Ухвала суду № 39869879, 03.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2014 р. м. Київ К/9991/16850/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012

у справі № 2а/0570/12353/11

за позовом Державного підприємства «Інгаз»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Інгаз» (далі по тексту - позивач, ДП «Інгаз») звернулось до суду з позовом (з уточненням позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКС України у Донецькій області) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 499071,00 грн. та в сумі 397333,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем була подана до податкового органу декларація за листопад 2008 року №72795 від 22.12.2008 з розрахунком бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 499071,00 грн.

За результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявлено по декларації за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість декларації за жовтень 2008 року, відповідачем не встановлено порушень в показниках довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишились непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду та підтверджено бюджетне відшкодування по декларації за листопад у сумі 499071,00 грн., про що складено довідку від 07.08.2009 №1040/23-111/14361569.

Однак, у зв'язку з неподанням до органу державного казначейства відповідних документів, зазначена сума не була відшкодована на розрахунковий рахунок позивача.

У довідці від 07.08.2009 №1040/23-111/14361569 зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку ДП «Інгаз», що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу».

16.04.2010 відповідачем було здійснено повторну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2008 року, за результатами якої було складено акт від 16.04.2010 №401/23-111/14361569.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2010 №0000192300/0 про зменшення бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2008 року на суму 314894,00 грн.

Також, 16.04.2010 відповідачем було здійснено другу повторну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2008 року, за результатами якої було складено акт від 16.04.2010 №400/23-111/14361569.

На підставі цього акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2010 №0000182300/0 про зменшення бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2008 року на суму 184177,00 грн.

В результаті цих перевірок відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивач не має права на отримання відшкодування через відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, тому прийняв відповідні податкові повідомлення-рішення.

Податкові повідомлення-рішення від 16.04.2010 №0000192300/0, №0000182300/0 були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2010 по справі №2а-19771/10/0570, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2010, позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2010 №0000192300/0, №0000182300/0 задоволені.

Висновок до органу державного казначейства податковим органом не наданий, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

Позивачем були подані до податкового органу декларації за жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, березень, липень та серпень 2010 року з розрахунками бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 397333,00 грн.

За результатами позапланової виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, заявленої по вищевказаним деклараціям, відповідачем не встановлено порушень в показниках довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишились непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду, та підтверджено бюджетне відшкодування по цим деклараціям, про що складено відповідні довідки: по декларації за жовтень 2009 року - від 18.01.2010 №9/23-111/14361569, по декларації за листопад 2009 року - від 18.02.2010 №134/23-111/14361569, по декларації за січень 2010 року - від 16.04.2010 №396/23-111/14361569, по декларації за лютий 2010 року - від 28.04.2010 №455/23-111/14361569, по декларації за березень 2010 року - від 11.06.2010 №627/23-111/14361569, по декларації за липень 2010 року - від 10.10.2010 №1078/23-111/14361569, по декларації за серпень 2010 року - від 07.12.2010 №24047/23-111/1436156.

У зв'язку з неподанням до органу державного казначейства відповідних документів, зазначена сума не була відшкодована на розрахунковий рахунок позивача.

У довідках зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку ДП «Інгаз», що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу».

20.12.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по ДП «Інгаз» за період жовтень, листопад 2009 року, січень, лютий, березень, липень та серпень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 20.12.2010 №1420/23-111/14361569. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму податкового кредиту на 397333,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 №0000842300/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 397333,00 грн., яке було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2011 по справі №2а/0570/1066/2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2011, позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2010 №0000842300/0 задоволені.

Висновок до органу державного казначейства податковим органом не наданий, у зв'язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що правомірність формування позивачем податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили і мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору. Крім того, невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цієї особи, вказане не позбавляє платника податку права на бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров