Ухвала суду № 39889824, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8773/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Веста" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Веста" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Веста" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2011 року № 0003162312 та № 0003152312.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Веста" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Веста" щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Оптдевайс» у період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 27 квітня 2011 року № 986/23-12/34820773.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість на 111 388,00 грн., а також порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 139 235,00 грн.

На підставі встановлених перевіркою порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003152312, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 111 388,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 27 847,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0003162312, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку і прибуток у розмірі 139 235,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 34 809,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вищевказаного Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

В силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки ним встановлено нікчемність договору поставки між TOB «НВО Веста» та OB «Оптдевайс» № 01-10-О від 01 жовтня 2010 року та оформлених на його підставі первинних документів внаслідок підписання їх невстановленою особою, що підтверджувалось поясненнями керівника TOB «Оптдевайс» ОСОБА_3, викладеними у протоколі допиту обвинуваченого від 12 січня 2011 року.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2010 року між TOB «НВО Веста» та TOB «Оптдевайс» було укладено договір поставки № 01-10-О, за яким TOB «Оптдевайс» взяло на себе зобов'язання поставити позивачу товар, визначений специфікаціями та/або накладними, а ТОВ «НВО Веста» оплатити їх.

За результатами виконання Договору TOB «НВО Веста» перерахувало на користь TOB «Оптдевайс» 68 326,08 грн., що підтверджується банківськими виписками.

На підтвердження факту виконання Договору було складено видаткові накладні, а також TOB «Оптдевайс» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 668 326,08 грн. (в тому числі ПДВ 111 387,68 грн.).

Так, матеріали справи свідчать, що TOB «Оптдевайс» зареєстроване Васильківською районної державної адміністрації у Київській області 26 лютого 2010 року, а керівником та засновником підприємства є ОСОБА_3

Судом встановлено, що в провадженні Слідчого відділу ПМ Державної податкової адміністрації в Київській області знаходиться кримінальна справа №08-3846, порушена за фактом фіктивного підприємництва внаслідок придбання невідомими особами, зокрема, TOB «Оптдевайс», з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло матеріальну шкоду державі.

Як вбачається з протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_3 від 12 січня 2011 року, усі первинні документи від імені ОСОБА_3, як директора та бухгалтера TOB «Оптдевайс», підписувались невідомими особами.

Крім того, факт підписання первинних документів, складених під час оформлення спірних господарських операцій невідомими особами від імені TOB «Оптдевайс», підтверджується свідченнями свідка ОСОБА_3, допитаного судом першої інстанції з попередженням про кримінальну відповідальність за порушення ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що Договір TOB «НВО Веста» з TOB «Оптдевайс», а також складені на його підставі видаткові та податкові накладні підписані невідомими особами від імені директора TOB «Оптдевайс» ОСОБА_3, перелічені документи не можуть вважатися первинними у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у ТOB «НВО Веста» належних підстав для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі господарських операцій з TOB «Оптдевайс».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року № 0003162312 та № 0003152312 прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва правомірно та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Веста" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року..

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.