Ухвала суду № 39883554, 24.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3290/14-к Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.Провадження № 11-сс/780/297/14 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 24.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Ігнатюка О.В.,

суддів - Зіміної В.Б., Матюшка М.П.,

при секретарі - Іщенко С.В.,

за участю прокурора - Мотик Є.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

перевіривши матеріали апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 07.05.2010 року він уклав договір позики з ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_3, виступаючи у якості представника по довіреності від імені довірителя ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 отримав 397 000 гривень. Згідно указаного договору ОСОБА_2 повинен був повернути позику до 07.05.2011 року. На вимогу ОСОБА_3 про передачу йому документів на земельну ділянку, ОСОБА_2 погодився передати у заставу дану земельну ділянку. ОСОБА_3 запропонував оформити земельну ділянку, як дарунок на ім'я ОСОБА_4, після чого було укладено посвідчений нотаріусом договір дарування із домовленістю про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не будуть проводити державну реєстрацію відповідного договору дарування земельної ділянки, оскільки він фактично є гарантією виконання ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики. Після ухилення ОСОБА_3 від особистої зустрічі із ОСОБА_2, останній звернувся до управління Держкомзему в м. Українка Обухівського району з вимогою надати довідку про наявність обтяження та обмеження на належну йому земельну ділянку та отримав відповідь про те, що за ним жодної земельної ділянки не зареєстровано. 09 березня 2011 року ОСОБА_3 достроково звернувся до Ленінського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, рішенням якого позовну заяву ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 397 000 гривень. 19 травня 2013 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка оцінена на суму 479 400 гривень.

01.10.2013 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 12013100230001472.

23.04.2014 року було винесено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Старший прокурор прокуратури Обухівського району Київської області звернувся до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою від 03.07.2014 року, слідчий суддя дане клопотання задовольнив та обрав щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.08.2014 року та визначив заставу у розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що складає 243 600 гривень.

Не погоджуючись із даним рішенням потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу указавши на незаконність ухвали та необхідність її скасування. В обґрунтування скарги указав на те, що суд у достатній мірі не дотримався положень ч.4 ст.182 КПК України, оскільки судом не враховано того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, неодноразово не з'являвся на виклик до слідчого, а тому визначений підозрюваному розмір застави у 200 мінімальних заробітних плат вважав таким, що не буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків. Крім того, указав на те, що про розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3, належним чином не повідомлявся, а копію ухвали від 03.07.2014 року отримав під розписку 15.07.2014 року. Просив поновити строки на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити розмір застави у відповідності до ринкової вартості земельної ділянки у розмірі 3 265 900 гривень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який вважає рішення слідчого судді законним, пояснення представника потерпілого ОСОБА_2, який апеляційну скаргу потерпілого підтримав і просив її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, про час та місце розгляду клопотання старшого прокурора прокуратури Обухівського району про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_2 не повідомлявся. Копію ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року, ОСОБА_2 отримав 15 липня 2014 року, про що в матеріалах кримінального провадження міститься його розписка.

Відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Таким чином, строки на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року для потерпілого ОСОБА_2 слід обчислювати з 15 липня 2014 року, що указує на те, що апеляційна скарга подана із дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки з врахуванням тяжкості злочину інкримінованого ОСОБА_3 та даних про особу підозрюваного, обґрунтовано застосував до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначив розмір застави у розмірі 200 мінімальних заробітних плат.

Такий висновок суду є законним і обґрунтованим і знайшов своє підтвердження в ході перевірки матеріалів провадження.

Доводи потерпілого ОСОБА_2 щодо збільшення розміру застави, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний, майновий стан, належним чином мотивував свої висновки та навів обґрунтовані підстави вважати що внесення застави у розмірі 200 мінімальних заробітних плат із наступним звільненням ОСОБА_3 із-під варти, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Виключних випадків, які би давали підстави для встановлення розміру застави більше 300 мінімальних заробітних плат, що передбачено ч.5 ст.182 КПК України не встановлено, що указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги у цій частині.

Колегія суддів перевіривши матеріали судового провадження не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді винесеної відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді від 03 липня 2014 року є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу потерпілого - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30 серпня 2014 року залишити без змін.

СУДДІ: О.В. Ігнатюк

В.Б. Зіміна

М.П. Матюшко