Ухвала суду № 39888259, 14.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2014 р. м. Київ К/9991/14667/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ММ»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011

у справі № 2а-18591/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ММ»

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011, у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 № 0000012300/3 відмовлено.

ТОВ «Фірма ММ» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 07.06.2010 № 0000012300/3 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 918966 грн. основного платежу та 508731 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки виїзної планової перевірки за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, викладені в акті від 12.10.2009 № 512/23-1/23429214, про порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.0 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону полягало в тому, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат витрати з придбанняу ПП «Арон-Трейд» робіт з переробки металобрухту та витрати з придбання у ТОВ «Агранто-Дон», ТОВ «КРП-Веста», ТОВ «ТОР-ЛТД» металоконструкцій, які були у використанні загальній сумі 4361865 грн.

За укладеним позивачем 02.04.2007 з ПП «Арон-Трейд» договором на переробку брухту чорних металів складено первинні документи: податкові накладні на виконання робіт з переробки брухту чорних металів та акти виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Позивач у період з липня 2007 року по травень 2008 року включив до складу валових витрат вартість робіт з переробки брухту чорних металів на підставі актів виконаних робіт в загальній сумі 131000 грн.

За укладеним позивачем 03.05.2007 з ТОВ «Агранто-Дон» договором на поставку металоконструкцій, які були у використанні, ТОВ «Агранто-Дон» складено видаткові накладні.

Позивачем у другому півріччі 2007 року та за три картали 2008 року включено до складу валових витрат вартість придбаних металоконструкцій на підставі видаткових накладних в загальній сумі 1087222,50 грн.

За укладеним позивачем 23.05.2007 з ТОВ «КРП-Веста» договором на поставку металоконструкцій, які були у використанні, складено видаткові накладні.

Позивачем у другому півріччі 2007 року та за три картали 2008 року включено до складу валових витрат вартість придбаних металоконструкцій на підставі видаткових накладних, в загальній сумі 2007872,61 грн.

За укладеним позивачем з ТОВ «ТОР-ЛТД» договором від 19.03.2008 на поставку металоконструкцій, які були у використанні, складено видаткові накладні.

Позивачем за три картали 2008 року включено до складу валових витрат вартість придбаних металоконструкцій на підставі видаткових накладних в загальній сумі 1135770,60 грн.

Податковим органом поставлена під сумнів реальність вчинення господарських операцій через те, що отримана від контролюючих органів інформація щодо вказаних вище постачальників свідчить, що обсяг здійснених постачальниками поставок послуг і товару не відповідає обсягу вартості послуг і товару, придбаного позивачем у цих постачальників.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач за договорами з ТОВ «Агранто-Дон», ТОВ «КРП-Веста», ТОВ «ТОР-ЛТД» придбав не металоконструкції, придатні для використання, а брухт чорних металів. Встановивши таку обставину, суди виходили з того, що доказів оприбуткування товару саме як металоконструкції позивачем не надано, зі специфікацій на придбання металоконструкцій неможливо встановити, які саме вироби з металу та в якому стані придбані позивачем, доказів придбання позивачем металоконструкцій у непридатному для використання стані та прийняття у зв'язку з цим позивачем рішення про визнання металоконструкцій металобрухтом не надано, а передача позивачем товару на переробку ПП «Арон-Трейд» також свідчить про те, що цей товар був металобрухтом. При цьому суди вказали, що перевезення такого товару не підтверджено товарно-транспортними накладними. Операції з придбання послуг з переробки брухту чорних металів не підтверджено документами на передачу та використання кисню та пропану підприємством, яке здійснювало переробку брухту. Постачальники металобрухту не мають ліцензій на право здійснення операцій з металобрухтом, як того вимагає ст. 4 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 № 619-XIV. Документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам (сертифікат якості, походження) у позивача відсутні.

Суд касаційної інстанцій вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення. При цьому виходить з такого.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пункт п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону забороняє відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товару мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на їх основі.

При цьому обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, мають бути підтверджені саме такими засобами доказування. Це правило випливає з вимог ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються спеціальним законом - Законом України «Про металобрухт» від 05.05.1999 № 619-XIV.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 № 619-XIV (далі Закону № 619-XIV) документи у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку.

Стаття 4 Закону № 619-XIV приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Статтею 6 Закону № 619-XIV передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у позивача відсутні передбачені Законом № 619-XIV документи у сфері роботи з металобрухтом.

Відтак, валові витрати за операціями позивача з придбання металобрухту не можуть вважатися підтвердженими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведене, а також межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на правильне застосування судами попередніх інстанцій п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР до встановлених обставин, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ММ» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун