Рішення № 39869306, 16.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/66/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 Справа № 908/4015/13

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді - Давиденко І.В., Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/4015/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", с. Оленівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат", смт. Малокатеринівка

про стягнення 20057,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Сизько О.В., довіреність від 12.05.14 р.

від відповідача - не з'явився

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2014 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 25.02.2014 року.

Розпорядженням голови Господарського суду Запорізької області № 01-04/65/14 від 01.07.2014 року призначений розгляд справи № 908/4015/13 колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Давиденко І.В., Сушко Л.М.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 17782,25 грн., пені в сумі 1416,36 грн. та трьох процентів річних в сумі 858,78 грн. за договором поставки № 829-ПУ від 25.03.2012 року.

Відповідач у справі - до Товариство з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" надав суду, в порядку ст. 22 ГПК України, письмові пояснення на позовну заяву в яких проти позову заперечує мотивуючи свою позицію наступним:

- позивачем не надано належних доказів на підтвердження підстав для відвантаження ним товару, а саме письмові заявки, які могли б свідчити про погодження сторонами кількості товару, що поставляється за договором, дати і місця поставки;

- накладні № 4/05320 від 05.05.2012 року та № 4/08023 від 08.05.2012 року мають підписи незасвідчених осіб позивача та відповідача, при цьому остання накладна не скріплена печаткою покупця;

- підписи про отримання товару за вищевказаними накладними зі сторони відповідача здійснені невідомими особами, без зазначення прізвища, посади, номера і дати довіреності відповідача, якою б він уповноважувався на отримання товару у позивача;

- всі накладні, які надав позивач складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не відповідають вимогам щодо первинної документації;

- надані позивачем накладні та акт звірки взаєморозрахунків не доказують факт отримання відповідачем товару в розумінні ст. ст. 32, 33 ГПК України;

- позивачем ні до господарського суду, ні відповідачу не надано рахунки-фактури, передбачені договором, за якими відповідач повинен був здійснити оплату поставленого товару;

- заперечує проти позовних вимог про стягнення з нього пені та трьох процентів річних, оскільки вважає, що позивачем не доведено факту передачі йому товару та наявності у нього заборгованості, що в свою чергу не породжує обов'язку відповідача сплачувати відповідні санкції у вигляді пені;

- вказує, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, у зв'язку з чим погашення ним боргу за договором не проводилось. Просить відмовити у позові в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2014 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 14.02.2014 року зупинено провадження у справі № 908/4015/13 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до розгляду пов'язаної з нею справи № 908/217/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про визнання договору поставки № 829-ПУ від 25.03.2012 року недійсним. З огляду на те, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуті, ухвалою суду від 28.05.2014 року поновлено провадження у справі № 908/4015/13 з 19.06.2014 року, справи призначена до розгляду в судовому засіданні.

До суду, в порядку ст. 79 ГПК України, надійшли клопотання відповідача від 19.06.2014 року та від 01.07.2014 року про зупинення провадження у справі № 908/4015/13, у зв'язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року у справі № 908/217/14 про визнання договору поставки № 829-ПУ від 25.03.2012 року недійсним. Вказані клопотання мотивовані тим, що пов'язана справа № 908/217/14 остаточно не вирішена, а спір про дійсність договору поставки прямо впливає на результат вирішення даної справи. Тому , Товариство з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" наполягає на зупинення провадження у справі № 908/4015/13 та просить розглянути вказані клопотання без своєї участі.

Так, дослідивши вищевказані клопотання, мотиви їх подання, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 908/217/14 від 20.03.2014 року, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки № 829-ПУ від 25.03.2012 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року набрало законної сили в розуміння приписів ч. 5 ст. 85 ГПК України та ч. 3 ст. 105 ГПК України з 114.05.2014 року.

Разом з тим, безпосередньо в судовому засідання 16.07.2014 року позивачем надано копію постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року у справі № 908/217/14, з якої вбачається, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" у справі № 908/217/14 у справі залишена без задоволення, а постанова апеляційної інстанції залишена без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, а також усно зазначив, що спірні грошові кошти він просить стягнути фактично за період дії договору поставки № 829-ПУ від 25.03.2012 року. Разом з тим, представник позивача повідомив суд, що пеня ним нарахована за 184 дні з 13.05.2012 року.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 25.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат", далі Покупець, був укладений договір поставки № 829-ПУ, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами у справі були укладені додаток до договору від 25.03.2012 року та додаткова угода до договору від 25.03.2012 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник відповідно до умов цього Договору зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у рахунках - фактурах та накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію Товару.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна по кожному найменуванню і на кожну партію Товару визначається на підставі прайс-листів Постачальника та вказується в накладних на кожну партію Товару і містить у собі податок на додану вартість. В разі встановлення нової ціни на Товар, що відображається в нових прайс-листах, Постачальник попереджує про такі зміни Покупця протягом одного робочого дня з моменту настання цих змін шляхом надіслання нового прайс-листа по факсу з підтвердженням про отримання або особисто на розсуд Постачальника. Ціна, вказана в новому прайс-листі, стає чинною для Покупця на наступний робочий день від дня отримання ним нового прайс-листа. В разі, якщо Покупець не згоден з новою ціною товару, він повинен протягом одного робочого дня з моменту одержання нового прайс-листа письмово (шляхом передачі повідомлення по факсу з підтвердженням про отримання або особисто під розписку) повідомити про це Постачальника. В цьому випадку Постачальник має право припинити поставки Товару, а Покупець має право відмовитись від наступних поставок Товару. В разі неповідомлення Покупця про свою незгоду з новою ціною у вказаний строк, нова ціна вважається прийнятою Покупцем і вступає в дію у вказані строки. Постачальник може встановлювати пільгову ціну на Товар для Покупця в залежності від обсягів Товару, який замовляється Покупцем, що відображається шляхом надання спеціального прайс-листа або укладення сторонами відповідної додаткової угоди чи Специфікації до договору.

