Ухвала суду № 39887861, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/800/33365/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському у районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трігла" до Державної податкової інспекції у Оболонському у районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трігла" (далі - ТОВ "Трігла") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському у районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Оболонському у районі м. Києва) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року у задоволенні позову ТОВ "Трігла" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Трігла" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "Трігла".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Оболонському у районі м. Києва подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

У вересні 2012 року ДПІ в Оболонському районі було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Трігла» з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Антре Едвертайзінг» та ТОВ «Перша міська будівельне компанія» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 14.09.2012 року №695/22-10/19021476.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку на прибуток на суму 500336,00 грн.; пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 151834,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року: №0000392210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 518699,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 500336,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 18363,00 грн.); №0000402210, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 166524,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 151834,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 14690,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Антре Едвертайзінг» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №03-10П від 01.03.2011 року. Факт виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджується наявними у матеріалах справи рахунку-фактурі №010311-04 від 01.03.2011 року, видатковою накладною №0124 від 01.03.2011 року та податковою накладною №228 від 01.03.2011 року на суму 558459,63 грн. (у тому числі ПДВ - 93076,61 грн.).

01.12.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Перша міська будівельна компанія» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №0112/02, згідно якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця. Реальність виконання договірних зобов'язань підтверджується наявними у матеріалах справи рахунку-фактури №0112-01 від 01.12.2010 року, видатковою накладною №2054 від 01.12.2010 року та податковою накладною №1012018 від 01.12.2010 року на суму 352542,58 грн. (у тому числі ПДВ - 58757,10 грн., а факт оплати підтверджується платіжними дорученнями.

Суд апеляційної інстанції дослідивши первинні документи прийшов до висновку про реальність виконання господарських зобов'язань контрагентами за вказаними договорами.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 року у справі №2а-5368/12/2670 за апеляційною скаргою ТОВ «Трігла» у справі за позовом ТОВ «Трігла» до ДПІ в Оболонському районі скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 року №0001252304, прийняте за результатами встановлених, на переконання податкового органу, фіктивних операцій з ТОВ «Антре Едвертайзінг» у період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року. У вказаному рішенні суду, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин з ТОВ «Антре Едвертайзінг» у період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписи пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначають, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що первинні документи відповідають вимогам передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому підтверджують, по-перше, реальність виконання договорів позивача з контрагентами, по-друге, правомірність включення до складу валових витрат суми коштів, сплаченої на виконання вказаних договорів, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.09.2012 року №0000392210 підлягає скасуванню.

Щодо завищення позивачем від'ємного значенні податку на додану вартість за результатами господарських відносин з ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ПП «Антре Едвертайзінг», суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Згідно п.1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, на момент виписування податкових накладних позивачу ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ПП «Антре Едвертайзінг» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000402210 від 27.09.2012 року у відповідача не було.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що перевірка позивача проводилася, зокрема, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції Балахіна І.М. від 15.05.2012 року.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було подано доказів того, що існує таке, що набрало законної сили, рішення суду, яким встановлено певне порушення податкового законодавства посадовими особами позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Трігла".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському у районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров