Ухвала суду № 39876114, 23.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"23" липня 2014 р.

№ 916/2907/14

Суддя Брагіна Я.В., розглянувши позовні матеріали Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у справі №916/2907/14 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод" про стягнення 625809,50грн.

ВСТАНОВИВ:

22.07.2014р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод" про стягнення 625809,50грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод" транспортні засоби.

Дійсно, відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, який подав позов або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст.67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки позивач взагалі не обґрунтував необхідність забезпечення позову та не надав належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду, чи про те, що існує реальна імовірність утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, в разі невжиття таких заходів по забезпеченню позову.

Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували реєстрацію на праві власності транспортних засобів, на які просить накласти арешт.

Слід зазначити, що така ж правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006 р. N 01-8/2776, згідно якого зазначається: „у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії”.

Таким чином, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення суду , чи про те, що існує реальна імовірність утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, в разі невжиття таких заходів по забезпеченню позову, то суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 66, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" в задоволенні заяви про забезпечення позову останнього до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод" про стягнення 625809,5 грн.

Суддя Брагіна Я.В.