Ухвала суду № 39888106, 15.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2014 р. м. Київ К/800/37008/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року

по справі №1570/1701/2012

за позовом Приватного підприємства «Сан-Ойл» (надалі - ПП «Сан-Ойл»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС)

про визнання дій протиправними, -

встановив:

У позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про: визнання протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Одеси щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року, про що складено акт від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82; визнання протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Транс-Трейд-Ком», ДП «Херсонський Річковий Порт» АСК «Укррічфлот», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», ДП «Гарантія-Маркет» за період серпень 2010 року, викладені в акті перевірки ПП «Сан-Ойл» від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси щодо проведення з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з TOB «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м.Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м.Одеси від 14.12.2011 року №1113-п та відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України за результатами отриманих матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс-Трейд-Ком» з питань формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, відображених у податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень, серпень, вересень 2010 року (акт від 27.01.2011 року №282/232-100/36621969), службовими особами податкового органу проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період - серпень 2010 року, про що складено акт №3771/23-34/32600222/82 від 27.12.2011 року.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Так, згідно з п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що при проведенні перевірки контролюючий орган не направляв запит на адресу позивача щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ПП «Сан-Ойл» та ТОВ «Транс-Трейд-Ком».

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Поряд з цим, пунктом 79.2. ст.79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В матеріалах справи міститься наказ №1113-п від 14.12.201 року щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з 14.12.2011 року тривалістю 5 робочих днів та повідомлення №179 від 14.12.2011 року .

Як вбачається зі зворотного поштового повідомлення, наказ та повідомлення про проведення перевірки були направлені позивачу 14.12.2011 року та отримані ним 11.01.2012 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо порушення податковим органом ст.79 ПК України, оскільки наказ та повідомлення щодо проведення перевірки були направлені в день її проведення, а отримані вже після складання акту перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м.Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Транс-Трейд-Ком», ДП «Херсонський Річковий Порт» АСК «Укррічфлот», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», ДП «Гарантія-Маркет» за період серпень 2010 року, викладені в акті перевірки ПП «Сан-Ойл» від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82, слід зазначити наступне.

Надаючи оцінку обставинам у справи колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було вірно враховано, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої ст.17 КАС України.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, з наведеного вбачається, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Крім того слід зауважити, що податкове повідомлення-рішення на підставі спірного акту перевірки від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82 відповідачем прийняте не було.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в даному випадку порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту дій, які б порушували інтереси позивача, тому позовні вимоги в цій частині не є обґрунтованими.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.