Рішення № 39870434, 17.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа №22-ц/778/2581/14Головуючий у 1-й інстанції Куценко О.О. Суддя-доповідач Гончар М.С.РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Савченко О.В.

суддів Стрелець Л.Г., Гончар М.С.

при секретарі Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2014 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (надалі - Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИЛА:

Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.09.2006 року станом на 28 лютого 2014 року у сумі 16728,70 грн., яка складається:

- з 5007,40 грн. - заборгованості за кредитом; 17 465,42 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, а разом 22 470,82 грн.; від цієї суми заборговане віднімається сума, у розмірі 7 014,92 грн., яка була задоволена судовим наказом Якимівська районного суду Запорізької області від 02 лютого 2009 року з ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк», різниця становить 15 455,90 грн.

- а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 772,80 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2014 року в задоволенні позову Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі за спливом строку позовної давності.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Банк подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при його ухваленні, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Банку у повному обсязі.

16.07.2014 року Банк надав суду через канцелярію до матеріалів справи документи на підтвердження продовження строку дії картки відповідача до липня 2012 року (а.с.55-57).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги Банку та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п.2).

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що відмовляючи у задоволенні позов Банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.09.2006 року у цій справі у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до договору № б/н від 19 вересня 2006 року відповідач ОСОБА_3 19 вересня 2006 року отримав у Банку кредит у розмірі 1500,0 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно із судовим наказом Якимівського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2009 року з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача було стягнуто заборгованість за вказаним договором у розмірі 7 014,92 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 на отримання кредиту строк дії картки по липень 2008 року. Згідно до п. 3.1.1 Правил користування платіжною карткою - картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця, тобто до 31 липня 2008 року.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 ЦК (ст. 260 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України). Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст. 266 ЦК України).

Строк позовної давності за договором № б/н від 19 вересня 2006 року почав обчислюватися, у відповідності до вимог ст. 253 ЦК України, з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, згідно висновку суду першої інстанції строк позовної давності, встановлений в Умовах надання споживчого кредиту, починається з 01.08.2008 року і закінчується 31.07.2011 року. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторін у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у суді першої інстанції просив суд застосувати строк позовної давності при вирішенні цієї справи (а.с.28-30).

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2013 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позову Банку до відповідача у цій справі слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Оскільки, судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений договір про надання банківських послуг (з кредитування) № б/н від 19.09.2006 року, за яким останній, як позичальник, отримав у Банку кредит 1500,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки (при цьому, встановлено, що строк дії картки у заяві не зазначений(а.с.9),на умовах і правилах надання банківських послуг ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору станом на 28.02.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 22 470,82 грн. (а.с.5-8).

Згідно з п. 9.12 умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонгується на такий самий термін.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовуюється до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 256 ЦК України, ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, ч. 4 ст. 267 ЦК України, встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, факт пред'явлення позову Банком тільки у березні 2014 року, та заяву відповідача про застосування спливу позовної давності у цій справі для відмови у позові позивачеві (а.с.28-30), Банк має право на стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за договором № б/н від 19.09.2006 року станом на 28.02.2014 року лише у межах строків позовної давності (за період з 28.03.2011 року по 28.02.2014 року) у сумі 12446,18 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 872,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 10504,76 грн., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,0 грн., штраф (процентна складова) - 568,87 грн. (розрахунок: (872,55+10504,76 грн.) * 5%/100%), в решті позовних вимог Банку слід відмовити у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-616 цс 13, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судом апеляційної інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції дав неналежну правову оцінку правовідносинам у цій справі, що склалися між сторонами, не врахував щомісячний характер платежів з повернення кредиту.

При вищевикладених обставинах, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції у цій справі слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Банку задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за договором № б/н від 19.09.2006 року станом на 28.02.2014 року у сумі 12446,18 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 872,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 10504,76 грн., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,0 грн., штраф (процентна складова) - 568,87 грн.; в решті позовних вимог відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь Банку підлягають понесені останнім документально підтверджені судові витрати при зверненні до суду першої і апеляційної інстанцій на загальну суму 365,40 грн. (розрахунок: мінімальний судовий збір при подачі позову 243,60 грн., платіжне доручення а.с. 1 + судовий збір при подачі апеляційної скарги 121,80 грн., платіжне доручення а.с.35).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 15 квітня 2014 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (69065 м. Запоріжжя пл. Інженерна,1, код ЄДРПОУ 14360570, МФО05299, р/р 29092829003111) заборгованість за договором № б/н від 19.09.2006 року станом на 28.02.2014 року у сумі 12446,18 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок шість гривень вісімнадцять копійок), яка складається з заборгованості за кредитом - 872,55 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 10504,76 грн., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,0 грн., штраф (процентна складова) - 568,87 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (69065 м. Запоріжжя пл. Інженерна,1, код ЄДРПОУ 14360570 МФО05299, р/р 64993919400001) 365,40 грн. (триста шістдесят п'ять гривень сорок копійок) судових витрат сплачених банком при зверненні до суду першої і апеляційної інстанцій.

Судове рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяСавченко О.В.Стрелець Л.Г.Гончар М.С.