Рішення № 39888965, 14.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2014 р.Справа № 916/2079/14

За позовом: фермерського господарства "ВМС"

до відповідача: приватного підприємства "ПАЛЛАДА"

про стягнення 151 266,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

Від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 09.07.2014р. до 15 год. 00 хв. 14.07.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фермерське господарство "ВМС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "ПАЛЛАДА" 151 266,00 грн. - заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014р. позовну заяву (вх.№2106/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2079/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

08.07.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідної до якої просить суд стягнути з відповідача 136 360,00 грн. - заборгованості, 3770,20 грн. - трьох процентів річних, 8 168,80 грн. - пені, 2 967,06 грн. - індексу інфляції, яка судом прийнята судом до розгляду.

Заява відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№17880/14 від 09.07.2014р.) судом задоволена.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.07.2014р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника Кутуза В.В. на розписці про оголошення перерви в судовому засідання від 09.07.2014р., відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04 лютого 2013р. між фермерським господарством "ВМС" (Продавець) та приватним підприємством "ПАЛЛАДА" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №04.02.2013, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Продавець зобов'язується передати належні йому пиломатеріали у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти їх та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно до п.3.1., Договору Продавець зобов'язаний передати пиломатеріали у повному обсязі відповідно до видаткової накладної. Перехід права власності відбувається в момент розвантаження пиломатеріалів.

Із змісту п.п.4.1., 4.1.1., 4.1.2., 4.2., 4.3., Договору, вбачається, що ціна за одиницю товару:

- брус 1 200 (одна тисяча двісті грн.);

- дошка необрізна 800 (вісімсот грн.).

Загальна ціна товару, що продається за цим Договором відповідає вартості товару відповідно видатковим накладним, у тому числі ПДВ. Покупець здійснює оплату на умовах безготівкових перерахувань на рахунок Продавця в термін, що не перевищує 15 банківських днів з моменту отримання товарів.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами (п.7.1. Договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу №04.02.2013 від 04.02.2013р. позивачем відповідачу в період з 04.02.2013р. по 16.09.2013р. було здійснено поставку товару на загальну суму 451 360,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями видаткових накладних №56 від 04.02.2013р. на суму 34 440,00 грн., №66 від 13.02.2013р. на суму 33 600,00 грн., №76 від 22.02.2013р. на суму 33 600,00 грн., №95 від 01.03.2013р. на суму 33 600,00 грн., №103 від 06.03.2013р. на суму 22 400,00 грн., №105 від 07.03.2013р. на суму 35 484,00 грн., №116 від 13.03.2013р. на суму 33 600,00 грн., №136 від 22.03.2013р. на суму 33 600,00 грн., №145 від 29.03.2013р. на суму 36 516,00 грн., №181 від 19.04.2013р. на суму 34 320,00 грн., №196 від 26.04.2013р. на суму 33 600,00 грн., №232 від 18.05.2013р. на суму 20 480,00 грн., №219 від 24.05.2013р. на суму 33 600,00 грн., №463 від 16.09.2013р. на суму 32 880,00 грн., товарно-транспортними накладними №56 від 04.02.2013р. на суму 34 440,00 грн. №66 від 13.02.2013р. на суму 33 600,00 грн., №76 від 22.02.2013р. на суму 33 600,00 грн., №95 від 01.03.2013р. на суму 33 600,00 грн., №103 від 06.03.2013р. на суму 22 400,00 грн., №105 від 07.03.2013р. на суму 35 484,00 грн., №116 від 13.03.2013р. на суму 33 600,00 грн., №136 від 22.03.2013р. на суму 33 600,00 грн., №145 від 29.03.2013р. на суму 36 516,00 грн., №181 від 19.04.2013р. на суму 34 320,00 грн., №196 від 26.04.2013р. на суму 33 600,00 грн., №232 від 18.05.2013р. на суму 20 480,00 грн., №219 від 24.05.2013р. на суму 33 600,00 грн., №463 від 16.09.2013р. на суму 32 880,00 грн., що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, однак відповідачем вартість отриманого товару була оплачено лише частково в сумі 315 000,00 грн. внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 136 360,00 грн.

З підстав існування заборгованості позивач, 20.01.2014р. звернувся до відповідача з

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №04.02.2013р. від 04.02.2013р. в частині оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 451 360,00 грн. виконані частково в сумі 315 000,00 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 136 360,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 136 360,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3 770,20 грн., пені в сумі 8 168,80 грн., індексу інфляції в розмірі 2 967,06 грн.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором купівлі-продажу.

