Постанова № 39884221, 21.07.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 липня 2014 р. № 820/12594/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Нефьодової Д.Ю.,

представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- скасувати повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 05.06.2014 року №8937;

- зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити з квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в Реєстрі платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що виявлені розбіжності у податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «СП «Технопром» виникли не з вини підприємств. Як і зазначено в довідці у формі висновку, такі розбіжності виникли тому, що вказане підприємство зареєстроване в АР Крим, територія якої відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. №1207-VII є тимчасово окупованою територією, тому контрагент позивача не мав фактичної можливості подати декларацію з податку на додану вартість вже з 18.03.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність, посилаючись на доводи, які викладені в письмових запереченнях. Вважає, що дії контролюючого органу є цілком законними та обґрунтованими, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідно до п.200.10 ст.200 та ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування за квітень 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Амкріс» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 490350,0 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, згідно з поданою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2014 року № 9028387239 від 19.05.2014 року та щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 298671,0 грн.

За результатами камеральної перевірки контролюючим органом складена довідка у формі висновку від 20.06.2014р. №2173/20-38-15-01-03/33290318, в якій зроблений висновок, що існують розбіжності між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

З урахуванням п.200.21 ст.200 Податкового кодексу України, 05.06.2014 року на адресу ТОВ «Амкріс» направлено повідомлення № 8937, та зазначено, що вказаний платник податку не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п.200.18 ст. 200 ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України, а саме відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування перевищує 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року. Відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування (Кр <10%): 36,283 %.

Відповідно до усних пояснень представника відповідача саме вищевказана довідка у формі висновку слугувала підставою для направлення оскарженого повідомлення № 8937 від 05.06.2014р.

Щодо проведення камеральної перевірки та складання довідки у формі висновку від 20.06.2014р. №2173/20-38-15-01-03/33290318, суд зазначає наступне.

Згідно п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Судом встановлено, що податкова декларація за квітень 2014р. подана до контролюючого органу позивачем 19.05.2014 р. В довідці у формі висновку відображено, що перевірка проводилась у період з 21.05.2014 р. по 20.06.2014 р., тобто майже протягом місяця. Довідка у формі висновку датована 20.06.2014 р.

Вказані факти порушують положення п.200.18 ст.200 Податкового кодексу України.

Крім того, слід вказати, що Податковим кодексом України не передбачено взагалі складання довідок у формі висновку.

Відповідач посилається на положення п.4.4.2 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість (затверджено Наказом Державної податкової служби України 19.06.2012 р. N 522, не зареєстрований в Міністерстві Юстиції України), однак вказаний пункт передбачає, що довідка у формі висновку складається у разі:

відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 1 до Наказу);

відсутності порушень за результатами перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (у повному обсязі) із зазначенням результатів дослідження обставин, що передували підтвердженню правомірності нарахування такого відшкодування (додаток 1 до Наказу).

Стосовно оскаржуваного повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 05.06.2014 року №8937, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.21 ст.200 Податкового кодексу України у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Таким чином, контролюючий орган зобов'язаний надсилати платнику податків разом із повідомленням про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ детальне пояснення та розрахунок по критеріям, які не було дотримано.

Зазначений розрахунок проводиться у відповідності до Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.09.2011 року за № 1178 .

Так, пунктом 3.4. зазначеного Порядку передбачено, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ.

Порядок розрахунку: коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді, за встановленою формулою.

Суд зазначає, що факт своєчасного надіслання позивачу передбачених Податковим Кодексом України детальних пояснень та розрахунків щодо порушення позивачем граничного розміру загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, не підтверджено жодними документальними доказами по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вказаних пояснень та розрахунків контролюючим органом не складалось та не направлялось на адресу підприємства позивача.

Як встановлено з оскаржуваного повідомлення, зазначений тільки показник коефіцієнту розбіжностей (Кр).

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів наявності коефіцієнту розбіжностей на рівні 36,283 %, відповідно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення. Відтак податковим органом порушено положення ст. 200 ПК України в частині направлення повідомлення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 05.06.2014 року №8937.

Зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити з квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в Реєстрі платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" (код ЄДРПОУ 33290318) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 липня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко