Постанова № 39876827, 19.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 804/3949/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області,треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Малинівські молочні продукти» про визнання протиправним та скасування постанови про накладення стягнень від 04.03.2014 року № 27, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Малинівські молочні продукти» в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 04.03.2014 р. №27, винесену Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області в результаті проведення позапланової перевірки магазину позивача «Продукти-183», розташованого за адресою: м.Полтава, вул. Жовтнева, буд.28/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог законодавства про захист прав споживачів, оскільки реалізація продукції позивачем здійснювалася з дотриманням вимог Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів та ДСТУ, а також з дотриманням відповідної технології виробництва певної продукції. У зв'язку із зазначеним, позивач вважає висновки відповідача про порушення ТОВ «АТБ-маркет» вимог законодавства про захист прав споживачів помилковими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Тому, постанова про накладення стягнення є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна Фабрика «Фаворит Плюс».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Малинівські молочні продукти».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду письмові заперечення та просив розглянути справу без участі представника.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник третьої особи - ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» надав до суду також письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити, оскільки підприємством не були порушенні вимоги чинного законодавства України. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи із їх участю та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в магазині «Продукти-183», який належить ТОВ «АТБ-маркет» за адресою: м.Полтава, вул.Жовтнева, 28/13, 20.02.2014 р. була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів.

За результатами перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області було складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 20.02.2014 р. № 000051.

Як вбачається із змісту Акту перевірки від 20.02.2014 р. № 000051, посадовими особами відповідача були встановлені порушення ч.5 ст.38 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів», ст.ст.14,15 ЗУ «Про захист прав споживачів», п.21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 року за №833, п.5.3.5 ДСТУ 7170:2010 «Молочна промисловість. Продукти молочні та молочновмісні. Номенклатура та вимоги до назв».

На підставі Акту перевірки від 20.02.2014 р. № 000051, Інспекцією з питань захисту прав споживачів прийнято постанову від 04.03.2014 р. №27 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких, за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів та відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію до позивача застосовані штрафи у розмірі 3 216,24 грн. та надано до суду розрахунок.

У ході розгляду справи судом встановлено, що до позивача застосовані штрафи за реалізацію продукції, маркування якої, на думку відповідача, не відповідає вимогам нормативних документів, оскільки на ковбасних виробах вказано «не менше» / «не більше», що обмежує право споживачів встановлене законами і не несе на собі більшої вагомості при визначенні встановлених критеріїв і вимог при здійсненні реалізації споживачам товарів (продукції).

Як вбачається із змісту додатків № 7 Акту перевірки від 20.02.2014 р. № 000051 маркування поживної (харчової) цінності ковбасних виробів, які були предметом перевірки, здійснена у формі нанесення на етикетки слів: «білок не менше ніж … г.», «жир не більше ніж … г.».

Вказана обставина також підтверджується наявними у матеріалах справи фотокопіями етикеток ковбасних виробів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту врегульовано положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ (далі - Закон України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають, зокрема, право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

За приписами частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Інформація про продукцію повинна містити, серед іншого, найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію, зокрема, про калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту.

Відносини щодо маркування харчових продуктів врегульовано Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 за № 183/18921 (далі - Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів).

Так, відповідно до підпункту 13 пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, маркування харчових продуктів повинно обов'язково містити інформацію про поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичну цінність (калорійність), виражену в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту.

Відповідно до пункту 29 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, інформацію про поживну (харчову) цінність зазначають у маркуванні харчового продукту як кількісні відомості, призначені для інформування споживача про поживні властивості продукту та енергетичну цінність (калорійність).

Інформація про поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) повинна містити:

інформацію про енергетичну цінність (калорійність) в кілоджоулях (кДж) та/або кілокалоріях (ккал) на 100 грамів або 100 мл продукту; інформацію про поживну (харчову) цінність, а саме: кількість білків, жирів, вуглеводів у грамах (г) на 100 грамів або 100 мл продукту.

У маркуванні харчового продукту його поживну (харчову) цінність зазначають поруч з енергетичною цінністю (калорійністю) харчового продукту.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», стандарт - є документ, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено для загального та систематичного використання правила, інструкції або характеристики продуктів, пов'язаних з ними процесів або послуг, додержання яких є обов'язковим. Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених санітарними заходами, та може включати або бути цілком присвячений вимогам щодо позначення, упаковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також вимогам до термінології, яка вживається щодо процесу, продукту чи послуги;.

Згідно ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови», ДСТУ 4435:2005 «Ковбаси напівкопчені. Загальні технічні умови», ДСТУ 4591:2005 «Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови», інформація щодо харчової та енергетичної цінності продукції наводиться в маркуванні шляхом зазначення: масова частка %: білок, г., не менше ніж; жир, г., не більше ніж.

Крім цього, як вбачається із змісту таблиці 2 «Фізико-хімічні показники ковбасних виробів» пункту 5.1.3. ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хліби м'ясні. Загальні технічні умови» та таблиці К.1. додатку К технологічної інструкції до вказаного ДСТУ, масова частка білка та жиру у відповідних виробах зазначається у відсотках та з позначенням «не менше ніж»/«не більше ніж».

Можливість зазначення при маркуванні граничних показників білків та жирів пов'язане з рецептурою та неоднорідністю сировини при виготовлені ковбасних виробів.

Так, пунктом 5.2 вказаних ДСТУ встановлені вимоги щодо сировини та матеріалів при виготовлені ковбасних виробів. М'ясна сировина для виготовлення ковбасних виробів жилується за сортами із встановленням гранично допустимого вмісту жирової тканини у відповідних відсотках, який, відповідно до того чи іншого виду м'яса є змінним. Таким чином, рецептура ковбасних виробів багатокомпонентна, а м'ясна сировина знежилована має граничні відхилення, наприклад, свинина знежилована напівжирна містить жирової тканини від 30% до 50%, свинина знежилована жирна від 50% до 85%.

Саме тому не є можливим вказати чітко вміст жиру та відповідно білка та вуглеводів в готових виробах, адже ці показники в м'ясній сировині можуть коливатися, що передбачено схемою її сортування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дані, зазначені на етикетці ковбасних виробів про кількість білків та жирів у встановлених одиницях виміру (грамах) із зазначенням їх граничних показників («не більше»/«не менше») відповідають вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів та ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила».

Також, виробником продукції під назвою «Три богатиря. Сир. Коса розсільна, копчена», реалізація якої здійснювалась позивачем, є ТОВ ТД «Малинівські молочні продукти». Вказану продукцію вироблено у відповідності із Технічними умовами «Продукти молоковмісні сирні розсільні», погодженні Держсанепідемслужбою у Миколаївській області та зареєстровані ДП «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 05.03.2013 року, із змінами, погодженими ДП «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» 04.03.2014 року. Таким чином дану продукцію виготовлено на підставі відповідного нормативного документа, який перевірено та зареєстровано уповноваженими органами виконавчої влади, то порушень вимог ДСТУ 7170:2010 «Продукти молочні та молоковмісні. Номенклатура та вимоги назв» позивачем не має.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Малинівські молочні продукти» про визнання протиправним та скасування постанови про накладення стягнень від 04.03.2014 р. №27 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №27 від 04.03.2014 р. «Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», винесену Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Полтавській області в результаті проведення позапланової перевірки магазину «Продукти-183», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, буд.28/13.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 коп..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко