Постанова № 39886502, 22.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 910/9767/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТоварної біржі "Перша незалежна біржа"на постановувід 25.06.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/9767/14господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"НГВУ "Чернігівнафтогаз"доТоварної біржі "Перша незалежна біржа"провжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на кошти Товарної біржі "Перша незалежна біржа"в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: не з'явилисьвід відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Марченко О.В.) від 26.05.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді - Корсакова Г.В., Михальська Ю.Б.) від 25.06.2014, задоволено частково заяву Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про вжиття запобіжних заходів, а саме: вжито запобіжні заходи до подання позову шляхом накладення арешту на кошти на банківських рахунках Товарної біржі "Перша незалежна біржа" у сумі 2 547 250 грн; у задоволенні решти вимог, що зазначені в заяві Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про вжиття запобіжних заходів відмовлено; боржником за даною ухвалою визначено Товарну біржу "Перша незалежна біржа", а стягувачем - Нафтогазовидобувне управління "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта".

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.431, 432 ГПК України, ст.ст.190, 192 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.04.2014 ПАТ "Укрнафта" НГВУ "Чернігівнафтогаз" (Управління) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на кошти Товарної біржі "Перша незалежна біржа" (Біржа), що знаходяться на банківських рахунках названої особи (р/р 2650430133244 в ПАТ "Реал Банк", МФО 300089; р/р 26008056200730 в Столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380269), всього у сумі 2 825 140,32 грн, що складається із суми боргу - 2 547 250 грн, пені - 97 953,08 грн, 3% річних - 19 705,69 грн та втрат від інфляції - 160 321,55 грн. Заява вмотивована посиланням на те, що права позивача порушені та існує загроза того, що невжиття таких заходів зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи зауваження Управління, що по день звернення з Заявою про вжиття запобіжних заходів Біржею не сплачено на рахунок Управління решти суми попереднього внеску у розмірі 2 547 250, 00 грн, та зважаючи на те, що за ствердженням Управління невжиття запобіжних заходів зробить неможливим його звернення до суду з відповідним позовом та подальше виконання рішення суду, господарські суди дійшли висновку вжити щодо Біржі запобіжні заходи шляхом накладення арешту на кошти на банківських рахунках названої особи в межах 2 547 250,00 грн.

Що ж до накладення арешту на кошти на банківських рахунках Біржі в межах нарахованих Управлінням пені, 3% річних та втрат від інфляції, то вказані заходи, за оцінкою судів, не можна вважати повністю адекватними запланованим до пред'явлення позовним вимогам заявника, оскільки суд тільки в процесі вирішення спору по суті зможе давати оцінку можливості застосування до Біржі штрафних санкцій у вигляді пені, а також перевіряти періоди заборгованості та суми втрат від інфляції і 3% річних, а відтак, у задоволенні вимог Заяви про вжиття запобіжного заходу в наведеній частині господарським судом було відмовлено.

Таким чином, частково задовольняючи заяву, суди фактично погодились із тим, що обставини щодо існування основної заборгованості підтверджують порушення прав Управління.

Касаційна інстанція не погоджується з висновками судів з огляду на таке.

Відповідно до наданого статтею 1 ГПК України права звертатися до господарського суду для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, статтею 431 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. Статтею 432 Господарського процесуального кодексу України передбачено види запобіжних заходів, що включають в себе витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб, а за пунктом 4 частини 1 статті 433 Господарського процесуального кодексу України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини в обґрунтування необхідності вжиття таких заходів, що узгоджуються з приписами статті 431 цього Кодексу та підтверджуватися відповідними доказами. У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів заявника та особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи, наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів та можливим предметом позовної вимоги, імовірності настання обставин, зазначених у статті 431 Господарського процесуального кодексу України, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Отже, за змістом наведених норм, запобіжні заходи спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії; ці заходи забезпечують та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушенню права щодо вимоги, яка ще не оформлена у вигляді позову.

Колегія суддів виходить із того, що: по-перше, зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник просив застосувати запобіжні заходи у вигляді накладення арешту на банківські рахунки Біржі щодо можливого предмету позову про стягнення заборгованості, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, які виникли у зв'язку з невиконанням договору купівлі-продажу нафти, посилаючись виключно на існування загрози того, що невжиття таких заходів зробить неможливим виконання рішення суду, проте будь-яких доводів щодо реального існування такої загрози на час звернення із заявою остання не містить, і судами не наведено в ухвалених судових актах; по-друге, пунктом 3 статті 432 Господарського процесуального кодексу України передбачено в якості виду запобіжного заходу накладення арешту на майно, без зазначення про накладення арешту на грошові суми, як те унормовано у частині 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, що виключає їх (грошові суми) з об'єктів арешту у випадку вжиття запобіжних заходів до подання позову в розумінні цього Кодексу.

Враховуючи наведене ухвалені у справі судові акти не є законними і обґрунтованими тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товарної біржі "Перша незалежна біржа" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 у справі № 910/9767/14 скасувати.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

А.Полянський