Ухвала суду № 39888102, 15.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2014 р. м. Київ К/800/49651/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року

у справі №802/2539/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва» (надалі - ПАТ «ВУМіАБ»)

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У травні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом до Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, в якому, із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення у відповідних частинах.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2013р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про здійснення заміни Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби її правонаступником Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, службовими особами податкового органу проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р., за результатами перевірки складено акт №6/2202/05465488 від 04.01.2013р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150, абз.а,б п.185.1 ст.185, п.186.1, 186.2 ст.186 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за три квартали 2012р., а також занижено об'єкт оподаткування за три квартали 2012р. Крім того, зазначені порушення призвели до заниження податку на прибуток на 65341грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року - 5881грн., 2 квартал року - 18326 грн., 3 квартал року - 41134грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.01.2013р.: №0000012300, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток із врахуванням штрафних санкції; №0000022300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки в частині, що стосується взаємовідносин з ПП «Ізіда-ОВ».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком вірно та обґрунтовано виходили з наступного.

Так, у п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п.150.1 ст.150.1 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як встановлено судами попередніх інстанції, в період який перевірявся, між позивачем та ПП "Ізіда-ОВ" укладено договори:

- договір №3/2012 купівлі-продажу від 14.06.2012р. відповідно до умов якого ПАТ "ВУМіАБ" (покупець) придбало у ПП "Ізіда-ОВ" (продавець) запчастини до автотранспорту та будівельної техніки. З видаткової накладної №0000000023 від 28.06.2012р. вбачається, що на виконання умов зазначеного договору ПП "Ізіда-ОВ" продало позивачу мотор КРАЗ 256 (б/в) в кількості 4 шт., коробку КПП КРАЗ (б/в) в кількості 3 шт., роздаточну коробку КРАЗ (б/в) в кількості 3 шт., мотор А102(б/в) в кількості 1 шт., редуктор заднього мосту КРАЗ (б/в) в кількості 4 шт., редуктор середнього мосту КРАЗ (б/в) у кількості 2 шт., передній міст КРАЗ (б/в) в кількості 2 шт., амортизатор задній 1326 в кількості 2 шт.

Позивачем отримано податкову накладну №16 від 28.06.2012р., зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.07.2012р.

Куплені відповідно до договору №3/2012 купівлі-продажу від 14.06.2012р. запачастини частково були використанні позивачем в своїй господарській діяльності, що підтверджується актами списання №У-00000135 від 29.06.2012р., №У-000140 від 03.07.2012р., №У-00000106 від 29.06.2012р.

- договір суборенди майна №4/2012 від 15.06.2012р., відповідно до умов якого ПАТ "ВУМіАБ" (орендар) отримало від ПП "Ізіда-ОВ" (орендодавець) в суборенду та використовувало у вказаний період будівельну техніку та обладнання до неї, інше рухоме майно згідно із додатком 1 до договору. Майно, що є предметом договору суборенди, ПП "Ізіда-ОВ" попередньо отримало в оренду від його власника - ТОВ "Відродження", згідно умов договору №02-06/12 оренди майна від 14.06.2012р., відповідно до п.3.4 якого орендар має право без погодження з орендодавцем здавати об'єкти, що орендуються, в подальшу суборенду, в межах строку оренди по цьому договору.

Судами також встановлено, що видами діяльності позивача, поряд з іншими, є будівництво, транспортне оброблення вантажів.

Перелік майна, яке передавалося в суборенду взначений в додатку №1 до договору від 15.06.2012р. та становить 70 одиниць.

На виконання умов договору суборенди майна позивачем надано акти наданих послуг та відповідні податкові накладні за червень та липень 2012р.

При цьому у відповідача зауваження щодо оформлення первинних документів позивача, якими оформлялися його господарські відносини з ПП «Ізіда-ОВ, відсутні.

На момент укладення договорів та на момент здійснення господарських операції з позивачем, ПП «Ізіда-ОВ» було належним чином зареєстровано.

Крім того, встановлено, що передача майна на виконання умов договорів оренди та суборенди відбувалась на підставі відповідних актів приймання - передачі (TOB "Відродження" - ПП "Ізіда-ОВ"; ПП "Ізіда-ОВ" - ПАТ "Вінницьким УМіАБ" (а.с.61-62, т.1)) без фактичного переміщення (в тому числі без застосування технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів ПП "Ізіда-ОВ"), оскільки TOB "Відродження" і ПАТ "Вінницьке УМіАБ" використовують одну прилеглу територію, а також ПАТ "Вінницьке УМіАБ" орендує у TOB "Відродження" частину виробничих, складських та технічних приміщень, на яких розташований предмет суборенди (оренди за основним договором), в зв'язку з чим, необхідності у фізичному переміщені майна не виникало.

Враховуючи наведене, судами обґрунтовано зазначено, що для виконання умов договору №4/2012 суборенди майна від 15.06.2012р. наявність у ПП "Ізіда-ОВ" технічного персоналу, складських приміщень і транспортних засобів не була обов'язковою.

Поряд з наведеним, судами також встановлено, що висновки акту перевірки від 04.01.2013р. щодо взаємовідносин позивача з ПП "Ізіда-ОВ" ґрунтуються на висновках акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "ВУМіАБ" №2704/22/05465488 від 31.10.2012р. з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП "Ізіда-ОВ", яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 , п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період що перевірявся встановлено завишення на відповідну суму.

На підставі акту перевірки №2704/22/05465488 від 31.10.2012р. контролюючим органом винесене податкове повідомлення - рішення від 04.12.2012р. №0000622300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Разом з тим, постановою Вінницького адміністративного суду від 04.02.2013р. у справі №2а/0270/5885/12, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення - рішення.

Судами під час розгляду справи встановлено реальність господарських операцій позивача та ПП «Ізіда-ОВ» та підтвердження їх необхідними первинними документами.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2013р. (К/800/19330/13) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013р. та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2013р. у справі №2а/0270/5885/12.

Враховуючи положення ч.1 ст.72 КАС України та цілком правильно встановлені обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про реальність господарських операцій позивача з ПП «Ізіда-ОВ», оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області -залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.