Рішення № 39890362, 23.06.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/722/14-ц 23.06.2014

н\п 2/490/1450/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2014 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Дудник Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив визнати недійсним договір дарування від 06 липня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 1805, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, за яким позивач відчужив ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтував тим, що укладаючи договір дарування, добросовісно помилявся стосовно його правової природи, прав та обов'язків сторін, що виникають зі спірного правочину, дійсно вважав, що оформлює договір довічного утримання.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Представник позивача, згідно наданої заяви, просив про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, проти постановлення заочного рішення не заперечував. Відомості про поважність причин неявки у судове засідання відповідача матеріали справи не містять, заперечень на позов відповідач на адресу суду не надіслав.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи в порядку ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних в ній даних та доказів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1805 (а.с. 11-12)

Більше того, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2010 року, ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті дружини - ОСОБА_3 та прийняв у спадщину після її смерті спірну квартиру (а.с. 9)

Отже, оскільки відповідачем питання щодо застосування строків позовної давності не порушувалось, то суд приходить до висновку, що позивачем строки позовної давності не порушені.

Згідно витягу із медичної картки № 2963, виданого Госпіталем інвалідів війни (а.с. 14), а також витягу, наданого 1 міськлікарнею судинним неврологічним відділенням (а.с. 13), ОСОБА_1 як особа похилого віку, страждає на значну кількість захворювань різного ступеня тяжкості.

З викладеного є підстави вважати, що під час укладення договору дарування ОСОБА_1 помилялася щодо природи спірного правочину, а також прав та обов'язків його сторін та вважав, що укладає з ОСОБА_3 договір довічного утримання, а та обставина, що позивач не має іншого постійного житла підтверджує доводи позивача про те, що він не збирався нікому його відчужувати до смерті. Обставина того, що позивач до теперішнього часу користується спірною нерухомістю як власним житлом, строк на звернення до суду за захистом порушеного майнового права ним не пропущений.

За такого, волевиявлення ОСОБА_1 під час укладення спірного договору не було вільним та не відповідало його волі внаслідок помилки щодо істотних умов спірного правочину, а тому такий правочин має бути визнаний судом недійсним.

В силу ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка, в тому числі і щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін.

В силу ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 203, 215, 229 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири, укладений 06 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1805, згідно якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_3 - прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Батченко