Ухвала суду № 39883229, 15.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/1401/13-ц

Провадження № 2-п/520/80/14

УХВАЛА

15.07.2014 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання Непомнющий М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.02.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК» про розподіл майна подружжя, встановлення порядку користування майном, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК» про розподіл майна подружжя, встановлення порядку користування майном, визнання недійсним договору.

20 лютого 2014 року суд завершив розгляд цивільної справи ухваленням заочного рішення, частково задовольнивши вимоги позивача. Позивач заочне рішення не оскаржував.

15 квітня 2014 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, якою заявник просить скасувати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.02.2014 року та призначити розгляд справи в загальному порядку.

Після усунення недоліків, ухвалою суду від 20.05.2014 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнята та призначена до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні заявник та її представник заявлені вимоги підтримали, просили скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку, пояснивши, що відповідач не брала участь у розгляді справи через поважні причини, а докази надані заявником мають істотне значення для вирішення спору.

Інші особи, які приймають участь у справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За положеннями ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до правил ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено, що ухвалою суду від 29.11.2013 року цивільну справу № 520/1401/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК» про розподіл майна подружжя, встановлення порядку користування майном, визнання недійсним договору призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 січня 2014 року. У встановлений ухвалою суду день та час ОСОБА_1 до суду не з'явилася. Розгляд справи відкладено на 20 лютого 2014 року.

У зв'язку із повторною неявкою відповідача ОСОБА_1, від якої не надійшло заяви про розгляд справи у її відсутності, розгляд цивільної справи № 520/1401/13-ц відбувся у заочному порядку. За результатами заочного розгляду справи 20 лютого 2014 року судом постановлено зачне рішення.

Отже відповідач ОСОБА_1 при розгляді справи не була присутня у судових засіданнях, призначених на 21 січня 2014 року та 20 лютого 2014 року.

Про судове засідання. призначене на 21 січня 2014 року заявник була сповіщена, що підтверджується журналом судового засідання за 29.11.2013 р. (а.с.107-108).

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обізнаність про дату розгляду справи, але пояснила, що 21 січня 2014 року до суду вона з'явитись не змогла у зв'язку із виїздом за кордон.

Суд враховує, що станом на 21 січня 2014 року від відповідача заяв про відкладення розгляду справи не надходило, підтверджуючих документів про виїзд за межі України ОСОБА_1 суду не надавала.

Стосовно явки у судове засідання, яке було призначене на 20 лютого 2014 року, заявник також в судовому засіданні при розгляді її заяви підтвердила суду, що про час та дату слухання справи їй було відомо, але перед судовим засіданням вона зателефонувала секретарю та повідомила, що через погане самопочуття прибути до суду не зможе.

В підтвердження цього, до заяви про перегляд заочного рішення, заявник додала довідку лікаря хірурга-стоматолога від 20.02.2014 р.

Судом, при перевірці вказаної інформації, не встановлено працівника суду, з яким могла б розмовляти телефоном ОСОБА_1, оскільки вона повідомила про розмову із дівчиною, а при судді Літвіновій І.А. працюють секретар Непомнющий Микола Миколайович та помічник Хіхлуха Олексій Андрійович.

Також судом приймається до уваги, що довідка від лікаря у суду на день розгляду справи була відсутня. У вказаній довідці не зазначено конкретного часу відвідування лікаря та терміну перебування на лікуванні, крім того зміст довідки викладений нерозбірливо, що майже виключає можливість його дослідження, але загально - він містить відомості про діагноз пацієнта та призначення, та не підтверджує факту надання ОСОБА_1 медичної допомоги саме 20 лютого 2014 року.

Інших доказів в підтвердження поважності причини неявки у судові засідання до суду не надходило, клопотання про витребування доказів ОСОБА_1 та її представником не заявлялись.

Таким чином відповідач не довів, що не з'явився в судові засідання та не повідомив про причини неявки 21.01.2014 року та 20.02.2014 року з поважних причин, а відповідно, не довів, що суд був зобов'язаний відкладати розгляд справи.

Наявність правових підстав для проведення судом розгляду цивільної справи № 520/1401/13-ц в заочному порядку та ухвалення заочного рішення не спростована належними та допустимими доказами.

Статтею 232 ЦПК України також передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Верховний суд України в Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах від 11.01.2008 року зазначає, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК.

Отже, відсутність хоча б однієї з підстав для скасування заочного рішення тягне за собою безумовну відмову у задоволенні такої заяви, оскільки, в іншому випадку, суд порушуватиме вимоги ст. 232 ЦПК України.

Таким чином підставою для скасування заочного рішення є наявність одночасно двох умов - неявка відповідача в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення та не повідомлення про причини неявки з поважних причин, а також істотне значення для правильного вирішення справи доказів, на які посилається відповідач. При цьому, за змістом наведеного правила ці докази повинні мати таке істотне значення для вирішення справи, аби їх врахування мали б змінити рішення суду по суті.

Але жодних посилань на докази, які б могли вплинути на рішення суду заява не містить. Посилання заявника на те, що майно, яке було розділено між нею та позивачем належить їй особисто, спростовуються рішенням Київського районного суду міста Одеси від 26.04.2012 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.12.2012 р., якими встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, два 3-футових металевих контейнера, встановлених на торговому місці № НОМЕР_2 контейнерного комплексу ТОВ «Промтоварний ринок» та автомобіль «Chevrolet Lаcetti» д.н. НОМЕР_1 були набуті під час перебування сторін у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Сторони вказані рішення в касаційному порядку не оскаржували.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Слід також зазначити, що оскільки по справі проводилось попереднє судове засідання, яке тривало понад десять місяців і на якому заявник була присутня 15.11.2013 р. (а.с. 103) та 29.11.2013 р. (а.с. 107) суд вважає, що відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і надати суду належні та допустимі докази, однак своїм правом не скористався.

Ненадання суду доказів в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

З огляду на викладене та виходячи з принципу недопустимості скасування рішення суду за відсутності достатніх та законних підстав для того, а також з формальних міркувань, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в даній справі.

У відповідності із п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 27, 57-62, 73-76, 208-210, 212-214, 231-233 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.02.2014 року по цивільній справі № 520/1401/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОВАРНИЙ РИНОК» про розподіл майна подружжя, встановлення порядку користування майном, визнання недійсним договору - залишити без задоволення.

Роз'яснити сторонам, що заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.02.2014 року по цивільній справі № 520/1401/13-ц може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Одеської області, шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.