Ухвала суду № 39885389, 18.07.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2014 р. Справа №607/11988/14-ц Тернопільський міськрайонний суд в Тернопільській області в складі:

головуючої Герчаківської О.Я.,

при секретарі Мандзію В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі подання старшого державного виконавця Мамчур Ю.В., погоджене В.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про примусове входження в квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

На виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 32478646 від 07 травня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18500 грн. грошових коштів за договорами позики, 5129,89 грн. грошових коштів, пов'язаних з індексом інфляції за час прострочення боргових зобов'язань та 1526,25 грн. грошових сум у вигляді 3% річних від суми боргу, а також 251,56 грн. судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду та 120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, яке здійснюється на підставі виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №2-8652/11 від 13 лютого 2012 року.

07 травня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-8652 від 13 лютого 2012 року, боржнику надано добровільний термін для виконання даного виконавчого документа до 14 травня 2012 року. Копію постанови сторонам виконавчого провадження направлено за вих.№19/12883-09, однак рішення в добровільному порядку не виконано.

В силу ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», 07 травня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку надіслано в реєструючі установи для виконання, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42887746 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №39923156.

08 травня 2013 року державним виконавцем вчинено запити в реєструючі установи з метою перевірки майнового стану боржника. Згідно відповіді УДАІ в Тернопільській області від 16 липня 2012 року за боржником транспортні засоби не зареєстровані, як і с/г техніка, що вбачається з листа Інспекції державного технічного нагляду від 29 травня 2012 року. ТзОВ «МТБІ» в своїй відповіді від 30 травня 2012 року повідомляє, що ОСОБА_1 згідно обліку технічної інвентаризації не має зареєстрованого права власності на нерухоме майно в м.Тернополі.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у м.Тернополі від 29 травня 2012 року за боржником земельні ділянки в межах міста Тернополя не зареєстровані.

Боржник ОСОБА_1, згідно відповіді Відділу державних реєстраторів від 21 червня 2012 року, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Однак, як вбачається з листа ДПС України від 09 грудня 2013 року про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб інформація стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого(сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

09 грудня 2013 року ДПС України надала державному виконавцю відповідь про те, що інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила.

Вимогою державного виконавця від 09 грудня 2013 року призначено проведення виконавчих дій, а саме: опис й арешт майна боржника за місцем його проживання: АДРЕСА_1 на 13 грудня 2013 року о 11.00 год.

13 грудня 2013 року державним виконавцем вчинено вихід по місцю виконання рішення суду, а саме: АДРЕСА_1 та встановлено: боржник за даною адресою не проживає, на даний момент знаходиться за кордоном. На вимогу державного виконавця впустити в квартиру і провести опис належного боржнику майна мати боржника, ОСОБА_3, відмовилася.

Виходом державного виконавця по місцю виконання рішення суду, а саме АДРЕСА_1 встановлено: на неодноразовий стукіт та дзвінки у вхідні двері квартири АДРЕСА_1 ніхто не відреагував, у зв'язку з чим перевірити майновий стан боржника виявилось не можливим, що підтверджується актом державного виконавця від 16 квітня 2014 року.

Виходом державного виконавця по місцю виконання рішення суду, а саме АДРЕСА_1 встановлено: на неодноразовий стукіт та дзвінки у вхідні двері квартири АДРЕСА_2 ніхто не відреагував, у зв'язку з чим перевірити майновий стан боржника виявилось не можливим, що підтверджується актом державного виконавця від 13 травня 2014 року.

Вищевказані обставини унеможливлюють повне та своєчасне виконання рішення суду. А тому старший державний виконавець Мамчур Ю.В., за погодженням В.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, звернувся до суду із поданням про примусове входження в квартиру АДРЕСА_1, для проведення опису й арешту належного ОСОБА_1 рухомого майна.

В судовому засіданні старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Мамчур Ю.В. подання підтримала та просила його задовольнити.

Суд, заслухавши доводи державного виконавця, проаналізувавши матеріали подання, встановив наступне.

Положеннями ст.30 Конституції України, кожному гарантується недоторканність житла.

В силу ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця (ч.1 ст.376 ЦПК України).

Абзацом десятим частини третьої ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Наведені норми законодавства передбачають можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не боржника, а іншої особи можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

В даному випадку, старший державний виконавць Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Мамчур Ю.В. звертаючись з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове входження в квартиру АДРЕСА_1, не надала суду відомостей, які б підтверджували право власності боржника ОСОБА_1 на квартиру за вказаною адресою. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в матеріалах подання відсутня, як і дані про те, що зазначене житло належить не боржникові, а іншій фізичній особі у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні подання старшого державного виконавця Мамчур Ю.В., погодженого В.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про примусове входження в квартиру АДРЕСА_1, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.209, 210, 376 ЦПК України, ст.30 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.ст.5, 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Мамчур Ю.В., погодженого В.о. начальника Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про примусове входження в квартиру - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча О.Герчаківська