Вирок № 39883400, 24.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/226/2014(м)

264/2619/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Рибака В.Й.,

суддів Меленчука В.С., Кір'якова П.І.

при секретарі Ушаковій О.В., Чепігі Н.В.

за участю прокурора Максименко Н.Г., Дойнова М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу прокурора Іллічівського району м.Маріуполя Донецької області, на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лисичанськ Луганської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, не працюючого, має трьох неповнолітніх дітей 2007 року народження, 2009 року народження, 2012 року народження, раніше судимого: 1) 21.12.2009 року ллічівським районним судом м.Маріуполя за ст. 185 ч.І КК України до 200 годин громадських робіт; 2) 27.08.2010 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя за ст.ст. 185 ч.2, 277 ч.І КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, звільнився 27.05.2011 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 8 днів; який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, і призначено покарання за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 3 місяців арешту.

Стягнуто з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 33382,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 313,20 грн.

ВСТАНОВИЛ А :

25.12.2013 року о 1 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись на пішохідному мосту, розташованому по вул.Орсовській в Іллічівському районі м.Маріуполя, з зовнішнього каналу уздовж вказаного мосту, таємно викрав майно, яке належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку марки ТППеп 50*2*0,4, довжиною 140 метрів, загальною вартістю 2121 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ДФ ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 2121 грн.

Він же, 9.01.2014 року о 1 годині 30 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись по вул.Орсовській в Іллічівському районі м.Маріуполя, з телефонних колодязів, які розташовані між вул.Орсовської та вул.Каліновської, таємно викрав майно, яке належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку марки ТППепЗ 100*2*0,4 довжиною 58 метрів, загальною вартістю 1966,20 грн., після чого з місця скоєння почину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ДФ ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 1966,20 грн.

Він же, 18.01.2014 року о 1 годині 15 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись по вул.Орсовській в Іллічівському районі м.Маріуполя, з телефонних колодязів, які

розташовані від пішохідного мосту у напрямі вул.Стадіонної, таємно викрав майно, яке належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку марки ТППепЗ 50*2*0,4 довжиною 96 метрів, загальною вартістю 1454,4 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ДФ ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 1454,40 грн.

Він же, 4.02.2014 року о 1 годині 30 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись на пішохідному мосту, розташованому по вул.Орсовській в Іллічівському районі м.Маріуполя, з зовнішнього каналу уздовж вказаного мосту від вул.Ключової, таємно викрав майно, яке належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку марки ТППепЗ 50*2*0,4 довжиною 140 метрів, загальною вартістю 881,30 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ДФ ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 881,30 грн.

Він же, 21.02.2014 року о 1 годині 20 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись по вул.40 років Жовтня в Іллічівському районі м.Маріуполя, з телефонних колодязів, таємно викрав майно, яке належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку марки ТППепЗ 100*2*0,5 довжиною 80 метрів, загальною вартістю 1439,60 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ДФ ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 1439,60 грн.

Він же, 23.02.2014 року о 1 годині 15 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись по вул.Орсовській в Іллічівському районі м.Маріуполя, з телефонних колодязів між вул.Бабушкіною та вул.Челюскінців, таємно викрав майно, яке належить ДФ ПАТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку марки ТППепЗ 50*2*0,4 довжиною 73 метри, загальною вартістю 459,54 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ДФ ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 459,54 грн.

Він же, 28.02.2014 року о 1 годині 30 хвилин, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись поблизу будинку №35 по вул.Маміна Сибіряка в Іллічівському районі м.Маріуполя, з телефонних колодязів, таємно викрав майно, яке належить ПАТ «Фарлеп-Інвест», а саме: кабель зв'язку марки ТППепЗ 200*2*0,4 довжиною 20 метрів, загальною вартістю 313,20 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши ПАТ «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду на загальну суму 313,20 грн.

Прокурор у апеляційній скарзі просить вирок Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 10 квітня 2014 року скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м'якості, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з відбуванням покарання у КВУ закритого типу.

Речові докази, а саме: різнокольорові дроти довжиною 1 метр, частини кабелю в ізоляції чорного кольору довженою по 80 см., у кількості 85 шт., бухту кабелю в ізоляції чорного кольору довжиною 18,5 метрів, ножиці жовтого кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову Іллічівського РВ Маріупольського МУ згідно квитанції № 001967 - знищіти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 33382,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» в рахунок в Філіалі АБ «Південний» м. Київ в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 313,20 гри.

Прокурор у апеляційній скарзі вказав, що призначене ОСОБА_1 покарання, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме вимог ч.2 ст.65 КК України, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначене нокарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом не взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше судимий 27.08.2010 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за скоєння аналогічних злочинів, за які йому було призначене покарання у вигляді 1 року 9 місяців позбавлення волі, який після умовно - дострокового звільнення протягом двох з половиною років - заходів до офіційного працевлаштування не вживав, суспільно-корисною працею не займається, за місцем мешкання дільничним інспектором характеризується посередньо, тобто на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знов продовжує вчиняти нові злочини.

Судом не враховано і те, що з моменту вчинення злочинів на протязі досудового і судового слідства, з боку ОСОБА_1 не було вжито жодних заходів для погашення завданої ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Фарлен-Інвест» злочином майнової шкоди в сумі 33696 грн. 19 коп., хоча б частково.

Згідно з вимогами п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 з наступними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до п.1 ч.І ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу.

Однак, це положення постанови Пленуму судом першої інстанції не враховано, а рішення про призначення покарання ОСОБА_1 в мінімальних межах санкції статті не мотивовано.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, обвинуваченого, які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, та застасувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 рочі», перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовуйся від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Постанова Верховного Суду України N 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненому злочині, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання ( в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставив цього злочину, його наслідків і даних про особу.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На думку колегії суддів, судом 1 інстанції ці вимоги закону не були виконані при призначенні покарання.

При призначенні покарання суд не достатньо враховував ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме, що ОСОБА_1 раніше судимий 27.08.2010 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за скоєння аналогічних злочинів, за які йому було призначене покарання у вигляді позбавлення волі, та який після умовно - дострокового звільнення протягом двох з половиною років, заходів до офіційного працевлаштування не вживав, суспільно-корисною працею не займається, за місцем мешкання дільничним інспектором характеризується посередньо, тобто на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знов продовжує вчиняти нові злочини.

Судом не враховано і те, що з моменту вчинення злочинів на протязі досудового і судового слідства, з боку ОСОБА_1 не було вжито жодних заходів для погашення завданої ПАТ «Укртелеком» та ПАТ «Фарлен-Інвест» злочином майнової шкоди в сумі 33696 грн. 19 коп., хоча б частково.

Тому призначено судом пакарання колегія суддів вважає не достатнім і не справедливим.

Між тим судова колегія приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році», та звільнення його від відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.404, 407, 420 КПК України, ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів -

З А С У Д И Л А

Апеляційні скарги прокурора - задовольнити.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2014 року відносно ОСОБА_1, в частині призначення покарання - скасувати.

Постановити новий вирок і визнавши ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 2ст.185 КК України, призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.1 п.«в» Закону України «Про амністію у 2014 році».

Вирок може бути оскаржений у Вищому спеціалізованому Суді України по розгляду цівільних і кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня проголошення.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Судді: Меленчук В.С. Кір'яков П.І. Рибак В.Й.