Наразі, наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано три проценти річних наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів444026.02.2013 - 28.02.201333 %1.0918040.0007.03.2013 - 07.03.201313 %1.488040.0008.03.2013 - 14.03.201373 %4.6310640.0019.03.2013 - 19.03.201313 %0.871640.0020.03.2013 - 25.03.201363 %0.813360025.03.2013 - 25.03.201313 %2.7620240.0026.03.2013 - 27.03.201323 %3.3310240.0028.03.2013 - 28.03.201313 %0.843264029.03.2013 - 31.03.201333 %8.0568124.0001.04.2013 - 02.04.201323 %11.2058124.0003.04.2013 - 03.04.201313 %4.7891724.0004.04.2013 - 05.04.201323 %15.0881724.0006.04.2013 - 08.04.201333 %20.1571724.0009.04.2013 - 10.04.201323 %11.7961724.0011.04.2013 - 14.04.201343 %20.2995324.0015.04.2013 - 19.04.201353 %39.1785324.0020.04.2013 - 21.04.201323 %14.03121480.0022.04.2013 - 24.04.201333 %29.95106480.0025.04.2013 - 07.05.2013133 %113.7786480.0008.05.2013 - 13.05.201363 %42.6566480.0014.05.2013 - 15.05.201323 %10.93100800.0016.05.2013 - 21.05.201363 %49.71134400.0022.05.2013 - 22.05.201313 %11.05124400.0023.05.2013 - 28.05.201363 %61.35104400.0029.05.2013 - 09.06.2013123 %102.97124880.0010.06.2013 - 12.06.201333 %30.79114880.0013.06.2013 - 16.06.201343 %37.77148480.0017.06.2013 - 27.06.2013113 %134.24138480.0028.06.2013 - 03.07.201363 %68.29128480.0004.07.2013 - 11.07.201383 %84.48118480.0012.07.2013 - 26.07.2013153 %146.07113480.0027.07.2013 - 19.09.2013553 %512.99103480.0020.09.2013 - 07.10.2013183 %153.09136360.0008.10.2013 - 16.05.20142213 %2476.90Отже загальна сума трьох процентів річних за самостійним розрахунком суду складає 4 227,35 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір трьох процентів річних заявлено в меншому розмірі, в сумі 3 770,20 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 3770,20 грн.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача індексації заборгованості, суд зазначає наступне:

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок індексації, поданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що він містить арифметичні помилки, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано розмір індексації за період з листопада 2013р. по лютий 2014р. виходячи з наступного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляції і26.02.2013 - 28.02.20134440.001.0000.004440.0007.03.2013 - 07.03.201318040.001.0000.0018040.0008.03.2013 - 14.03.20138040.001.0000.008040.0019.03.2013 - 19.03.201310640.001.0000.0010640.0020.03.2013 - 25.03.20131640.001.0000.001640.0025.03.2013 - 25.03.201333600.001.0000.0033600.0026.03.2013 - 27.03.201320240.001.0000.0020240.0028.03.2013 - 28.03.201310240.001.0000.0010240.0029.03.2013 - 31.03.201332640.001.0000.0032640.0001.04.2013 - 02.04.201368124.001.0000.0068124.0003.04.2013 - 03.04.201358124.001.0000.0058124.0004.04.2013 - 05.04.201391724.001.0000.0091724.0006.04.2013 - 08.04.201381724.001.0000.0081724.0009.04.2013 - 10.04.201371724.001.0000.0071724.0011.04.2013 - 14.04.201361724.001.0000.0061724.0015.04.2013 - 19.04.201395324.001.0000.0095324.0020.04.2013 - 21.04.201385324.001.0000.0085324.0022.04.2013 - 24.04.2013121480.001.0000.00121480.0025.04.2013 - 07.05.2013106480.001.0000.00106480.0008.05.2013 - 13.05.201386480.001.0000.0086480.0014.05.2013 - 15.05.201366480.001.0000.0066480.0016.05.2013 - 21.05.2013100800.001.0000.00100800.0022.05.2013 - 22.05.2013134400.001.0000.00134400.0023.05.2013 - 28.05.2013124400.001.0000.00124400.0029.05.2013 - 09.06.2013104400.001.0000.00104400.0010.06.2013 - 12.06.2013124880.001.0000.00124880.0013.06.2013 - 16.06.2013114880.001.0000.00114880.0017.06.2013 - 27.06.2013148480.001.0000.00148480.0028.06.2013 - 03.07.2013138480.001.0000.00138480.0004.07.2013 - 11.07.2013128480.001.0000.00128480.0012.07.2013 - 26.07.2013118480.000.999-118.48118361.5227.07.2013 - 19.09.2013113480.000.993-794.36112685.6420.09.2013 - 07.10.2013103480.001.0000.00103480.0008.10.2013 - 16.05.2014136360.001.11715929.08152289.08Отже загальна сума індексації заборгованості за самостійним розрахунком суду складає 15 929,08 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір індексації заборгованості заявлено в меншому розмірі, в сумі 2 967,06,00 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексації заборгованості в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 2 967,06 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочки444026.02.2013 - 28.02.201337.5000 %0.041 %*5.4718040.0007.03.2013 - 07.03.201317.5000 %0.041 %*7.418040.0008.03.2013 - 14.03.201377.5000 %0.041 %*23.1310640.0019.03.2013 - 19.03.201317.5000 %0.041 %*4.371640.0020.03.2013 - 25.03.201367.5000 %0.041 %*4.0433600,0025.03.2013 - 25.03.201317.5000 %0.041 %*13.8120240.0026.03.2013 - 27.03.201327.5000 %0.041 %*16.6410240.0028.03.2013 - 28.03.201317.5000 %0.041 %*4.2132640,0029.03.2013 - 31.03.201337.5000 %0.041 %*40.2468124.0001.04.2013 - 02.04.201327.5000 %0.041 %*55.9958124.0003.04.2013 - 03.04.201317.5000 %0.041 %*23.8991724.0004.04.2013 - 05.04.201327.5000 %0.041 %*75.3981724.0006.04.2013 - 08.04.201337.5000 %0.041 %*100.7671724.0009.04.2013 - 10.04.201327.5000 %0.041 %*58.9561724.0011.04.2013 - 14.04.201347.5000 %0.041 %*101.4695324.0015.04.2013 - 19.04.201357.5000 %0.041 %*195.8785324.0020.04.2013 - 21.04.201327.5000 %0.041 %*70.13121480.0022.04.2013 - 24.04.201337.5000 %0.041 %*149.77106480.0025.04.2013 - 07.05.2013137.5000 %0.041 %*568.8786480.0008.05.2013 - 13.05.201367.5000 %0.041 %*213.2466480.0014.05.2013 - 15.05.201327.5000 %0.041 %*54.64100800.0016.05.2013 - 21.05.201367.5000 %0.041 %*248.55134400.0022.05.2013 - 22.05.201317.5000 %0.041 %*55.23124400.0023.05.2013 - 28.05.201367.5000 %0.041 %*306.74104400.0029.05.2013 - 09.06.2013127.5000 %0.041 %*514.85124880.0010.06.2013 - 12.06.201337.0000 %0.038 %*143.70114880.0013.06.2013 - 16.06.201347.0000 %0.038 %*176.25148480.0017.06.2013 - 27.06.2013117.0000 %0.038 %*626.46138480.0028.06.2013 - 03.07.201367.0000 %0.038 %*318.69128480.0004.07.2013 - 11.07.201387.0000 %0.038 %*394.24118480.0012.07.2013 - 26.07.2013157.0000 %0.038 %*681.67113480.0027.07.2013 - 12.08.2013177.0000 %0.038 %*739.95113480.0013.08.2013 - 19.09.2013386.5000 %0.036 %*1535.87103480.0020.09.2013 - 07.10.2013186.5000 %0.036 %*663.41136360.0008.10.2013 - 14.04.20141896.5000 %0.036 %*9179.08136360.0015.04.2014 - 16.05.2014329.5000 %0.052 %*2271.42Отже загальна сума пені за самостійним розрахунком суду складає 19644,39 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача розмір пені за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару заявлено в меншому розмірі, в сумі 8 168,80 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 8 168,80 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги фермерського господарства "ВМС", у зв'язку з чим стягненню з приватного підприємства "ПАЛЛАДА" на користь позивача підлягає основний борг, встановлений судом в розмірі 136 360,00 грн., три процента річних в розмірі 3 770,20 грн., пеня в сумі 8 168,80, індексація заборгованості в розмірі 2 967,06,00 грн.

У відповідності до абз.1 п.1 Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №9 відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає суму витрат на послуги адвоката в розмірі 7 500,00 грн.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 3 025,30 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фермерського господарства "ВМС" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "ПАЛЛАДА" (65009, Одеська обл., м. Одеса, пров. Курортний, буд. 2, код ЄДРЮОФОП 32834475) на користь фермерського господарства "ВМС" (31133, Хмельницька обл., Старокостянтинівський район, с. Киселі, код ЄДРЮОФОП 31048456) 136 360 (сто тридцять шість тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. - заборгованості, 3 770 (три тисячі сімсот сімдесят) грн. 20 коп. - трьох процентів річних, 8 168 (вісім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 80 коп. - пені, 2 967 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім ) грн. 06 коп. - індексу інфляції, 3 025 (три тисячі двадцять п'ять) грн. 30 коп. - судового збору, 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 21.07.2014р.

Суддя Цісельський О.В.