Ухвала суду № 39884239, 01.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2014 року

справа № 0870/8799/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі № 0870/8799/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армасс" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Армасс” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 28 серпня 2012 року №0000472311, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 291 907, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 145 953,50 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку з питань відображення у декларації податку на додану вартість за березень-квітень 2012 року операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбуд Інжинирінг», на підставі якої складено акт від 20 серпня 2012 року №54/2211/20500236, в якому зазначено про відсутність здійснення господарських операцій з контрагентами. Проте, на підтвердження реальності укладання правочинів та настання наслідків за ними, позивачем податковому органу надавались первинні документи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Армасс" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій та відповідно, позивачем безпідставно завищено суму податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Армасс” від 14 листопада 1994 року зареєстроване в Запорізькій районній державній адміністрації Запорізької області та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. На підставі наказу від 20 серпня 2012 року №153 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю “Армасс” з питань відображення у декларації з податку на додану вартість за березень-квітень 2012 року операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинирінг”, на підставі якої складено акт №54/2211/20500236. Перевіркою взаємовідносин позивача з контрагентом встановлені порушення податкового законодавства, а саме відсутність реальності придбання будівельних робіт Товариства з обмеженою відповідальністю “Армасс” у Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинирінг”, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, за квітень 2012 року в сумі 291907,00 грн. 21 серпня 2012 року позивачем подано заперечення за вих.№231, яке відповідачем залишено без задоволення. На підставі акту №54/2211/20500236 податкова інспекція винесла податкове повідомлення-рішення №0000472311 від 28 серпня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 291907,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 149953,50 грн. Взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинирінг” за березень 2011 року відображені в складі податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 року. Відповідно до договору №14/П від 25 січня 2011 року підряду на будівельно-монтажні роботи по закінченню будівництва 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Бочарова, 34 в м.Вільнянськ, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинирінг” здійснено електромонтажні роботи на суму 98920,00 грн., об’єкти енергетичного господарства на суму 81730,34 грн., встановлення мусоропроводів на суму 52144,62грн., внутрішні сантехнічні роботи по водопроводу та каналізації на суму 83977,00 грн., внутрішнє облицювання на сума 311550,00 грн., встановлення перегородок на 50089,90 грн., встановлення дверей на суму 141678,88 грн., внутрішні сантехнічні роботи по опаленню та вентиляції на суму 644104,91 грн.; орієнтована сума договору складає 2219988,05грн. Відповідно до договору №15/П від 01 лютого 2011 року підряду на будівельно-монтажні роботи по закінченню будівництва 9-ти поверхового житлового будинку по вул.Бочарова, 34 в м. Вільнянськ, ТОВ “Укрпромбуд-Інжинирінг” здійснено зовнішнє облицювання на суму 194759,00 грн. В податковому обліку підприємства позивача податкові накладні, отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинирінг” включені до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року. В ході проведення перевірки, відповідачем не встановлено реальності замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Армасс” у Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинирінг” будівельних монтажних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою – операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції – умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Армасс” долучено до матеріалів справи первинні документи, а саме: копії сертифікату відповідності закінченого будівництвом об’єкту, виданого 05.04.2011р.; позитивний висновок №08-00167/1-11 державної експертизи щодо кошторисної документації до робочого проекту “Завершення будівництва житлового багатоповерхового будинку по вул.Бочарова в м.Вільнянськ Запорізької області (опоряджувальні роботи)”; архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури, підтверджується реальність здійснення будівництва. Крім того, доказом проведення будівельних робіт, є договір кредитної лінії №165/1 від 26 серпня 2010 року, відповідно до умов якого, підприємству позивача було надано кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами. Пунктом 2.4 вказаного договору встановлено, що кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на цілі: добудова житлового багатоповерхового будинку по вул.Бочарова, 34 в м.Вільнянськ, Запорізької області.

До проведення податкової перевірки, позивачем надані податкові накладні, які отримані від контрагента, включені до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року та відображено в розділі 10.1 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року всього у сумі податку на додану вартість 380145,46 грн., відображено в додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість “№ Розшифровки податкових зобов’язань зазначенням періоду виписки “ 3.2011”.

Згідно підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підприємство мало право на включення до податкового кредиту податкові накладні за березень 2011 року, так як вони не перевищували строку з дня виписки в 365 днів.

Підпунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник податку на додану вартість, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідачем у акті перевірки вказано, що за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромбуд-Інжинірінг”. Проте, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі. При придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Оскільки контрагент позивача на момент складання (березень 2011 року) податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), тому ліквідування підприємства контрагента через рік, не є підставою для визнання недійсними виписаних цими контрагентом податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цих контрагентів послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту. Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки податковим органом обставина щодо наявності реальних змін у податковому, бухгалтерському обліку позивача не підтверджена – в акті перевірки відсутнє жодне посилання на первинний документ, який би не відповідав змісту здійснених поставок.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі № 0870/8799/12 – залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко