Рішення № 39891288, 21.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2014 р.Справа № 922/1983/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал-банк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбутангаз", смт. Високий про стягнення 33800451,19 грн. за участю представників сторін:

позивача - Августова М.В., довіреність № 54 від 22.05.2014 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "РЕАЛ БАНК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМБУТАНГАЗ" загальну суму заборгованості за договором кредитної лінії № 721/09-2-08 від 13.05.2013 року у розмірі 33800451,19 грн. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредитної лінії №721/09-2-08 від 13.05.2013 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Представник позивача у судовому засіданні 21 липня 2014 року позовні вимоги підтримав повністю та просить суд позов задовольнити, з підстав вказаних у позовній заяві. Також представник позивача надав клопотання за вх. № 24927 та вх. № 25068 про долучення додаткових документів до справи. Надані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 21 липня 2014 року явки свого представника не забезпечив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд установив наступне.

13 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Реал Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю (Позичальник) було укладено договір про надання кредитної лінії № 721/09-2-08 із подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою (далі - договір), за умовами якого Позичальнику надавалися в користування грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 32600000,00 грн. (п. 1.2. договору), із остаточним поверненням кредиту 12 травня 2014 року (п. 1.3. договору) та зі сплатою 18 % річних за користування коштами (п 1.4. кредитного договору).

Мета кредиту - на поповнення оборотних коштів (п. 1.7 Кредитного договору).

За умовами Кредитного договору, кошти надавалися Відповідачу на умовах їх забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності.

Залученими до матеріалів справи виписками Позивача про рух коштів між ним і Відповідачем, платіжним дорученням № 12439 від 13.05.2013 року, а також довідкою про стан заборгованості Відповідача підтверджується виконання Позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання Відповідачу обумовлених кредитних коштів. Цими ж виписками про рух коштів підтверджується невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів належним чином та в повному обсязі, що призвело до накопичення заборгованості.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Перевіривши надані Позивачем розрахунок та уточнений розрахунок заборгованості за кредитним договором № 721/09-2-08 від 13.05.2013 року по кредиту та нарахованим процентам, які залишаються непогашеними на цей час, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованої заборгованості по кредиту та процентам, Відповідачем суду надано не було.

А тому, враховуючи вищенаведене, суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення 32600000,00 грн. заборгованості по кредиту та 1189676,71грн. заборгованості по процентам.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.5 Кредитного договору у разі порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за прострочення сплати процентів за Кредитним договором, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки обраховані позивачем розміри пені не перевищують дозволені до стягнення згідно з указаним законом (у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ).

Відтак, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 10774,48 пені по процентам за загальний період з 08.04.2014 року по 13.05.2014 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів виконання належним чином зобов'язань за кредитним договором до суду не надано, не міститься таких доказів і в матеріалах справи, і оскільки заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та заявленими правомірно, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, відповідно до положень статті 49 ГПК України, стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2014 року становить 1 218 грн.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідно до вказаних вище вимог, розмір судового збору у даній справі становить 73080,00грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМБУТАНГАЗ" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Спортивна, 18, ЄДРПОУ 37023699) на користь публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК" (61072, м. Харків, проспект Леніна, буд. 60; код ЄДРПОУ 14360721) загальну суму заборгованості за договором про надання кредитної лінії № 721/09-2-08 від 13.05.2013 року у розмірі стягнення 33800451,19 грн. (тридцять три мільйони вісімсот тисяч чотириста п'ятдесят одна грн. 91 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМБУТАНГАЗ" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Спортивна, 18, ЄДРПОУ 37023699) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 73080,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/1983/14