Постанова № 39883881, 22.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року № 813/4426/14

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Приймак С.І.

за участі представників

позивача ОСОБА_1

відповідача Рождественської Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06 червня 2014 року №№ 0002381720, 0002311720 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 06 червня 2014 року № 0002351720.

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі акту перевірки від 23 травня 2014 року № 283/1702/НОМЕР_1 «Про результати планової виїзної документальної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року». Не погоджується із невизнанням ДПІ витрат, податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та ПДВ і штрафних санкцій за операціями з ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд» ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід». Зазначив, що акт перевірки не містить жодних належних доказів нездійснення (відсутності) операцій із закупівлі ФОП ОСОБА_3 відповідних товарів у зазначених постачальників протягом періоду, за який проведена перевірка. Навпаки, всі перелічені постачальники постачали на користь позивача відповідні товари, що підтверджується відповідними договорами та іншими первинними документами. Тому вважає, що вказані податкові рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю, з обґрунтувань викладених у позовній заяві, а тому просить позов задоволити. Звернув увагу на те, що в позовній заяві помилково зазначено дату прийняття рішень податковим органом 06 серпня 2014 року, тому просить вважати зазначені рішення відповідача від 06 червня 2014 року.

Відповідачем подано письмове заперечення проти позову, в якому просить в позові відмовити, посилається на те, що аналізуючи дані податкової звітності встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 декларував у податковій звітності господарські операції, щодо придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Нові Технології ТП» (податковий номер 35921869), ТОВ «Фінанс Пан Трейд» (податковий номер 37700469), ТОВ «ТПК Груп» (податковий номер 38148831), ТОВ «Травневе» (податковий номер 37093279), ТзОВ «Сіріус-Техно» (податковий номер 30649706), ТзОВ «Фобос-Захід» (податковий номер 38501324), які відповідно до викладеного в актах перевірок не проводили діяльності та відповідно не могли реалізувати товари (роботи та послуги) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, тобто операції фактично не відбувались. Проведеними позаплановими виїзними перевірками ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно», ТзОВ «Фобос-Захід», з якими проводив господарські взаєморозрахунки ФОП ОСОБА_3 встановлено, що у вказаних підприємств відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності, тобто встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) у зв'язку з відсутністю підтверджуючих первинних документів. Крім цього, позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід», зокрема не надано документів, які б свідчили про факт передачі товару, а саме - довіреностей на його одержувачів. А тому вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні, представник відповідача проти позову заперечила, з підстав викладених у письмовому запереченні проти позову та просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі ст.ст.75, 77 Податкового кодексу України, п.п.1.2 п.1 ст.13 розділу ІV Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу від 09.04.2014 року № 157 та направлення від 24 квітня 2014 року Сокальською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 283/1702/НОМЕР_1 від 23 травня 2014 року.

