Ухвала суду № 39887967, 01.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року м. Київ К/9991/20868/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Сіроша М.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі № 2а-869/10/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Гольфстрім"

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

до Головного управління Державного казначейства у Миколаївській області

за участі Прокуратури Миколаївської області

про визнання дії неправомірною, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року Товариством до суду заявлений позов про визнання неправомірними дії щодо ненадання висновків про відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 96 413,00 грн. та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування у зазначеній сумі.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 96 413,00 грн.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначив, що посилання судів на судові рішення у справі № 6/793/07, де постановою постанову Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009, податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 96 413,00 грн., скасовано, - є передчасними. На підставу таких висновків, відповідач посилається на те, що оцінку правомірності зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування буде надано Вищим адміністративним судом України за наслідками перегляду касаційної скарги державного податкового органу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 6/793/07.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 20.06.2007 до податкової інспекції було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2007 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі акта перевірки від 26.07.2007 № 891/23-700/33514302, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007 №0020712370/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року у розмірі 96 413,00 грн.

Товариство оскаржило податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007 №0020712370/0 в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2007 у справі № 6/793/07, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2009, позовні вимоги Товариства задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.08.2007 № 0020712370/0 (а. с. 20-24).

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, податковою інспекцією до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу, за якою ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2009 відкрито касаційне провадження.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку є реалізацією особи наданого Законом права на оскарження судових рішень та не впливає на момент набирання законної сили рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

На час розгляду цієї справи постанова Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2007 у справі № 6/793/07 за наслідками перегляду в апеляційному порядку набрала законної сили.

Таким чином, враховуючи зазначене вище та пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд касаційної інстанції приходить до висновку про правомірність задоволення вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 96 413,00 грн.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі № 2а-869/10/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді М.В. Сірош

Т.М. Шипуліна