014; надати відповідь разом із копіями відповідних документів в термін, визначений законодавством України особисто в руки, під розписку.

Проте, відповідь на вказаний інформаційний запит, датовану 25.02.2014, позивач отримав лише 10.03.2014. На думку, позивача, відповідь на даний запит не містить повної, достовірної та обґрунтованої інформації на її запитання, зазначені в інформаційному запиті.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з частинами 1 і 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

В ході розгляду справи було встановлено, що інформаційний запит ОСОБА_3 було отримано та зареєстровано відповідачем в журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції за №2000.

Відповідь на вищезазначений запит зареєстрована журналі вихідної кореспонденції 25.02.2014 за №3114 та була направлена на адресу позивача простою кореспонденцією, що підтверджується копією реєстру відправлень простої кореспонденції від 28.02.2014.

Отже, відповідачем виконано обов'язок щодо належного розгляду та скерування на адресу запитувача інформації, що підтверджується матеріалами справи, а отже, відсутні правові підстави для покладення на Міський відділ Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції обов'язку щодо надання повторної відповіді на такий інформаційний запит.

Неотримання запитувачем інформації з незалежних від розпорядника інформації підстав не може бути правовою підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Крім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що виходячи з положень статті 2 КАС України, перевірка достовірності, точності та повноти інформації, що міститься у відповіді на інформаційний запит, не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів, зазначає дана позовна вимога є похідної від попередніх, необґрунтованість яких встановлена колегією суддів вище.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доведеність правомірності та обґрунтованості дій відповідача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2014 року скасувати.

ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.