Ухвала суду № 39891233, 21.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/73/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2014 Справа № 908/2521/13

За заявою старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Попович Н.С.

(69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6)

про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду у справі № 908/2521/13

за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора (69037, м. Запоріжжя, вул. Миру, 5) в інтересах держави - в особі:

позивачі: 1. Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

2. Інспекція з благоустрою м. Запоріжжя Запорізької міської ради (690375, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69120, АДРЕСА_1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.ОСОБА_8 (69035, АДРЕСА_2)

2.Приватне підприємство "Саліан" (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 4)

про зобов'язання демонтувати самочинно встановлені літні майданчики

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від заявника (Орджонікідзевського ВДВС) - Рясна А.С. (дов. № 1/3 від 08.01.2014 р.);

Від прокурора - Борін А.Б. (службове посвідчення № 011303);

Від позивача-1 (стягувач) - не з'явився;

Від позивача-2 - ОСОБА_5 (дов. № 30г від 21.07.2014 р.);

Від відповідача (боржника) - ФОП ОСОБА_2 (особисто);

ОСОБА_6 (адвокат, адвокатська угода № 13/2014 від 21.07.2014 р.);

За участю ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_1)

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 р. у справі № 908/2521/13 позовні вимоги Запорізького міжрайонного екологічного прокурора задоволені повністю, зобов'язано ФОП ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлені літні майданчики (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані дерев'яні столи та стільці), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (№ 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388, стягувач - Запорізька міська рада); стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 17.09.2013 р. було видано відповідні накази.

09.07.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 908/2521/13.

Ухвалою суду від 10.07.2014 р. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 21.07.2014 р., викликано представника ВДВС, прокурора та представників сторін. В судове засідання, призначене на 21.07.2014 р., з'явилися представник Орджонікідзевського ВДВС, прокурор, представники позивача-2, відповідача (боржника), а також ОСОБА_7, за запрошенням боржника, для дачі пояснень. У судовому засіданні 21.07.2014 р. оголошувалась перерва з 10.40 год. до 16.00 год. Представник стягувача - Запорізької міської ради в судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Орджонікідзевського ВДВС у судовому засіданні підтримав заяву, яка мотивована наступним. У провадженні Орджонікідзевського ВДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 908/2521/13 від 17.09.2013 р. про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлені літні майданчики (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані дерев'яні столи та стільці), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (№ 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388, стягувач - Запорізька міська рада). 19.11.2013 р. за заявою стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 14.02.2014 р. державним виконавцем за участю стягувача було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 та встановлено, що рішення суду не виконано. 25.02.2014 р. ОСОБА_2 з'явилась до ВДВС та надала пояснення, що 02.04.2013 р. між нею та ПП «Саліан» було укладено договір суборенди нерухомості. Згідно з вказаним договором у користування строком до 01.08.2013 р. передано нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388, площа 275,6 кв.м, що розташована по АДРЕСА_3. Між сторонами 01.08.2013 р. складено акт приймання-передачі майна, відповідно до якого ОСОБА_2 у зв'язку з закінченням строку дії договору повернула майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388. 03.03.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». 16.05.2014 р. в.о. начальника відділу проведено перевірку зазначеного виконавчого провадження, за результатами якої встановлено, що державним виконавцем не взято до уваги те, що ОСОБА_2 було взято в суборенду та повернуто лише підпірну стінку з майданчиком інв. № 0388 площею 275,6 кв.м, без зазначення літніх майданчиків (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках). Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, зобов'язано відновити виконавче провадження та негайно вжити заходів щодо подальшого виконання рішення суду. 20.05.2014 р. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження. 03.06.2014 р. з метою перевірки фактичного виконання рішення суду державним виконавцем за участю представника стягувача та Запорізької міжрайонної екологічної прокуратури було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3. Було встановлено, що рішення суду не виконано, самочинно встановлені літні майданчики не демонтовані, зазначені майданчики на теперішній час займає ОСОБА_7 03.06.2014 р. до ВДВС надійшла заява ОСОБА_2, в якій зазначено, що рішення суду виконано в строк, наданий для самостійного виконання, а саме: демонтовано літні майданчики та вивезено їх з займаної адреси, що підтверджується договором транспортних послуг. Їй невідомо кому належать літні майданчики, що зараз знаходяться по АДРЕСА_3. Отже, в наданих двох поясненнях боржник надає дві різні інформації, спочатку 25.02.2014 р. зазначає, що рішення суду не має можливості виконати, оскільки літні майданчики були взяті нею в суборенду, а в останній заяві зазначає, що рішення суду нею виконано самостійно, літні майданчики демонтовано. 04.06.2014 р. ОСОБА_7 надано державному виконавцю копію договору суборенди нерухомості № 01/02 від 01.02.2014 р., відповідно до якого з лютого 2014 р. саме він займає № 3 підпірну стінку з майданчиком інв. № 0388 площею 275,6 кв.м., 2295,0 кв.м, що розташована по АДРЕСА_3. Зі слів ОСОБА_7 було встановлено, що літні майданчики по АДРЕСА_3 були встановлені саме ним, але підтвердити зазначений факт не має можливості через відсутність відповідних документів. Зазначає, що оскільки зобов'язати боржника ОСОБА_2 не має можливості, оскільки остання фактично не має ніякого відношення до літніх майданчиків, просить заяву задовольнити, змінити спосіб та порядок виконання наказу № 908/2521/13 від 17.09.2013 р. шляхом демонтажу самочинно встановлених літніх майданчиків (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані столи та стільці), які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_3 (№ 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388); витрати по проведенню виконавчих дій, а саме: демонтажу самочинно встановлених літніх майданчиків (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані столи та стільці) просить покласти на стягувача - Запорізьку міську раду. Заява обґрунтована ст. 121 ГПК України, ст.ст. 2, 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Прокурор підтримав заяву державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС, просить її задовольнити. Пояснив, що разом з державним виконавцем виходив за адресою: АДРЕСА_3. Біля підпірної стінки розташовані дерев'яні літні майданчики. Разом з тим, було встановлено, що дані майданчики були встановлені самовільно ОСОБА_7 Надати пояснення стосовно виконання/невиконання рішення суду ОСОБА_2 не може. Після перерви в судовому засіданні, прокурор пояснив, що разом з представником Інспекції з благоустрою здійснив виїзд за адресою: АДРЕСА_3. Дерев'яні літні майданчики, які розташовані за даною адресою на теперішній час, візуально аналогічні тим майданчикам, які були предметом спору у справі № 908/2521/13.

Позивач-2 (Інспекція з благоустрою Запорізької міської ради) надав письмове свідчення, в якому зазначено, що виходом 03.06.2014 р. за адресою: АДРЕСА_3 було встановлено, що рішення суду не виконано, самочинно встановлені літні майданчики не демонтовані. В ході проведення виконавчих дій стало відомо, що вказані майданчики на теперішній час займає ОСОБА_7, що останнім підтверджено. Інспекцією був складений протокол № 0094 про адміністративне правопорушення від 03.06.2014р. про те, що ОСОБА_7 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП, а саме: він є власником конструкцій, розташованих на території майданчика поруч із річковим причалом, які ним збудовані та використовуються без дозвільних документів, що є порушенням п. 4.3.10 Правил з благоустрою територій міста Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради № 41 від 22.06.2011 р. Таким чином, на теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 розташовані самочинно встановлені літні майданчики, які зараз займає ФОП ОСОБА_7 ФОП ОСОБА_2 у добровільному порядку рішення суду у справі не виконала, будь-які заяви та матеріали, які б підтверджували фактичне виконання рішення суду відсутні. Підтримує заяву Орджонікідзевського ВДВС та просить її задовольнити в частині зміни порядку та способу виконання рішення суду. Стосовно покладення на стягувача витрат по проведенню виконавчих дій зазначає, що до витратної частини бюджету Запорізької міської ради не закладалось авансування витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. Після перерви в судовому засіданні 21.07.2014 р., представник надав акт від 21.07.2014 р. перевірки території центрального пляжу в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, складений за участю прокурора Запорізької міжрайонної Дніпровської екологічної прокуратури. Даною перевіркою встановлено, що власником підпірної стінки з майданчиком по АДРЕСА_3 (накопичувальний майданчик річкового порту) є ОСОБА_8; територія пляжу знаходиться в задовільному санітарному стані; на час перевірки перешкод у проході до води не виявлено; виявлені, зокрема, наступні об'єкти: дерев'яні конструкції (сараї), дерев'яний павільйон, дерев'яний тин, стільці, дивани, лави та інший інвентар.

Представник відповідача (боржника) та боржник ФОП ОСОБА_2 у судовому засіданні надали усні пояснення та зазначили, що ОСОБА_2 рішення суду у справі № 908/2521/13 було виконано самостійно в добровільному порядку. Літні майданчики (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані столи та стільці), які знаходились за адресою: АДРЕСА_3, були демонтовані та вивезені, що підтверджується договором авто-послуг № 2811-131 від 28.11.2013 р. Нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388 площею 275,6 кв.м, 2295,0 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3 та біля якого були розташовані збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, було повернуто орендодавцю ПП «Саліан» після закінчення строку дії договору суборенди № 01/02 від 01.02.2014 р. ОСОБА_2 відомо, що на теперішній час на тому ж місці (біля підпірної стінки № 3) ОСОБА_7 встановлено дерев'яні літні майданчики, які є його власністю. Будь-якого відношення до цього майна ОСОБА_2 не має. Просять відмовити в задоволенні заяви.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 р. № 908/2521/13 було встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2012 р. ОСОБА_8 придбав у приватну власність нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, а саме: № 3 підпірну стінку з майданчиком інв. № 0388 із мережею електропостачання та водопостачання. Згідно з витягом ТОВ "ЗМБТІ" № 35001345 від 31.07.2012 р. за ОСОБА_8 зареєстровано право приватної власності на вказаний об'єкт (а.с. 53-58 т. 1). В матеріалах справи мається також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 20837104, дата формування 23.04.2014 р.) (а.с. 29 т. 2), відповідно до якого зазначене нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 За договором оренди нерухомого майна від 29.11.2012 р. ОСОБА_8 передав зазначене майно в оренду Приватному підприємству "Саліан" строком на 35 місяців - по 28 жовтня 2015 р. (а.с. 59-62 т. 1). ПП "Саліан" згідно з договором суборенди нерухомості № 02/04 від 02.04.2013 р. передало нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388, площа 275,6 кв.м, 2295,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, у користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2. Строк дії договору суборенди, відповідно до його умов, закінчується 01 серпня 2013 року (а.с. 37-41 т. 1).

17.09.2013 р. на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 р. у справі № 908/2521/13 був виданий наказ про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 демонтувати самочинно встановлені літні майданчики (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані дерев'яні столи та стільці), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (№ 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388, стягувач - Запорізька міська рада).

19.11.2013 р. старшим державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову ВП № 40763642 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище наказу; надано боржнику строк для самостійного виконання - до 25.11.2013 р.

Боржник (ФОП ОСОБА_2.) у судовому засіданні 21.07.2014 р. зазначила, що рішення суду у справі № 908/2521/13 було виконано нею добровільно, а саме: було демонтовано збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розміщені дерев'яні столи та стільці, та які було розташовано за адресою: АДРЕСА_3. Дані конструкції було вивезено в с. Підпорожнянка Запорізької області на об'єкт ФОП ОСОБА_2 за допомогою перевізника, що підтверджується договором авто-послуг № 2811-131 від 28.11.2013 р. та накладною № 281113 від 28.11.2014 р. (а.с. 12-15 т. 2). Крім того, нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388 площею 275,6 кв.м, 2295,0 кв.м, біля якого були розташовані вказані конструкції, було повернуто нею орендодавцю ПП «Саліан» після закінчення строку дії договору суборенди - 01.08.2013 р. На теперішній час майна, належного ФОП ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3 немає.

ОСОБА_7, запрошений боржником, усно в судовому засіданні пояснив, що ним у лютому 2014 р. з ПП «Саліан» укладено договір суборенди нерухомості, відповідно до якого він взяв у суборенду нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388 площею 275,6 кв.м, 2295,0 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3. Біля даної підпірної стінки за свої кошти побудував дерев'яні конструкції (навіси), в яких розмістив дерев'яні столи та стільці. Дані конструкції належать йому, ФОП ОСОБА_2 не має до них жодного відношення. На підтвердження даного факту надав копії видаткових накладних (а.с. 27-28 т. 2).

Як вбачається з договору суборенди нерухомості від 01.02.2014 р. № 01/02 та акту приймання-передачі майна від 01.02.2014 р. (а.с. 16-20 т. 2), ФОП ОСОБА_7 прийняв від ПП «Саліан» у суборенду нерухоме майно: № 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388 площею 275,6 кв.м, 2295,0 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_3; нерухоме майно передано строком по 01.05.2015 р.

03.06.2014 р. Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради було складено протокол № 0094 про адміністративне правопорушення (а.с. 5-6 т. 2), в якому зазначено про здійснення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП, а саме: ОСОБА_7 є власником конструкцій, розташованих на території накопичувального майданчика поруч із річковим причалом, які збудовані та використовуються останнім без дозвільних документів. Зазначене є порушенням п. 4.3.10 Правил з благоустрою територій міста Запоріжжя, затверджених рішенням Запорізької міської ради № 41 від 22.06.2011 р.

