Ухвала суду № 39883085, 21.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5327/14 Справа № 205/9969/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н. Г. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 08 червня 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1060-Н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала у кредит грошові кошти у розмірі 49 000, 00 доларів США, зі сплатою 12,99 відсотків річних на строк до 07 лютого 2022 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 8/2007/840-К/1060-Н, 08 червня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №1060-Н/2, відповідно до якого остання зобов'язалася відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язання перед банком щодо повернення основного боргу, процентів, штрафних санкцій.

Позичальник свої зобов'язання за умовами кредитного договору належним чином не виконує та не сплачує кредитні кошти, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 13.08.2013 року становить 628 195 грн. 29 коп., яка складається з: основного боргу - 46 069,92 доларів США 92 центів, що дорівнює 368 236,87 грн.; відсотків - 23 586,14 доларів США 14 центів, що дорівнює 188 524,02 грн.; пені - 4 037,12 доларів США 12 центів, що дорівнює 32 268,70 грн.; штрафу - 4 900,00 доларів США, що дорівнює 39 165,70 грн. Просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку вказану заборгованість та судові витрати у справі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/1060-Н від 08 червня 2007 року у розмірі 628 195 грн. 29 коп., що складається з: основного боргу - 46 069,92 доларів США 92 центів, що дорівнює 368 236,87 грн.; відсотків - 23 586,14 доларів США 14 центів, що дорівнює 188 524,02 грн.; пені у розмірі 4 037,12 доларів США 12 центів, що дорівнює 32 268,70 грн.; штрафу - 4 900,00 доларів США, що дорівнює 39 165,70 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позивач та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши відповідача ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 08 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», який в подальшому змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1060-Н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі 49 000,00 доларів США, строком по 07.02.2022 року, зі сплатою 12,99 відсотків річних за користування кредитними коштами (а.с.5-7).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 8/2007/840-К/1060-Н, 08 червня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до якого остання зобов'язалася відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язання перед банком щодо повернення основного боргу, процентів, штрафних санкцій (а.с.8-9).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3, 1.4 договору поруки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель несе відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовим коштами.

ОСОБА_2 свої зобов'язання за умовами кредитного договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 13.08.2013 року становить 628 195 грн. 29 коп., яка складається з: основного боргу - 46 069,92 доларів США 92 центів, що дорівнює 368 236,87 грн.; відсотків - 23 586,14 доларів США 14 центів, що дорівнює 188 524,02 грн.; пені - 4 037,12 доларів США 12 центів, що дорівнює 32 268,70 грн.; штрафу - 4 900,00 доларів США, що дорівнює 39 165,70 грн.(а.с.9).

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» надіслав на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №8/2007/840-К/1060-Н від 08 червня 2007 року, в яких зазначив заборгованість у вищевказаному розмірі (а.с.17-20). Однак вимоги залишилися без реагування.

16 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про вчинення виконавчого напису відносно нерухомого майна, яке перебувало в іпотеці на підставі договору іпотеки від 08 червня 2007 року між банком та ОСОБА_2, відповідно умов якого, остання надала в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

16 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за № 7409, відповідно до якого нотаріус запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності (а.с.43).

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.526, 615, 625, 1054 ЦК України, прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи відповідачів в апеляційній скарзі про те, що грошові кошти надавались у кредит в іноземній валюті, однак у зв'язку з підвищенням курсу долара по відношенню до гривні, збільшився обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_3, що свідчить про настання істотної зміни обставин, а тому відповідно до вимог ст. 559 ЦК порука припиняється, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки під час укладення кредитного договору та договору поруки відповідачі діяли на власний розсуд, були ознайомлені з умовами договорів, погодилися з ними. ОСОБА_2 отримала кредитні кошти саме в іноземній валюті, ніщо не перешкоджало їй отримати кредит у національній валюті.

ОСОБА_3, укладаючи договір поруки, була ознайомлена з умовами кредитного договору №8/2007/840-К/1060-Н від 08 червня 2007 року (а.с.8-9).

Коливання курсу долара США до національної валюти в повній мірі стосуються обох сторін договору. При належній завбачливості відповідачі могли, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті. Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання договору.

Згідно ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Доводи апелянтів в апеляційній скарзі стосовно відсутності у банка права на надання кредиту в іноземній валюті також не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках та у порядку, встановлених законом.

Вимогами підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено необхідність наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення операцій щодо надання та одержання резидентами кредитів у іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Оскільки на цей час законодавством України не встановлено термінів і сум кредитів у іноземній валюті як критеріїв їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування, ця норма до даних правовідносин не застосовується.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтами норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий:

Судді: