Рішення № 39871403, 21.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5701/14 21.07.14

За позовом Компанії "Матрікселл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний центр медичних технологій"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація"

про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Босий В.П.

Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача: Абакумова А.С. за довіреністю б/н від 18.03.2014 р.

від відповідача: Твердохлєбов Є.Г. за довіреністю б/н від 30.07.2013 р.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Матрікселл" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний центр медичних технологій" (відповідач) про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

При зверненні з позовом до суду позивач зазначив, що розміщена відповідачем в мережі Інтернет на сайті відповідача: http://aqualift.com.ua недостовірна інформація, яка стосується продукції позивача - гелю гідрофільного Aquafilling, який зареєстрований згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 10727/2011, виданого Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я, є недостовірною, неправдивою, не підтвердженою доказами, та такою, що порочить ділову репутацію позивача. Позивач також зазначив, на сьогоднішній день гель гідрофільний Aquafilling виготовляється в Чехії та має захист на міжнародному рівні, а саме: зареєстровано торгову марку Aquafilling по Мадридській системі реєстрації (Madrid The Internftional Trademark System - World Intellectual Property Organization) за номером 1122378 та видний Сертифікат № 41015/101/2012/СЕ від 22 березня 2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5701/14 та призначено розгляд справи на 19.05.2014 р. о 10:00 год.

В судове засідання, призначене на 19.05.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., подав заяву на підтвердження відсутності аналогічного спору. Заява залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., подав клопотання про долучення копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача; заперечень на позовну заяву та копії Свідоцтва про державну реєстрацію № 5869/2006, згідно з Наказом МОЗ України від 19.06.2009 р. № 441 до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., представник відповідача також подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс" та Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація". Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях, поданих 19.05.2014 р. в судовому засіданні, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено, що станом на 07.06.2012 р. (дата розміщення спірної інформації на сайті відповідача про гель Aquafilling) він був виробником гелю гідрофільного Aquafilling на території України або в іншій країні, а отже не доведено право позивача на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав. Крім того, враховуючи вилучення з 19.04.2014 р. зі статті 277 ЦК України частини третьої, відповідач зазначив, що обов'язок доведення того, що інформація є недостовірною покладається на позивача.

В судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., розглядалося клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс" та Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", подане відповідачем в судовому засіданні 19.05.2014 р.

Представник відповідача зазначене клопотання підтримав та зазначив, що на його думку, результати розгляду даної справи можуть вплинуть на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс" та Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація".

Представник позивача звернув увагу суду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс" ліквідовано, та залишив вирішення питання про задоволення вищезазначеного клопотання на розсуд суду.

Враховуючи положення ст. 27 ГПК України та обставини справи, суд прийшов до висновку, що рішення у справі № 910/5701/14 може вплинути лише на права та обов'язки Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", а тому клопотання відповідача підлягає задоволенню частково, а саме в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація".

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2014 р., подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. продовжено строк вирішення спору, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" та відкладено розгляд справи на 16.06.2014 р. о 10:30 год.

В судове засідання, призначене на 16.06.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 16.06.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.05.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 16.06.2014 р., представники позивача подали клопотання про долучення письмових пояснень на заперечення відповідача; доказів направлення позовної заяви третій особі та копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "Біоматрикс" до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У письмових поясненнях позивач, зокрема, стверджує, що на сьогоднішній день він є виробником гелю гідрофільного Aquafilling, а оскільки розміщена відповідачем оскаржувана інформація є недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію, то права та законні інтереси позивача є істотно порушеними. Позивач вважає, що в розміщеній відповідачем інформації міститься порівняльна реклама його продукції з продукцією позивача. На думку позивача, відповідач свідомо опублікував неправдиву інформацію щодо гелю гідрофільного Aquafilling з метою введення споживачів в оману, виставлення в негативному ракурсі продукції позивача, рекламування своєї продукції та збільшення її попиту, створення істотних перешкод в діяльності позивача.

В судовому засіданні, призначеному на 16.06.2014 р., представники позивача надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням пояснень на заперечення відповідача, поданих 16.06.2014 р. в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 16.06.2014 р., заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях, поданих 19.05.2014 р. в судовому засіданні, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи складність справи та положення ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 910/5701/14 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. було призначено здійснювати розгляд справи № 910/5701/14 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/3246/14 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Босий В.П., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. справу № 910/5701/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Босий В.П. Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 21.07.2014 р. о 12:40 год.

23.06.2014 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

26.06.2014 р. від третьої особи (Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація") через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі № 910/5701/14. Третя особа повідомила, що між нею та ТОВ "Біоматрікс" було укладено договір на виробництво продукції № 1 від 01.03.2011 року, предметом якого було виробництво та передача ТОВ "Біоматрікс" продукції медичного призначення: гель гідрофільного Aquafilling, проте жодного примірника вказаної продукції третьою особою вироблено не було. Третя особа також підтвердила відсутність жодних господарських та фінансових відносин з Компанією "Матрікселл" (Чехія). Також, третя особа просила розглянути справу на розсуд суду та за її відсутності.

В судове засідання, призначене на 21.07.2014 р., з'явились представники сторін.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 16.06.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 19.05.2014 р. та від 16.06.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень уповноваженому представнику третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.07.2014 р. подав письмові заперечення, відповідно до яких просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення відповідача були залучені до матеріалів справи та передані на реєстрацію до відділу діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.07.2014 р. також подав клопотання про залучення до участі у справі Державної служби України з лікарських засобів в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та про витребування у Державної служби України з лікарських засобів всіх документів, на підставі яких Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, правонаступником якої є Державна служба України з лікарських засобів, було видане Свідоцтво про державну реєстрацію № 10727/2011. Клопотання відповідача було залучене до матеріалів справи та передане на реєстрацію до відділу діловодства суду.

В судовому засіданні, призначеному на 21.07.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Судом встановлено, що з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено суду, що рішення з господарського спору, який є предметом розгляду у справі за позовом Компанії "Матрікселл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний центр медичних технологій" про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, може вплинути на права або обов'язки Державної служби України з лікарських засобів щодо однієї з сторін вказаного спору. Більш того, судом враховано, що твердження відповідача про те, що Державна служба України з лікарських засобів є правонаступником Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, якою було видане Свідоцтво про державну реєстрацію № 10727/2011, не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на наведене, суд відхилив клопотання відповідача про залучення до участі у справі Державної служби України з лікарських засобів в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Також, суд відхилив клопотання відповідача про витребування у Державної служби України з лікарських засобів вказаних у клопотанні документів, з огляду на недоведеність суду, що саме відповідні докази можуть підтвердити обставини, встановлення яких необхідне для вирішення даного спору по суті.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.07.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 21.07.2014 р., заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Компанія "Матрікселл", згідно витягу з торгового реєстру, що ведеться Міським судом м. Прага, Розділ С, вкладка 183865 від 09.09.2011 р., є резидентом Чеської республіки, при цьому дані про ведення позивачем господарської діяльності на території України в матеріалах справи відсутні.

Позивач вважає порушенням своїх прав факт розповсюдження відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний центр медичних технологій" на його офіційному сайті http://aqualift.com.ua (в російській та англійській версіях) інформації, датованої 7 червня 2012 р., зокрема, наступного змісту:

"...так званий гель Аквафілінг наразі виготовляється у домашніх умовах і експортується в інші країни нелегально.

Виробники гелю Аквафілінга намагались двічі зареєструвати "свій" продукт в МОЗ України, але їм двічі відмовляли. Таким чином, вони не отримали дозволу на виробництво гелю в цій державі. І, звичайно, у них немає жодних реєстраційних документів по виробництву гелю в Європі. До сьогоднішнього дня ми не можемо знайти місце розташування їхнього підпільного виробництва.

Наша компанія - ТОВ "HТМЦ" виготовляє гідрофільний гель Акваліфт з 2004 року. Продукт офіційно зареєстрований в Україні на основі численних доклінічних випробувань і успішного клінічного застосування. На даний момент пластичні хірурги із 22 країнах світу проводять естетичні операції із застосуванням гелю Акваліфт, і НЦМТ не отримало від них жодних скарг стосовно якості гелю Акваліфт.

Аквафілінг появився на ринку і почав продаватися із початку 2012 року. Відсутні результати доклінічних випробувань, подальшого спостереження протягом клінічного застосування, які можуть довести безпеку цього лікарського засобу для людського організму.

А це означає, що цей продукт може негативно впливати на пацієнтів…" (наведений текст відповідає офіційному перекладу на українську мову витягу з сайту за адресою: http://aqualift.com.ua при переході за посиланням: http://aqualift.com.ua/aqualift_notice_20120607.pdf, копія якого додана в якості додатку до позовної заяви) (надалі - Інформація).

Наведену Інформацію позивач вважає недостовірною, неправдивою, не підтвердженою жодними доказами та такою, що порочить ділову репутацію позивача з огляду на наступне:

- позивач стверджує, що він являється виробником гелю гідрофільного Aquafilling, який зареєстрований згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 10727/2011, виданого Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я (копія наведеного свідоцтва додана до позовної заяви);

- позивач стверджує, що на сьогоднішній день гель гідрофільний Aquafilling виготовляється в Чехії та має захист на міжнародному рівні, а саме: зареєстровано торгову марку Aquafilling по Мадридській системі реєстрації (Madrid The Internftional Trademark System - World Intellectual Property Organization) за номером 1122378 та видний Сертифікат № 41015/101/2012/СЕ від 22 березня 2012 року (копії наявні в матеріалах справи);

- позивач вважає, що в розміщеній відповідачем спірній Інформації міститься порівняльна реклама його продукції з продукцією позивача, інформація щодо гелю гідрофільного Aquafilling опублікована відповідачем з метою введення споживачів в оману, виставлення в негативному ракурсі продукції позивача, рекламування своєї продукції та збільшення її попиту, створення істотних перешкод в діяльності позивача.

Відповідач заперечує позовні вимоги з огляду на те, що позивачем не доведено, що станом на 07.06.2012 р. (дата розміщення спірної Інформації на сайті відповідача про гель Aquafilling) він був виробником гелю гідрофільного Aquafilling на території України або в іншій країні, а отже мав право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав, а також позивачем не доведено, що спірна Інформація є недостовірною.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

При цьому за змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця) (п. 8 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/184 від 28.03.2007 р.).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з наступними позовними вимогами до відповідача:

1. Визнати недостовірною та такою, що порочить і принижує ділову репутацію Компанії "Матрікселл" інформацію, поширену ТОВ "Національний центр медичних технологій", в мережі Інтернет за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.ua/en-index.html.

2. Зобов'язати ТОВ "Національний центр медичних технологій" видалити інформацію, розміщену на сайті за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.ua/en-index.html.

3. Зобов'язати ТОВ "Національний центр медичних технологій" розмістити в мережі Інтернет за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.иа/en-index.html спростування недостовірної інформації наступного змісту: "На сайті нашої компанії - ТОВ «Національний Центр Медичних Технологій" було опубліковано інформацію щодо гелю гідрофільного Aquafilling. Зазначаємо, що розміщена інформація є недостовірною, оскільки гель гідрофільний Aquafilling є перевіреним щодо безпечності, та якості, дозволений для застосування в медичній практиці, відповідає Європейським стандартам безпеки для людини. Приносимо свої вибачення перед Компанією "Матрікселл", що є виробником гелю гідрофільного Aquafilling за шкоду, завдану її діловій репутації та обіцяємо в майбутньому не публікувати подібної інформації, що порочить ділову репутацію Компанії "Матрікселл".

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ "Про інформацію" (в новій редакції згідно з Законом України від 13 січня 2011 року N 2938-VI), під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Згідно з ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (з 19.04.2014 р. дана норма виключена на підставі Закону України № 1170-VII від 27.03.2014 р.).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення спору у даній справі є поширення 07.07.2012 р. на офіційному сайті відповідача спірної Інформації.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

В абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Матеріалами справи, підтверджується факт поширення відповідачем 7 червня 2012 р. спірної Інформації в мережі Інтернет на сайті http://aqualift.com.ua за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.ua/en-index.html. Відповідач не заперечує цього факту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про поширення відповідачем спірної Інформації.

При дослідженні змісту спірної Інформації судом встановлено наступне:

- Інформація стосується "виробників Аквафілінга", "який появився на ринку і почав продаватися із початку 2012 року";

- Інформація також стосується "компанії НТМЦ" (відповідача).

Таким чином, доведенню підлягає факт того, чи був позивач виробником гелю гідрофільного Aquafilling станом на час розміщення спірної Інформації в мережі Інтернет (07.06.2012 р.). При цьому суд вважає, що підстави для з'ясування фактів того, чи являвся позивач виробником гелю гідрофільного Aquafilling станом на час його звернення з даним позовом до суду та чи являється позивач таким виробником на даний час, відсутні, оскільки фактично спірна Інформація датована 7 червня 2012 р., тоді як належні і допустимі докази в розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження знаходження в даний час спірної Інформації в мережі Інтернет в матеріалах справи відсутні.

Виробником товару, зокрема, в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів" є суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

У позовній заяві позивач стверджує, що "… у 2011 році було отримано Свідоцтво про державну реєстрацію, видане Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства Охорони Здоров'я України № 10727/2011 на гель гідрофільний Aquafilling. … Також в Україні зареєстрована торгова марка на знак для товарів та послуг - Aquafilling (свідоцтво № 148475 від 25.11.2011 року…

Що ж стосується Європи, то … на сьогоднішній день гель гідрофільний Aquafilling виготовляється в Чехії та має захист на міжнародному рівні. А саме зареєстровано торгову марку Aquafilling по Мадридській системі реєстрації (Madrid The Internftional Trademark System - World Intellectual Property Organization) за номером 1122378 …, та видний Сертифікат № 41015/101 /2012/СЕ від 22 березня 2012 року …".

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 10727/2011, виданого Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я (надалі - Свідоцтво), на яке посилається позивач, розробником гелю гідрофільний "AQOAFILLING" ТУ У 33.1-37456779-001:2011 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоматрикс" (91001, м. Луганськ, вул. Робоча, 9, Україна), а виробником є Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" (91020, м. Луганськ, Артемівський район, тупик Степовий, 2, Україна).

З приводу відомостей про розробника та виробника гелю гідрофільного "AQOAFILLING", визначених в наведеному Свідоцтві, позивач зауважив в письмових поясненнях, поданих в судовому засіданні 16.06.2014 р., наступне: винахідником та розробником гелю гідрофільного "AQOAFILLING" є ОСОБА_8, який був керівником ТОВ "Біоматрікс", а після ліквідації цього товариства, ОСОБА_8 є керівником Компанії "Матрікселл" (позивача), ТОВ "Біоматрікс" замовляв виготовлення відповідної партії гелю у Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" (третя особа), проте комунальне підприємство жодного відношення до гелю гідрофільного "AQOAFILLING" не має, окрім того, що на замовлення ТОВ "Біоматрікс" повинно було здійснювати виробництво певної партії гелю.

Третя особа, в свою чергу, підтвердила факт укладення з ТОВ "Біоматрікс" договору на виробництво продукції та передачу ТОВ "Біоматрікс" продукції медичного призначення: гелю гідрофільного Aquafilling (при цьому копію відповідного договору до матеріалів справи не залучила), та вказала, що жодного примірника вказаної продукції третьою особою вироблено не було.

Третя особа також підтвердила відстутність жодних господарських та фінансових відносин з Компанією "Матрікселл" (позивачем).

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.06.2014 р. за № 18775326, судом встановлено, що з 20.01.2014 р. за рішенням засновників припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс", директором якої був ОСОБА_8. Докази того, що позивач є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоматрікс" в матеріалах справи відсутні.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з торгового реєстру, що ведеться Міським судом м. Прага, Розділ С, вкладка 183865 від 09.09.2011 р. (витяг роздруковано 31.07.2012 р.) підтверджується, що одним з директорів Компанії "Матрікселл" є ОСОБА_8.

В матеріалах справи також наявне свідоцтво України № 148475 від 25.11.2011 р. на знак для товарів і послуг "AQOAFILLING", очікувана дата закінчення строку дії якого до 23.08.2021 р., дата подання заявки 23.08.2011 р., дата публікації відомостей про видачу свідоцтва та номер бюлетеня 25.11.2011 р., Бюл. № 22, власник: ОСОБА_8.

Відповідно до Виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно свідоцтва України № 148475 від 25.11.2011 р. зареєстровано передачу права власності за вказаним свідоцтвом БЬЮТІ ВОРЛД ЕНТЕРПРАЙЗІС ЛІМІТЕД (Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, ПО Бокс 3469, Роуд Таун Тортола, Британські Віргінські Острови (VG), Бюл. № 3 від 11.02.2013 р.

Наведене, в свою чергу, свідчить, що на території України позивач не являється власником свідоцтва України № 148475 від 25.11.2011 р. на знак для товарів і послуг "AQOAFILLING".

Таким чином, всі вище встановлені судом обставини жодним чином не підтверджують, що відповідач станом на час розміщення спірної Інформації в мережі Інтернет (07.06.2012 р.) був виробником в Україні гідрофільного гелю "AQOAFILLING", а рівно в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження виробництва відповідачем в Україні гідрофільного гелю "AQOAFILLING", зокрема, шляхом розміщення на вказаному медичному виробі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з ним передаються споживачеві, свого найменування (імені), торговельної марки або іншого елементу, який ідентифікує позивача як суб'єкта господарювання тощо, а також в матеріалах справи відсутні жодні докази імпортування позивачем вказаного медичного виробу на територію України.

Більш того ж, свідоцтво про державну реєстрацію № 10727/2011, на яке посилався позивач, було дійсне до 05.08.2012 р., а докази продовження його дії або видачі нового свідоцтва в матеріалах справи відсутні.

Судом також досліджені наявні в матеріалах справи дані міжнародної реєстрації торгової марки Aquafilling по Мадридській системі реєстрації (Madrid The Internftional Trademark System - World Intellectual Property Organization) за номером 1122378 (витяг з сайту за посиланням: http://www.wipo.int/romarin/detail.do&ID=0). Згідно цих даних власником міжнародної реєстрації торгової марки Aquafilling є BEAUTY WORLD ENTERPRISES LIMITED, а отже, не позивач.

Крім того, в матеріалах справи наявний Сертифікат № 41015/101 /2012/СЕ від 22 березня 2012 року, виданий EVPU Нотифікованим органом сертифікації № 1293 (Республіка Словаччина), в якому зазначено наступне: EVPU згідно розпорядження Національної консультативної ради № 1293 заявляє про проведення дослідження пакетної документації відносно виробу згідно вимог Директиви медичних виробників … та дійшла висновку, що дизайн виробу відповідає вимогам Директиви медичних виробів. В якості Виробника гідрофільного гелю для ендопротезування м'яких тканин людини торгової марки "AQOAFILLING" зазначено Matrixcell s.r.o. (ТОВ "Матрікселл"), На вініці, 43, індекс, 29 01, м. Подєбради, Чехія, По.

Також, в матеріалах справи наявний Сертифікат № 50028/М від 28.12.2012 р., відповідно до якого сертифікуючий орган управління системами підтверджує, що система контролю компанії Matrixcell s.r.o. була оцінена і сертифікована як така, що відповідає вимогам ISO 13485: 2003 (міжнародний галузевий стандарт, розроблений Міжнародною організацією по стандартизації ISO, який містить вимоги до системи менеджмета якості виробників медичних виробів.

Отже, хоча у Сертифікаті № 41015/101 /2012/СЕ від 22 березня 2012 року позивача і визначено в якості виробника гідрофільного гелю "AQOAFILLING", проте вказаний сертифікат видано лише з приводу відповідності дизайну вказаного в ньому виробу вимогам Директиви медичних виробів, в той час як позивачем жодним чином не доведено суду те, що вказаний сертифікат за законодавством Республіки Словаччина є належним доказом на підтвердження статусу компанії позивача саме в якості виробника відповідного виробу.

Більш того, ані Сертифікат № 41015/101 /2012/СЕ від 22 березня 2012 року, ані Сертифікат № 50028/М від 28.12.2012 р. не підтверджують, що станом на 07.06.2012 р. позивач фактично виробляв в Республіці Словаччина або в будь-якій іншій країні гідрофільний гель "AQOAFILLING", зокрема, розміщуючи на вказаному медичному виробі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з ним передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; відсутні докази імпортування позивачем вказаного медичного виробу на територію України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено факт поширення відповідачем Інформації саме про позивача.

В свою чергу, оскільки суду не доведено, що поширена відповідачем Інформація стосується позивача, то не вбачається підстав для доведення при розгляді даної справи того, чи є поширена Інформації недостовірною, що не відповідає дійсності, а також, чи призвело поширення спірної Інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Як слідує зі змісту п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", підставою для задоволення позову у справах зазначеної категорії є сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. А отже, за відсутності однієї з наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку про те, що Компанією "Матрікселл" не доведено факту поширення відповідачем Інформації саме про позивача і відсутні усі обставини в сукупності, що становлять юридичний склад правопорушення, на яке посилається Компанія "Матрікселл", а тому в позові про визнання недостовірною, та такою, що порочить і принижує ділову репутацію Компанії "Матрікселл" інформації, поширеної ТОВ "Національний центр медичних технологій", в мережі Інтернет за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.ua/en-index.html, про зобов'язання ТОВ "Національний центр медичних технологій" видалити інформацію, розміщену на сайті за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.ua/en-index.html та по зобов'язання ТОВ "Національний центр медичних технологій" розмістити в мережі Інтернет за адресами: http://aqualift.com.ua/aqualift notice 20120607.pdf та http://www.aqualift.com.иа/en-index.html спростування недостовірної інформації, слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.2014 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Босий В.П.

Картавцева Ю.В.