Адміністративною комісією районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району 18.06.2014 р. складено постанову № 80 по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 7-8 т. 2). Відповідно до постанови 03.06.2014 р. приблизно о 17.25 год. ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 встановив конструкції без дозвільних документів, розташував їх на майданчику поруч з річковим причалом. На ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.

Штраф у розмірі 340,00 грн. ОСОБА_7 був сплачений згідно з квитанцією 6168.36.1 від 18.06.2014 р. (а.с. 9 т. 2).

Звертаючись із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, Орджонікідзевський ВДВС, зокрема, зазначає про неможливість зобов'язати ФОП ОСОБА_2 здійснити демонтаж майна, оскільки остання фактично не має ніякого відношення до літніх майданчиків. Тобто, по суті ВДВС просить суд дозволити демонтувати нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_3, та яке не належить боржнику у справі № 908/2521/13 ФОП ОСОБА_2

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

У пункті 7.1 даної Постанови зазначено, що оскільки стаття 121 ГПК не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 р. по суті було зобов'язано ФОП ОСОБА_2 (боржника) здійснити особисто певні визначені в рішенні дії, тобто виконання рішення суду повинно було здійснюватися відповідно до глави 7 «Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення» Закону України «Про виконавче провадження». Статтею 75 цього Закону встановлені Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. А саме: після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Дослідивши матеріали в обґрунтування заяви ВДВС та вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, суд прийшов до висновку, що по суті за адресою: АДРЕСА_3 літні майданчики (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані столи та стільці), які були самочинно встановлені ФОП ОСОБА_2, відсутні.

За даною адресою розташовані без дозвільних документів конструкції, які належать ОСОБА_7. Даний факт встановлений Інспекцією з благоустрою Запорізької міської ради (протокол № 0094 від 03.06.2014 р.) про адміністративне правопорушення) та адміністративною комісією районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району, якою винесено постанову № 80 від 18.06.2014 р. Постанова по справі про адміністративне правопорушення № 80 від 18.06.2014 р. не оскаржувалася, не скасована, є чинною, штраф, накладений за нею, сплачений у повному обсязі.

Представник Орджонікідзевського ВДВС даний факт не заперечив, будь-яких документів, які б свідчили про невиконання ФОП ОСОБА_2 рішення суду у справі № 908/2521/13 (акти перевірки стану виконання рішення за період з 25.11.2013 р. (строк для добровільного виконання ОСОБА_2 наказу) до 01.04.2014 р. (договір суборенди, укладений з ОСОБА_7) не надав. Не надано також постанов про накладення на ФОП ОСОБА_2 (боржника) штрафу. Натомість, Орджонікідзевський ВДВС пояснює, що дані конструкції належать іншій особі (ОСОБА_7), відтак, зобов'язати боржника (ФОП ОСОБА_2.) їх демонтувати не має можливості.

Суд також бере до уваги, що ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання недійсними представлених суду договору суборенди нерухомості від 01.02.2014 р. № 01/02, договору авто-послуг № 2811-131 від 28.11.2013 р. не надано. Оскільки розглядається заява на стадії виконання рішення, а не спір по суті, суд позбавлений можливості надати правову оцінку щодо дійсності цих договорів у межах розгляду даної заяви. Заявник (Орджонікідзевський ВДВС Запорізького МУЮ) своєчасно не перевірив фактичне виконання рішення суду у строк, наданий боржнику для добровільного виконання. Як вбачається із листа №1019/2 від 16.05.2014 р. в.о. начальника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ на адресу суду (вх. №0906/10881 від 23.05.2014 р., а.с.144 т.1), у проміжок часу з 26.11.2013 р. по 14.02.2014 р. державному виконавцю не вдавалося знайти адресу АДРЕСА_3 та відкладалися у зв'язку з цим провадження виконавчих дій. Позивач -2, складаючи протокол про адміністративне правопорушення стосовно іншої особи, також фактично підтвердив, що на цей час збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках збудовані і використовуються іншою особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2 фактично рішення суду у справі № 908/2521/13 виконано, а саме: демонтовано самочинно встановлені літні майданчики (збірно-розбірні конструкції на дерев'яних підпорках, в яких розташовані дерев'яні столи та стільці), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (№ 3 підпірна стінка з майданчиком інв. № 0388). Відповідно, заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2013 р. у справі № 908/2521/13 - відмовити.

Копію ухвали направити Орджонікідзевському ВДВС Запорізького МУЮ, Запорізькому міжрайонному Дніпровському екологічному прокурору та сторонам у справі.

Суддя Л.П. Гандюкова