Як видно з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача, зокрема п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2013 рік на суму 57 556,05 грн; ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід». Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 565 ЦК України. Відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід», які підпадають під визначення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, що стало причиною завищення податкового кредиту на загальну суму 103 875,84 грн, в тому числі за березень 2012 року в суму 15 315,00 грн, за травень 2012 року в сумі 14 600,00 грн, за серпень 2012 року - 8 552,00 грн, за вересень 2012 року - 8 468,52 грн, за жовтень 2012 року - 81,25 грн, за листопад 2012 року - 584,57 грн, за січень 2013 року - 4 420,00 грн, за лютий 2013 року - 3 586,00 грн, за березень 2013 року - 3 142,00 грн, за квітень 2013 року - 7 274,00 грн, за травень 2013 року - 4 442,00 грн, за червень 2013 року - 1 738,00 грн, за липень 2013 року - 9 970,00 грн, за серпень 2013 року - 8 759,00 грн, за вересень 2013 року - 3 593,00 грн, за грудень 2013 року - 9 350,50 грн; п.2 ч.1 ст.7 та ч.11 ст.8 Закону України від 08.10.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині ненарахування та несплати єдиного внеску за 2013 рік на суму 5 355,49 грн, в тому числі за січень - 2 325,33 грн, за лютий - 1 956,92 грн та за червень - 1 073,24 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 06 червня 2014 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0002381720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 103 875,84 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 51 937,92 грн, № 0002311720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем на суму 57 556,05 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 28 778,03 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0002351720, яким визначено суму податкового зобов'язання по єдиному соціальному внеску в сумі 5 623,26 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки, викладених в акті та правомірності винесення оскаржуваних податкових рішень посилається на те, що позивачем в порушення вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року № 128/2568), а саме: для проведення документальної перевірки підприємцем не надано товарно - транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей, дорожних листів від ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Фобос-Захід» та не в повному обсязі надано товарно-транспортні накладні та подорожні листи на перевезення товарно-матеріальних цінностей закуплених у ТзОВ «Сіріус-Техно». Проведеними позаплановими виїзними перевірками ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно», ТзОВ «Фобос-Захід» із якими проводив господарські взаєморозрахунки ФОП ОСОБА_3 встановлено, що у вказаних підприємств відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності, тобто встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а саме: акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Київ від 12.09.2012 року № 3735/22-3/37700469 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінанс Пан Трейд», податковий номер 37700469, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2012 року по 31.07.2012 року; акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Київ від 03.04.2013 року №1239//22-2/38148831 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК ГРУП», податковий номер 38148831, з питань податкового та іншого законодавства, за період з 02.04.2012 року по 28.02.2013 року; акт перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Київ від 08.11.2012 року №4723//2201/35921869 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології ТПВ», податковий номер 35921869 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; акт перевірки Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 31.10.2013 року №372/22-10/30649706 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-техно», податковий номер 30649706, з питань податкового та іншого законодавства, за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, квітень 2012 року, грудень 2012 року та за квітень 2013 року - червень 2013 року; акт перевірки Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 24.03.2014 року № 67/13-05-22-04/38501324 та від 04.04.2014 року № 83/13-05-22-04/38501324 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос-Захід» податковий номер 38501324, з питань податкового та іншого законодавства, за липень - вересень 2013 року та грудень 2013 року; акт перевірки Державної податкової інспекції у Київського району м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 30.01.2014 року № 37/20-31-22-03-07/37093279 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Травневе», податковий номер 37093279, з питань податкового та іншого законодавства, за період з 22.01.2011 року по 22.01.2014 року.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п.177.1-177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996- XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_3 підстав для податкового обліку операцій з контрагентами ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід», оскільки реальність вчинення таких операцій відсутня, а первинні документи, отримані від вказаних підприємств, є недостовірними, суд встановив наступне.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по поставці товару позивачем представлено cуду:

- по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові Технології ТПВ»: договір купівлі-продажу №15/03-02 від 15.03.2012 року, видаткові накладні № 15/03-05 від 15.03.2012 року та №15/03-04 від 15.03.2012 року, податкові накладні № 355 від 15.03.2012 року, № 354 від 15.03.2012 року, банківські виписки, ТТН №1503 від 15.03.2012 року, копія свідоцтва платника ПДВ.

- по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК Груп»: договір поставки № 2308-1 від 23.08.2012 року, видаткові накладні № 23/08-07 від 23.08.2012 року, № 25/09-06 від 25.09.2012 року, № 29/01-02 від 29.01.2013 року, № 162 від 25.02.2013 року, № 22/03-01 від 22.03.2013 року, податкові накладні № 515 від 23.08.2012 року, банківські виписки, ТТН № 2308-012 від 23.08.2012 року, № 2509/012 від 25.09.2012 року, № 290101 від 29.01.2013 року, №2502-01 від 25.02.2013 року, № 2203-01 від 22.03.2013 року, копія свідоцтва платника ПДВ.

- по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Пан Трейд»: договір поставки № 25/04-01 від 25.04.2012 року, видаткові накладні № 24/05-06 від 24.05.2012 року, № 24/05-07 від 24.05.2012 року, податкові накладні № 356 від 24.05.2012 року, № 357 від 24.05.2012 року, банківські виписки, ТТН № 240512 від 24.05.2012 року, копія свідоцтва платника ПДВ.

- по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Травневе»: видаткові накладні № РН-0000265 від 26.09.2012 року, № 1010/5 від 10.10.2012 року, № 07112 від 07.11.2012 року, податкові накладні № 54 від 21.09.2012 року, № 27 від 05.10.2012 року, № 22 від 06.11.2012 року, декларацію про прийняття вантажу оператора «ІнТайм», ВТД оператора «ЄвроЕкспрес».

- по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Техно»: договір постачання № 0301 від 03.01.2013 року, видаткові накладні № СТ-0000168 від 24.04.2013 року, № СТ-0000179 від 30.04.2013 року, № СТ-0000216 від 24.05.2013 року, № СТ-0000253 від 17.06.2013 року, податкові накладні № 37 від 24.04.2013 року, № 48 від 30.04.2013 року, № 36 від 24.05.2013 року, № 26 від 17.06.2013 року, банківські виписки, ТТН № 2404-01 від 24.04.2013 року, № 3004-01 від 30.04.2013 року, № 2405-01 від 24.05.2013 року, № 1706-01 від 17.06.2013 року, копія свідоцтва платника ПДВ.

- по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фобос-Захід»: договір № 29-07 від 29.07.2013 року, видаткові накладні №РН-0000048 від 31.07.2013 року, №РН-0000099 від 29.08.2013 року, №РН-0000100 від 29.08.2013 року, №РН-0000104 від 30.08.2013 року, №РН-0000150 від 30.09.2013 року, №РН-0000151 від 30.09.2013 року, №РН-0000302 від 27.12.2013 року, №РН-0000319 від 31.12.2013 року, податкові накладні №48 від 31.07.2013 року, №49 від 29.08.2013 року, №50 від 29.08.2013 року, №54 від 30.08.2013 року, №45 від 30.09.2013 року, №46 від 30.09.2013 року, №50 від 27.12.2013 року, №67 від 31.12.2013 року, банківські виписки, ТТН №310713 від 31.07.2013 року, №290813 від 29.08.2013 року, №300813 від 30.08.2013 року, №300913 від 30.09.2013 року, №271213 від 27.12.2013 року, №311213 від 31.12.2013 року, копія свідоцтва платника ПДВ.

Всі представлені первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують реальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Отже, ФОП ОСОБА_3 правомірно відніс до витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (прибутку) та до податкового кредиту суми коштів за операціями з ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід».

На підтвердження факту використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності позивача останнім надано бухгалтерські довідки та копії видаткових накладних, згідно яких в подальшому придбаний товар було реалізовано третім особам - ДП «Шахта Надія» та КП «Червоноградводорканал».

Щодо твердження податкового органу про відсутність під час перевірки довіреностей на отримання товару, то згідно із вимогами Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996 року № 99, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей та в покупця не зберігається.

Крім цього, судом встановлено, що твердження податкового органу щодо безтоварності операцій позивача по взаємовідносинах з вказаними контрагентами ґрунтуються на даних податкових перевірок ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід», а також їх контрагентів. При цьому, ДПІ не надано належних та допустимих доказів, що безпосереднім предметом даних перевірок були фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами, при цьому досліджувались первинні документи.

Також позивачем долучено до матеріалів справи, постанови Львівського окружного адміністративного суду №№ 813/3291/13-а, 2а-9317/12/1370 та 2а-9946/12/1370 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, якими визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», на результати яких посилається відповідач на обґрунтування своєї позиції.

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, зазначив, що: «Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку».

Застосування принципу персональної відповідальності за порушення податкового законодавства відображена і в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013 року у справі № К/800/15213/13 та від 16.10.2012 року у справі № К/9991/53212/12.

У рішеннях Європейського суду з прав людини щодо права платника ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування за операціями з несумлінними з податкової точки зору постачальниками (наприклад, у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) відображено висновок, що позбавлення податковими органами права платників ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причин виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (яка є частиною законодавства України). В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід». Відповідно, ДПІ неправомірно збільшила зобов'язання ФОП ОСОБА_3 з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість і нарахувала штрафні санкції за цими зобов'язання за господарськими операціями позивача з ТОВ «Нові Технології ТПВ», ТОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «ТПК Груп», ТОВ «Травневе», ТзОВ «Сіріус-Техно» та ТзОВ «Фобос-Захід».

Щодо нарахування ФОП ОСОБА_3 зобов'язань по сплаті єдиного соціального внеску, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, за період що перевірявся, здійснює діяльність на загальній системі оподаткування та отримує дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачує єдиний внесок у розмірі 34,7% із суми чистого оподатковуваного доходу (прибутку).

Згідно п.4 ст.4 Закону України № 2464-ІV від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон України № 2464-ІV) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ст.1 розділу І Закон України № 2464-ІV, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, тобто максимальної суми доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок - 19 499 грн (1147 х 17).

Фізичні особи-підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування та особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю (науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність) та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7 % із суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Виходячи з вищенаведеного, та враховуючи, що судом встановлено безпідставність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, а відтак відсутні підстави для збільшення бази оподаткування та донарахування ФОП ОСОБА_3 за 2013 рік єдиного внеску 5 355,49 грн та штрафних санкцій в сумі 267,77 грн, всього на суму 5 623,26 грн.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 06 червня 2014 року №№ 0002381720, 0002311720 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 06 червня 2014 року № 0002351720.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 сплачену ним суму судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.