Ухвала суду № 39888433, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/9991/95095/11

№ К/9991/95095/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Голови Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Вітрука Олександра Васильовича

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.07.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011

у справі № 2а/0270/1922/11 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авак»

до Голови Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Вітрука Олександра Васильовича

про визнання неправомірними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.07.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011, позов задоволено: визнано протиправними дії Голови ДПА у Вінницькій області Вітрука О.В. щодо винесення рішення від 11.01.2011 № 119 та скасовано це рішення.

У касаційній скарзі Голова ДПА у Вінницькій області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати ухваленні у справі судові рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Вінниці та ДПА у Вінницькій області проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 30.12.2009 № 322/23/23058501, яким встановлено заниження ТОВ «Авак» бюджетного відшкодування у податковому обліку за липень 2009 року на 243958,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняло податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 № 0000092300, згідно із яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 243958,00 грн.

Рішеннями голови ДПА у Вінницькій області Вітрука О.В. від 11.01.2011 № 119 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 19.01.2010 № 0000092300 скасовано. Це рішення вмотивоване тим, що в порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) матеріалами перевірки не доведено факт заниження ТОВ «Авак» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; перевірка, висновки якої були відображені в акті від 30.12.2009 № 322/23/23058501, проведені з порушенням наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та наказу ДПА України № 515 від 03.09.2004 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість», а саме: без проведення доперевірочного аналізу; дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів; зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками; підтвердження сплати за поставлені товари відбулося відповідно до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 податкових декларацій з ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР (чинного до 1 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Абзацом першим підпункту 7.7.5 пункту 7.7 цієї статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Відповідно до підпункту 7.7.11. цього пункту якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на отримання сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення позивачем операцій з придбання товарів (послуг), сплачені у ціні яких суми ПДВ ним включені до податкового кредиту, ДПІ під сумнів не ставиться.

Податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 № 0000092300 прийняте ДПІ у м. Вінниці після виконання встановленої вище наведеними нормами процедури перевірки правильності ведення позивачем податкового обліку.

Це, однак, не означає, що висновки ДПІ у м. Вінниці, відповідно до яких прийняте це податкове повідомлення-рішення, можуть бути переглянуті, зокрема ДПА у Вінницькій області як вищестоящим органом у ієрархії органів державної податкової служби України.

Так, відповідно до пункту 8 частини 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (втратив чинність з 20.11.2012) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів), призначається позапланова виїзна перевірки платника податків. Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

У судовому процесі не встановлено обставин щодо проведення вищестоящим податковим органом позапланової виїзної перевірки, а відтак одноособова оцінка керівником ДПА у Вінницькій області результатів перевірки як недостовірних без проведення додаткової перевірки не може бути підставою для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність рішення ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 № 119.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанції, а відтак підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Голови Державної податкової адміністрації у Вінницькій області Вітрука Олександра Васильовича залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.07.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош