ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2014 року м. Київ К/9991/11318/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011
у справі №2-а-5061/09/2270/1
за позовом Приватного підприємства "Європа-плюс"
до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, - ВСТАНОВИВ:
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2009 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2009 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову частково. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у м.Хмельницькому про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004582303/0/5064 від 03.07.2008, №0004872303/0/5169 від 10.07.2008, №0004862303/0/5165 від 10.07.2008, №0004882303/0/5163 від 10.07.2008.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено ряд перевірок залів гральних автоматів, що належать позивачу з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320) за результатами яких складено акти: №.222100270/2302/124 від 16.06.2008; №22110020/0282/145 від 19.06.2008; №2211021/0232/146 від 19.06.2008; №22070053/152 від 19.06.2008; №0368/22/09/23/31617633 від 03.09.2008; №22070088/2340/0353 від 12.10.2008; №22070089/2340/0354 від 12.10.2008; №22070087/2340/0352 від 12.10.2008; №0058/22/11/23/31617633/0416 від 12.11.2008; №0059/22/11/23/31617633/0417 від 12.11.2008; №0572/22/09/23/316117633/0413 від 13.11.2008; №047/22/21/23/31617633/0429 від 17.11.2008.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимоги пункту 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведено розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій.
На підставі вищезазначених актів перевірки Державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: №0004582303/0/5064 від 03.07.2008 у сумі 1825 грн., №0004872303/0/5169 від 10.07.2008 у сумі 2140 грн., №0004862303/0/5165 від 10.07.2008 у сумі 4810 грн., № 0004882303/0/5163 від 10.07.2008 у сумі 5100 грн., №0006862303/0/8052 від 19.09.2008 у сумі 1360 грн., №0008602303/09257 від 31.10.2008 у сумі 3060 грн., №0008612303/0/9258 від 31.10.2008 у сумі 3400 грн., №0008592303/0/9256 від 31.10.2008 у сумі 5100 грн., №0009902303/0/10298 від 03.12.2008 у сумі 4760 грн., №0009912303/0/10297 від 03.12.2008 у сумі 2040 грн., №0009702303/0/10178 від 01.12.2008 у сумі 3400 грн., №0009872303/0/10306 від 03.12.2008 у сумі 2190 грн..
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац четвертий статті 2 Закону № 265/95-ВР).
Аналіз наведених положень Закону № 265/95-ВР дає підстави вважати, що метою застосування реєстраторів розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.
Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 7 лютого 2001 року «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено термін переведення суб'єктів господарювання залежно від форм та умов їх діяльності на розрахунки із застосуванням РРО. Для суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, було встановлено термін до 31 грудня 2006 року.
Разом із тим відповідно до статті 12 Закону№265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
За таких обставин, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення їх до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто після 1 липня 2008 року.
З огляду на те, що перевірки позивача за наслідками яких прийняті оспорювані рішення №0004582303/0/5064 від 03.07.2008, №0004872303/0/5169 від 10.07.2008, №0004862303/0/5165 від 10.07.2008, №0004882303/0/5163 від 10.07.2008 були проведені до 01.07.2008, тобто до дати реєстрації вищезазначеної комп'ютерно-касової системи, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО, до цієї дати відсутня.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, прийняв рішення дотриманням норм матеріального та процесуального права, наведені в касаційній скарзі мотиви не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун
Судове рішення № 39888054, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-5061/09/2270/1. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: