Рішення № 39882474, 24.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 925/714/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача - Шимановський А.В. - по довіреності,

відповідача - Обідний С.В., Косточка М.Г. - по довіреностям,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/714/13

за позовом публічного акціонерного товариства «АЗОТ»

до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про спонукання до укладання Договору постачання електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про зобов'язання публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» укласти з публічним акціонерним товариством «Азот» договір про постачання електричної енергії на умовах вказаних в договорі.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.11.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року, позов задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2014 року касаційні скарги ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Азот» задоволено частково, рішення господарського суду Черкаської області від 08.11.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду від 13.05.2014 року справу передано для подальшого розгляду судді Боровик С.С.

У судових засіданнях 05.06.2014 року та 24.07.2013 року представники позивача позов підтримали, просять суд його задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях 05.06.2014 року та 24.07.2013 року проти позову заперечили з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд відмовляє у позові повністю з наступних підстав.

Постановами НКРЕ України від 07.07.2011 року №1291, від 03.11.2011 року №2119, від 05.04.2012 року №369 було зобов'язано ПАТ «Черкасиобленерго» привести договір на постачання електричної енергії з ПАТ «Азот» у відповідність до вимог Правил користування електричною енергією.

Пунктом 2 Постанови НКРЕ від 26.07.2012 року №980 із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕ від 09.08.2012 року №1034, зобов'язано ПАТ «Черкасиобленерго» до 31.12.2012 року виконати вимоги пункту 3 Постанови НКРЕ від 05.04.2012 року №369 та привести Договір про постачання електричної енергії з ПАТ «Азот» у відповідність до Правил користування електричною енергією.

ПАТ «Черкасиобленерго» підписав проект договору №524 від 12.04.2013 року в редакції ПАТ «Азот» із протоколом розбіжностей.

Згідно частини 6 статті 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадку, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Закон України «Про електроенергетику» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням.

Разом з тим, стаття 3 Закону передбачає, що відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

До компетенції Національної комісії регулювання електроенергетики належить, зокрема, розроблення та затвердження правил користування електричною енергією (частина 1 статті 12 Закону України «Про електроенергетику»).

Згідно з пунктом 1.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 до ПКЕЕ) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктом 5.2. ПКЕЕ передбачено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 ПКЕЕ, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

З аналізу змісту частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 ЦК України, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору про постачання електричної енергії є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований постачальником електричної енергії договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та Правилам користування електричною енергією.

Водночас, запропонований постачальником електричної енергії договір повинен відповідати типовому договору, принципам свободи договору та рівності сторін договору, а відмова споживача укласти договір, положення якого порушують наведені принципи законодавства, є формою реалізації споживачем своїх прав.

В разі відмови постачальника електричної енергії - ПАТ «Черкасиобленерго» укласти договір із пропозиціями споживача, останній має право на судовий захист в обраний ним спосіб.

За змістом статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Аналогічна позиція міститься у статті 649 Цивільного кодексу України, згідно з якою, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до пункту 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно пункту 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в тому числі, Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» підписало запропонований публічним акціонерним товариством «АЗОТ» Договір про постачання електричної енергії на інших умовах, виклавши їх зміст у протоколі розбіжностей від 12.04.2013 року.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (пункт 7 статті 179 ГК України).

В силу пункту 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Оскільки обов'язковість надання послуг електропостачання на підставі Договору між споживачем і постачальником електричної енергії унормовано Законом України «Про електроенергетику», то особливості укладення такого Договору встановлено пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Згідно вимог пункту 7 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Не погодившись із викладеними ПАТ «Черкасиобленерго» у протоколі розбіжностей від 12.04.2013 року умовами, публічне акціонерне товариство «АЗОТ» звернулось до суду із позовом про зобов'язання публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» укласти Договір про постачання електричної енергії на інших умовах вказаних в договорі.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту суб'єктами господарювання своїх прав і законних інтересів встановлено і у статті 20 Господарського кодексу України.

Серед способів захисту, передбачених статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, не зазначено такого способу захисту, як зобов'язання особи, в тому числі юридичної, до укладення відповідних договорів.

Разом з тим, виходячи із загальних засад господарського, цивільного законодавства та судочинства, права особи (суб'єкта господарювання) на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою прав і виконання обов'язків, убачається, що в разі не укладання постачальником електричної енергії договору про постачання електричної енергії на умовах споживача, який відповідає вимогам типового договору, принципам свободи договору та рівності сторін договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України, абзацу другого частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, шляхом подання позову про визнання договору укладеним. В даному випадку, шляхом визнання Договору від 12.04.2013 року про постачання електричної енергії, укладеним на певних умовах, в тому числі передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

За цих обставин, суд дійшов висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення оформлено 24.07.2014 року

Суддя С.С. Боровик