Постанова № 39882006, 05.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2014 року № 826/7787/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Авіалінії Харкова» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 лютого 2014 року № 0000012203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2014 року.

У судовому засіданні 17 червня 2014 року представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до наказу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 20 січня 2014 року № 79, на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» з питань взаємовідносин з ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» за період вересень 2013 року щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість, за результатом якої складено акт перевірки від 06 лютого 2014 року № 357/20-38-22-03-08/25469838.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого за результатами взаємовідносин з ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» зайво включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 235980,00 грн., у тому числі: за вересень 2013 року в сумі 235980,00 грн.

Заперечення Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» на акт перевірки, за результатом розгляду залишені без задоволення.

Податковим повідомленням - рішенням Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2014 року № 0000012203 позивачу зменшено розмір від'ємного значення на суму 235980,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду. Обґрунтовуючи позовні вимоги, останній не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» .

20 червня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли заперечення відповідача, доводи у яких, співпадають з висновкам акту перевірки від 06 лютого 2014 року № 357/20-38-22-03-08/25469838.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Судом встановлено, що ПАТ «Авіалінії Харкова» є авіаційною компанією, основним видом діяльності якої є перевезення пасажирів повітряним транспортом. Копія ліцензії на здійснення даного виду діяльності додана до матеріалів справи.

Згідно копії реєстраційних посвідчень, для перевезення пасажирів позивач використовує в своїй діяльності 3 літака.

Авіаційне паливо для заправки вказаних літаків (повітряних суден) позивачу поставляє ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна». Поставка палива для літаків здійснюється на підставі Договору № 05/05.13-311 поставки і надання послуг по заправці повітряних суден від 29 травня 2013 року.

Згідно пункту 1.1. Договору ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» поставляє ПАТ «Авіалінії Харкова» паливо для реактивних двигунів (авіаційне паливо), ПВК-рідину для літаків та здійснює заправку літаків позивача. Місцем поставки є територія України: Міжнародний аеропорт «Харків», Міжнародний аеропорт «Одеса», Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (п.1.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.4. Договору ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» поставляє паливо та надає послуги по заправці літаків позивача на умовах 100% передоплати. Дані кошти є авансовим платежем за паливо та послуги по заправці повітряних суден.

Кількість та вартість поставленого палива і наданих послуг у звітному місяці вказується в підписаному сторонами Акті приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів. ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, надає позивачу акти в 2-х примірниках, а останній зобов'язаний їх в 5-денний строк підписати або надати мотивовані заперечення (п.3.5 Договору).

Матеріали справи свідчать, що у вересні 2013 року ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» на підставі Договору поставило позивачу: паливо ТС-1 2710192100 в кількості 86,613 тн на суму 1 115 771,77 грн., в т.ч. ПДВ 185 961,96 грн.; паливо РТ 2710192100 в кількості 59,186 тн на суму 756 242,02 грн., в т.ч. ПДВ 126040,34грн.

Даний факт підтверджується підписаним сторонами Актом передачі-приймання паливно-мастильних матеріалів від 30 вересня 2013 року (копія наявна в матеріалах справи).

11 вересня 2013 року та 19 вересня 2013 року позивач в якості передоплати за авіаційне паливо сплатив ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» 1 415 880 грн., в т.ч. ПДВ 235980 грн. Факт оплати палива підтверджується платіжними дорученнями № 2888 від 11 вересня 2013 року та № 3083 від 19 вересня 2013 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за вересень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна» у зв'язку з придбанням палива.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна»- був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно підпункту 138.1.1.пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 стаття 138 Податкового кодексу України).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що підтверджують реальність господарської операції, яка і є підставою для формування податкового обліку платника податків (дана позиція також викладена в Листі Вищого адміністративного суду від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»).

Оскільки заправлення авіаційним паливом відбувається тільки безпосередньо з паливнозаправочного засобу постачальника - до паливних баків повітряного судна в обсягах, необхідних виконання рейсу, тому місця зберігання палива у ПАТ «Авіалінії Харкова» - відсутні. Залишки палива обліковуються на підприємстві згідно даних вимірювачів кількості палива у кабіні повітряного судна.

ПАТ «Авіалінії Харкова» здійснено первинну реєстрацію двох повітряних суден Боїнг-737-800 та одного повітряного судна Боїнг-767-300, що отримані підприємством на умовах оперативного лізингу від Лізингодавців: International Lease Finance Corporation (США) та AIRCRAFT (США).

Спростовуючи доводи контролюючого органу, представниками позивача зазначено та надано відповідні докази, що Виконавець здійснює надання послуг з заправки повітряного судна самостійно (п.5.1 Договору). Право власності на Товар (авіаційне паливо) до Замовника (ПАТ «Авіалінії Харкова») переходить в момент проходження через з'єднання наконечника нижньої заправки або роздаточного пістолета заправ очного засобу безпосередньо до крила повітряного судна (п.5.8 Договору) дому витрат з транспортування,перевозки та збереження палива - ПАТ «Авіалінії Харкова» не несе, складських приміщень для зберігання палива не має, а авіаційне паливо, заправлене безпосередньо до повітряного судна - використовується в повному обсязі в періоді здійснення рейсу.

Матеріали справи містять копію договору у оренди № 601 від 20 грудня 2012 року (оренда ангару за адресою: м. Харків, вул. Стартова, 7), Договору на суборенду нежитлового приміщення від 01 січня 2013 року (оренда офісу 190 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. А. Ахматової, 50); копії платіжних доручень № 2888 від 11 вересня 2013 року та № 3083 від 19 вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Публічне акціонерне товариство «Авіалінії Харкова» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лукойл Авіейшен Україна», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та податкового кредиту суми податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2014 року № 0000012203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «Авіалінії Харкова» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2014 року № 0000012203.

3. Судові витрати в сумі 471,96 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник