Рішення № 3987040, 01.12.2008, Долинський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 2-977

2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2008 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді : КАЛМИКОВА Б.Л.,

При секретарі : ПОЛІЩУК Т.І.,

Адвоката : ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в зв»язку з невиконанням умов  договору та за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним п. 2 договору позики , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з цим позовом до  відповідачів , посилаючись на те , що відповідачі позичили у неї 8480 грн., що стверджується власноручно написаним ними договором позики , і згідно домовленості зобов»язувалися повернути борг до 11.11.2004 року , договір від 11.05.2004 року .

Відповідно п. 2 вказаного договору позики відповідачі зобов»язувалися сплатити їй неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % за кожен день прострочки . В зазначений термін відповідачі гроші їй не повернули , проте запевнили її в тому , що свій борг обов»язково повернуть трохи пізніше разом із пенею .

12.02.2005 року відповідач повернув їй 5000 грн. а 11.07.2005 р. ще 2500 грн .

Вона неодноразово зверталась до відповідачів про повернення боргу , але вони обмежувались обіцянками , яких до цього дня не виконали і на даний час з врахуванням неустойки в вигляді пені сума боргу становить 41064 грн., яку вона просить стягнути з відповідачів разом з судовими витратами .

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним пункту 2 про пеню в договорі від 11.05.2004 року про позику  грошової суми 8480 грн., що становила на той час 1600 доларів США , посилаючись на те , що цей текст в договорі позики суперечить чинному законодавству України , ЦК України і сам собі , оскільки в п. 2 договору позики зазначено , що в випадку затримання повернення боргу позичальник сплачує позикодавцю неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % за кожен день просторочки і це суперечить главі 71 ЦК України .

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області вказані вище позови 24.11.2008 року об»єднані в одне провадження .

Позивачка ОСОБА_2 і її представник адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні перший позов підтримали , уточнили суму позову , просять стягнути з відповідачів 34391,6 грн. боргу з врахуванням неустойки у вигляді пені та судові витрати , пояснивши суду , що позов відповідачів до позивачки вона не визнає , оскільки договір позики писала власноручно відповідачка ОСОБА_4, також вона писала і п. 2 договору позики про сплату неустойки у вигляді пені у розмірі 0,5 % за кожен день прострочки , про що сторони розписались і відповідачі отримали грошову позику від неї , тобто були попереджені про наслідки за невиконання або неналежне виконання умов договору позики .

Позивачка ОСОБА_2 уточнила , що позичала відповідачам 1600 доларів США , що на той час було еквівалентно 8480 грн., відповідачі повернули їй основний борг 1000 доларів США та 2500 грн., що в цілому становило 1500 доларів США на той час і основний борг склав 100 доларів США . За отримані кошти вона розписки писала 2 штуки за цих 2 рази і віддала відповідачу ОСОБА_3, але дати зазначених розписок вона точно не запам»ятала , а тому підтверджує , що 1000 доларів США відповідач ОСОБА_3 віддав їй 18.12.2004 року вона у нього на розписці розписалась і поставила дату , другий раз він 10.08.2005 року віддав їй 2500 грн., вона про це написала розписку і віддала ОСОБА_3.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представники позов ОСОБА_2 не визнали , наполягають на задоволенні їхнього позову про визнання недійсним пункту 2 договору позики від 11.05.2004 року .

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили в судовому засіданні , що для купівлі трактора їм не вистачало 1000 доларів США , вони звернулись за позикою до ОСОБА_2, яка продиктувала ОСОБА_4, як писати договір позики і вона 11.05.2004 року написала такий договір про позику 8480 грн., що еквівалентно було 1600 доларам США , який вони підписали , а ОСОБА_2 не підписала . Вони отримали від неї позику 1000 доларів США , а за 600 доларів США ОСОБА_2 сказала , що це 10 % за позику . Вони віддали ОСОБА_2 1000 доларів США 18.12.2004 року , що еквівалентно 5000 грн., потім 12.02.2005 року віддали їй 5000 грн., потім 11.07.2005 року віддали 2500 грн. і 10.08.2005 року віддали 2500 грн., тобто всього вони віддали ОСОБА_2 15000 грн. за чотири рази , розписки у них збереглися за 18.12.2004 року на 1000 доларів США та за 10.08.2005 року на 2500 грн. ОСОБА_2 казала їм потім , щоб вернули їй борг 100 доларів США , вони відповіли , що повністю борг їй повернули і ще більше . ОСОБА_4 уточнила , що вона була 11.05.2004 року з своїм чоловіком ОСОБА_3 у ОСОБА_2, яка давала тоді їм в борг гроші , а як ОСОБА_3 віддавав гроші ОСОБА_2, то вона не була присутня .

Вислухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали справи , суд приходить до висновку , що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає , оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як позивачі не надали суду доказів ствердження заявлених ними позовних вимог до ОСОБА_2

Із оригіналу договору позики від 11.05.2004 року ( а.с. 24 ) вбачається , що позичальник ОСОБА_2, діючи на підставі гл. 71 § ЦК України як позикодавець передає позичальникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошову суму 8480 грн., що становить 1600 доларів США , яку позичальник зобов»язується повернути в термін до 11.11.2004 року . В п. 2 договору зазначено , що в випадку затримання повернення боргу позичальник сплачує позикодавцю неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % за кожен день прострочки . У п. 4 зазначеного договору вказано , що позичальник передає позикодавцю документи на житловий будинок , розташований в АДРЕСА_1. Є підписи позикодавця ОСОБА_2 та позичальників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та стоїть мокра печатка СФГ «Ієрусалим» код - 31885403 .

Із копії розписки від 10.08.2005 року вбачається , що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 2500 грн. є підпис ( а.с. 52 ) .

Із копії розписки від 18.12.2004 року вбачається , що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 1000 доларів США копюрами по 100 доларів США 10 штук , є її підпис і штамп «Приватне детективно - юридичне агентство «Орієнтир» ( а.с. 53 ) .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується , зокрема , до вимог про стягнення неустойки ( штрафу , пені ) .

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою , порукою , гарантією , заставою , примиренням , завдатком .

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язання .

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання .

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків , завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов»язання .

Згідно встановленого Національного банку України офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на 11.11.2004 року курс 100 доларів США становив 530,63 грн., а станом на 01.12.2008 року курс 100 доларів США становив 687,77 грн .

Суд критично відноситься до показів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те , що вони отримали від ОСОБА_2 не 1600 , а 1000 доларів США в борг , та про те , що вони віддавали борг 12.02.2005 року в сумі 5000 грн. та 10.08.2005 року в сумі 2500 грн., оскільки в  договорі позики зазначена сума боргу 8480 грн., що становить 1600 доларів США , а за 12.02.2005 року та 10.08.2005 року вони не надали ніяких розписок та інших доказів суду .

Згідно ст. 261 ч. 5 ЦК України за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання .

Із цього випливає , що позивачка ОСОБА_2 не порушила строк позовної давності , встановлений тривалістю у три роки , звернувшись з цим позовом до суду .

В судовому засіданні встановлено , що станом на 01.12.2008 року основний борг по договору позики становив 100 доларів США , що еквівалентно 687,77 грн .

Станом на 11.11.2004 року , тобто на момент виконання договору позики 100 доларів США були еквівалентні 530,63 грн., а неустойка ( пеня ) становить 0,5 % , що дорівнює 2,65 грн., за 1 день , помноживши цю суму на 365 днів , це становить 967,25 грн, тобто основний борг становить 687,77 грн., а неустойка ( пеня ) за 1 рік позовної давності - 967,25 грн .

Таким чином в судовому засіданні з достовірністю встановлено , що між сторонами був укладений письмовий договір з визначеним строком виконання , який відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до кінця не виконаний , п. 2 зазначеного договору позики не суперечить вимогам ЦК України , а тому заявлений позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволенню не підлягає .

На підставі ст. ст. 253-255 , 258 ч. 2 п. 1 , 260 , 546 , 549 ч.3 , 550 , 617 , 1049 , 1050 ЦК України та керуючись ст. ст. 10 , 11 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково .

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 основний борг в розмірі 687,77 грн. і неустойку ( пеню ) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання в розмірі 967,25 грн. солідарно та судові витрати за сплату судового збору в розмірі 25,5 грн. з кожного та за сплату на ІТЗ в розмірі по 15 грн. з кожного , а всього на загальну суму 1736,02 грн.

В решті позовних вимог відмовити .

В задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кіровоградського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України .

Головуючий суддя ( підпис ) :

Копія вірно .

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО КАЛМИКОВ Б.Л.

РАЙОННОГО СУДУ

Надійшла - 26.09.2008 р.