Ухвала суду № 39888787, 18.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.07.2014 р. Справа№ 914/1218/13

За скаргою №2136/6 від 27.06.2014р : Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів

на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 22.05.2014 року №43386005 по справі №914/1218/13

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Калуш Івано-Франківської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Українги в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів

про стягнення 263206,91 грн.

Суддя Кітаєва С.Б

За участю представників:

від скаржника (боржника) - Кізима Т.М. - представник (довіреність від 30.12.2013р).

від стягувача: не з»явився

від ВДВС : не з»явився

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України , судом роз»яснино. Заяви в порядку ст.20 ГПК України не поступали.

Суть спору : Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» від імені якого діє Філія «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м.Львів подало на розгляд до господарського суду Львівської області скаргу №2136/6 від 27.06.2014р на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 22.05.2014 року №43386005 по справі №914/1218/13.

Скарга подана в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.07.2014 р. у справі скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.07.2014 року.

10.07.2014 р. за вх.№29785/14 в суді зареєстровано лист скаржника від 10.07.2014 р. за №2266/6 у якому повідомляється, що станом на дату виготовлення зазначеного листа рішення господарського суду Львівської області згідно наказу від 01.06.2013 року №914/1218/13 є невиконаним.

З підстав, наведених у письмових поясненнях (вх.№30923/14 від 17.07.2014 року стягувач (ФОП ОСОБА_1.) вважає вимоги скаржника щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2014р. ВП №43386005 незаконними та необгрунтованими, скаргу просить відхилити.

В судове засіданння 18.07.2014 року явку повноважного представника забезпечив скаржник. З підстав, наведених у скарзі, наданих суду поясненнях просить скаргу задоволити і скасувати Постанову державного виконавця від 22.05.2014 р. №43386005 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2013 року у справі №914/1218/13 на підставі виданого судом 01.06.2013 року наказу.Скаржник в обгрунтування вимоги у скарзі посилається, зокрема на те, що Постанова про відкриття виконавчого провадження , яка винесена 22.05.2014 року головним державним виконавцем Печерського районного управління юстиції Ковалем В.В. ВП №43386005, не має юридичної сили і як наслідок повинна бути скасована, оскільки зазначена постанова і супровідний лист №1945/3 від 22.05.2014 року підписані однією посадовою особою, відсутній гриф «затверджую», який повинен міститись у верхньому правому куті документа, підписаний керівником установи та скріплений відповідною гербовою печаткою установи, що є порушенням п.5.4, п.5.7 Наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби».

Зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також те, що судом, у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України, створювались учасникам судового процесу необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, підстави для відкладення розгляду скарги, передбачені у ст.77 ГПК України, не вбачаються.

Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представника скаржника, судом встановлено наступне.

На виконання рішення від 16.05.2013 року у справі №914/1218/13 господарський суд Львівської області 01.06.2013 року видав стягувачу (Фоп ОСОБА_1.) наказ про стягнення з відповідача 263 206,91 грн. основного боргу та 5 264,14 грн. судового збору.

22.05.2014 року головним державним виконавцем Ковалем В.В. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві за результатами розгляду заяви стягувача, яка поступила 20.05.2014р до ВДВС про примусове виконання наказу №914/1218/13 виданого 01.06.2013р. Господарським судом Львівської області, винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження. У Постанові (п.2) боржнику встановлено строк для добровільного виконання - до 7 днів з моменту винесення постанови. Постанова підписана головним державним виконавцем Коваль В.В.

В додаток до супровідного листа №1945/3 від 22.05.2014 року, який підписаний головним державним виконавцем відділу державнорї виконавчої служби Печерського райоонного управління юстиції у м.Києві Коваль В.В., постанова скерована боржнику.

У листі Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» ( м.Київ) за підписом заступника голови правління Г.В.Дзюбенко, адресованого Директору УМГ «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» п.Мельнику Л.І. «щодо рішення суду у справі №914/1218/13», копія якого долучена скаржником до скарги, йдеться про те, що ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» передає адресату постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві від 22.05.2014 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 01.06.2013 №914/1218/13 щодо стягнення з ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» на користь ФОП ОСОБА_1 суми в розмірі 268471,05 грн.

В зв»язку з вищенаведеним ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» значає у листі про необхідність вжиття всіх заходів по недопущенню стягнення вказаної суми коштів, а також звертає увагу на невідповідність вказаної постанови від 22.05.2014 вимогам законодавства України , передусім, положенням Закону України «Про виконавче провадження», та наявність підстав для її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 121- 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд , яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, ообто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об»єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих су

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід»ємною частиною судового процесу.

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) застосовуються положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2,18,21,22,26,29,31,41,42,62, пунктів 1-3,5,6,9 частини першої статті 63, статті 64, розділів Х1, Х11,Х11-1 ГПК тощо.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавцеь здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»:

- державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

При наявності зазначених умов державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом не встановлено, що оскаржувана постанова від 22.05.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №43386005 прийнята з порушеннями, а саме при відсутності перелічених у ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» умов. Скарга боржника , як вбачається з її змісту, не грунтується на таких доводах.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями), з метою створення системи обліку виконавчих проваджень, підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), контролю за дотриманням державними виконавцями вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій, наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року N 43/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 р. за N 388/7709 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України), затверджено Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, внесено до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами та доповненнями) відповідні зміни.

Відповідно до п.13 зазначеного Наказу , ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, дані стосовно виконавчих документів, що надійшли до відділу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають обов'язковому занесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень розроблено відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з метою визначення процедури формування та ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Відповідно до п.1.1.Положення, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.

Відповідно до п.1.2. Положення, держателем Єдиного реєстру є Державна виконавча служба України, яка забезпечує його ведення.

Адміністратором Єдиного реєстру (п.1.3 Положення) є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яке має прямий доступ до комп»ютерної бази даних і відповідає за її створення, впровадження, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

Відповідно до п.1.4. Положення, реєстраторами Єдиного реєстру є:

відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, підрозділи примусового виконання рішень структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України, структурні підрозділи районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України (далі - органи ДВС), які здійснюють його ведення.

Відповідно до п.1.5 Положення , користувачами Єдиного реєстру є, зокрема,

Державна виконавча служба України, структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

фізичні та юридичні особи в порядку, передбаченому цим Положенням.

Розділ друний Положення регулює порядок реєстрації виконавчих документів.

Так, відповідно до п.2.1. дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру.

Унесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця ( п.2.2).

Відповіджно до п.2.3, даними, що вносяться до Єдиного реєстру у органі ДВС, є:

найменування органу ДВС, до якого надійшов на виконання виконавчий документ; дата надходження виконавчого документа до державного виконавця; назва виконавчого документа, номер та дата видачі; найменування органу, посадової особи, що видали документ; повне найменування стягувача та боржника, їх адреси і, у разі наявності, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер мобільного телефону, факсу (телефаксу), адреси електронної пошти стягувача і боржника;категорія виконавчого документа; відомості про стягнення коштів на користь держави; дата набрання рішенням чинності; резолютивна частина рішення (у тому числі сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом).

Відповідно до 3.1. р.3, до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій.

Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС ( п.3.2).

Відповідно до п.3.3. відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

Враховуючи вищенаведені норми Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, доводи скаржника про те, що отримана від ВДВС постанова не має юридичної сили і підлягає скасуванню з підстав, на які посилається скаржник, є безпідставними.

Доводи скаржника спростовуються також і положення п.3.6 р.3 « Внесення до Єдиного реєстру відомостей щодо здійснення виконавчого провадження» зазначеного вище Положення, згідно яких Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. У разі тимчасової відсутності доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (через перебої в електропостачанні, електрозв'язку тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в день усунення причин, що перешкоджали доступу до нього.

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов"язків сторін , приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання судових рішень, а й учасникам процесу ( сторонам виконавчого провадження, тобто й боржнику теж).

Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитись з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі ДВС у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вона бажає, за усним клопотанням до державного виконавця.

За бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження такі матеріали надається їй для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначається бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець..

Сторона виконавчого провадження має право робити копії з документів виконавчого провадження, виписки з них.

Боржник зобов»язаний (ч.ч.6,7 ст.12 Закону) утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення . Особи , які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов»язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Однак, з огляду на зміст листа боржника від 16.06.2014 р. №5071/6-007, вбачаються інші наміри.

Судові рішення є обов"язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення, ухвалені іменем України, є обов"язковими до виконання на всій території України.

Суд вбачає також за необхідне зауважити, що у скарзі не оскаржуються дії чи бездіяльність органів державної виконавчої влади щодо виконання рішенняу справі.

Наказом № N 2274/5 від 25.12.2008 р., на який посилається скаржник, затверджено порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби. Цим порядком установлено основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби, в тому числі порядок загального документування у районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділах державної виконавчої служби, діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішень) у всіх органах державної виконавчої служби, оформлення документів, технічного забезпечення їх підготовки, контролю за виконанням документів, а також здійснення діловодних процесів - організації документообігу, формування справ і зберігання документів (далі - діловодство) та поширюється на всю службову документацію.

Відповідно до п.1.3 зазначеного Положення, забезпечення організації роботи з документами в органах державної виконавчої служби та дотримання визначених цим Порядком правил покладається на керівника органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.1.4. Положення, діловодство в органах державної виконавчої служби здійснюється спеціально визначеними працівниками, відповідальними за ведення діловодства (далі - діловод), про що зазначається в їх посадових інструкціях.

Відповідно до п.3.1.Положенння, діловодство з виконання рішень в органах державної виконавчої служби це - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами, що віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів.

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу відхилити.

Суддя Кітаєва С.Б.