Постанова № 39884993, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1140/14 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03 березня 2014 року № 17.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що з часу видачі лікарняного листка ОСОБА_3 минуло шість років, в той час як термін його зберігання на підприємстві складає три роки.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Чернігівська міська виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провела перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої склала акт від 19 лютого 2014 року № 69.

На підставі вказаного акту було винесене рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 03 березня 2014 року № 17. Згідно вказаного рішення позивач зобов'язаний повернути відповідачу кошти у розмірі 1686 грн. 30 коп. та сплатити фінансові санкції в розмірі 843 грн. 15 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішення контролюючого органу, ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів правомірного витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_3 У лютому 2008 року позивач виплатив вказаній особі допомогу по вагітності та пологах у розмірі 1686 грн. 30 коп. Нарахування та виплата вказаної допомоги підтверджується звітом за формою Ф4-ФСС з ТВП за І квартал 2008 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що у ФОП ОСОБА_2 відсутній оригінал листка непрацездатності, на підставі якого ОСОБА_3 було виплачено допомогу по вагітності та пологах.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Згідно листа Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12 березня 2014 року № 03-08/794 відповідач не заперечує факту того, що у зв'язку з народженням дитини ОСОБА_3 був виданий листок непрацездатності. Підставою для винесення рішення від 03 березня 2014 року № 17 стала саме відсутність такого листка непрацездатності у ФОП ОСОБА_2, що є порушенням, на думку відповідача, ч. 1 ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, свої вимоги про скасування рішення від 03 березня 2014 року № 17 обґрунтував тим, що листок тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 не вдалося зберегти з огляду на те, що архів ФОП ОСОБА_2 знаходився в магазині «Одяг», який розміщений в підвальному приміщенні. Внаслідок неодноразових проривів труб протягом 2004-2009 років відбувалося затоплення приміщення каналізаційними стоками, які призвели до знищення архіву, в тому числі листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду копії договору оренди торгового приміщення № 1/1 від 02 січня 2006 року, наказу від 28 грудня 2005 року № 17 про зберігання архіву ФОП ОСОБА_2 та акт знищення бухгалтерської документації за 2008 та 2009 роки у зв'язку із закінчення терміну зберігання та непридатністю до використання через затоплення архівного приміщення каналізаційними стоками від 09 серпня 2013 року № 1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на те, що позивач не надав доказів затоплення приміщення архіву каналізаційними стоками, не повідомив правоохоронні органи про втрату документів та не вчинив дій, спрямованих на відновлення втраченого листка тимчасової непрацездатності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів, що знищення листка тимчасової непрацездатності відбулося саме у серпні 2013 року та внаслідок прориву каналізаційних труб. Так, у скарзі на рішення від 03 березня 2014 року № 17 позивач зазначав, що прорив каналізаційних труб відбувався протягом 2004-2009 років.

Відповідно до договору оренди торгового приміщення № 1/1 від 02 січня 2006 року ФОП ОСОБА_2 користується відповідним приміщенням з 2006 року, а не з 2004 року.

Крім того, магазин був визначений місцем зберігання архіву позивача наказом від 28 грудня 2005 року № 17, тобто до укладення відповідного договору оренди.

Згідно акту знищення бухгалтерських документів 09 серпня 2013 року № 1 затоплення відбувалося у 2013 році, а не лише протягом 2004-2009 років.

Разом з тим, для правильного вирішення даної справи суду необхідно встановити чи повинен був позивач до 2014 року забезпечувати зберігання листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_3, виданого у 2008 році, а не обставини втрати зазначеного листка.

В постанові суду зазначено, що на даний час термін зберігання листка тимчасової непрацездатності не закінчився. Однак такий висновок було зроблено судом першої інстанції без посилання на відповідний нормативно-правовий акт.

Натомість позивач в апеляційній скарзі, як на підставу для задоволення своїх вимог, послався на те, що на час проведення перевірки термін зберігання листка непрацездатності - закінчився. Зазначений висновок був обґрунтований положеннями п.п. 320 та 716 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5 (далі - Перелік).

Положенням п. 1.4 Переліку передбачено, що він є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання або для знищення. Цей Перелік може використовуватися також фізичними особами-підприємцями.

Згідно п. 320 Переліку строк зберігання документів (копії звітів, витяги з протоколів, висновки, заяви, довідки, списки працівників) про виплату допомоги, пенсій, оплату листків непрацездатності з фонду соціального страхування становить 3 роки.

Відповідно до п. 716 Переліку Листки непрацездатності, корінці листків непрацездатності зберігаються 3 роки.

Аналогічний строк зберігання зазначених документів був передбачений Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 року № 41, норми якого були чинними до 01 січня 2013 року.

Таким чином, станом на 19 лютого 2014 року (дата проведення перевірки позивача) термін зберігання листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 за 2008 рік - закінчився.

Відповідно, ненадання 19 лютого 2014 року до перевірки зазначеного листка тимчасової непрацездатності не може бути підставою для висновку про порушення позивачем порядку витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, стягнення з нього коштів та накладення фінансових санкцій.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 про скасування рішення Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03 березня 2014 року № 17 є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 24 квітня 2014 року, та є підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати рішення Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03 березня 2014 року № 17.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.