Умовами п. 2.2. Договору визначено, що якщо інше додатково не погоджене сторонами Покупець зобов'язаний сплатити повну вартість партії Товару не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту поставки, шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника або перерахування їх на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.1. Договору товар поставляється по партіям згідно до замовлень Покупця, в яких зазначається асортимент, кількість Товару та дата (строк) поставки. Замовлення подається в письмовому вигляді (допускається передача по факсу з підтвердженням про отримання) не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до запланованої дати поставки (закінчення строку поставки). В разі відсутності у Постачальника на момент подачі заявки вказаного асортименту або кількості продукції або неможливості доставки товару у вказану дату (строк) Постачальник усно (по телефону або особисто) протягом одного робочого дня з моменту отримання заявки повідомляє Покупця про це, та сторони узгоджують інший асортимент, кількість Товару або іншу (дату) строк поставки. Перед подачею замовлення Покупець повинен ознайомитись з поточними цінами на Товар згідно до прайс-листів Постачальника.

Відповідно до п. 3.2. Договору (в редакції додатка до договору від 25.03.2012 року) Постачальник здійснює постачання Товару на умовах DDP (відповідно до правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» 2010 р.) до наступних місць призначення: Запорізька обл., смт. Малокатеринівка, вул. Хортицька, буд. 31-Д.

Пунктами 3.3., 3.4 Договору визначено, що датою поставки вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника. При передачі Товару Постачальник зобов'язаний передати всю необхідну документацію на Товар:

- сертифікат якості;

- ветеринарне свідоцтво (для товарів тваринного походження);

- податкова накладна;

- видаткова накладна;

- товарно-транспортна накладна, а Покупець зобов'язаний прийняти Товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу Товару Покупцю, а також у передбачених законодавством випадках, надати Постачальнику доручення суворої звітності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Умовами п. 4.1 - 4.3. Договору (в редакції додаткової угоди до договору від 25.03.2012 року) сторони передбачили, що вся тара є зворотною та підлягає поверненню. Покупець зобов'язаний повернути Постачальнику зворотну тару при отриманні партії Товару не пізніше 2-х годин з моменту розгрузки отриманої партії Товару, в якій було поставлено відповідну тару, яка підлягає поверненню. Тара повертається у стані, придатному для повторного використання, комплектною, очищеною від залишків продукції. В разі відмови Покупця повернути тару згідно п. 4.1. товар вважається не прийнятим з вини Покупця та повертається Постачальнику в тій самій тарі, а також Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості такої партії Товару.

Згідно з п. 6.1. - 6.3. Договору якість Товару, що поставляється, повинна відповідати сертифікату якості, який видано виготовлювачем відповідного Товару по установленій формі. Кожна партія Товару, що поставляється, повинна супроводжуватися сертифікатом якості та ветеринарним сертифікатом Ф-2 (для Товарів тваринного походження). Одержуваний Товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем:

- по якості - відповідно до сертифіката якості під час передачі Товару представнику Покупця;

- по кількості - відповідно до даних, зазначених в накладних (товарно-транспортних та видаткових). У випадку розбіжності даних по кількості і якості Товару, отриманого Покупцем, Покупець проводить приймання Товару згідно до Інструкції Держарбітражу № П-6 та № П-7. Претензії по кількості та по якості Товару приймаються під час передачі Товару представнику Покупця, при умові надання документів та виконання вимог згідно Інструкції Держарбітражу № П-6 та № П-7.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що договір набирає сили з моменту підписання і діє строком один рік. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку його дії, дія договору продовжується на один рік.

Враховуючи відсутність заяв сторін про розірвання договору, умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 17782,25 грн., яку останній не бажає сплачувати в добровільному порядку.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52782,25 грн. за наступними накладними, зокрема:

- накладною № 4/21029 від 21.04.2012 року на суму з ПДВ 21904,16 грн., згідно з якою відповідачу поставлені курчата бройлери 1 категорії ваг. охолоджені у кількості 610,000 кг;

- накладною № 4/24230 від 24.04.2012 року на суму з ПДВ 10003,31 грн., згідно з якою відповідачу поставлені курчата бройлери 1 категорії ваг. охолоджені у кількості 330,000 кг;

- накладною № 4/05320 від 05.05.2012 року на суму з ПДВ 10405,93 грн., згідно з якою відповідачу поставлені курчата бройлери 1 категорії ваг. охолоджені у кількості 290,000 кг;

- накладною № 4/08023 від 08.05.2012 року на суму з ПДВ 10468,85 грн., згідно з якою відповідачу поставлені курчата бройлери 1 категорії ваг. охолоджені у кількості 280,000 кг.

Разом з тим, на оплату товару, поставленого за вказаними накладними відповідачу були виставлені наступні рахунки:

- рахунок № 4/24230 від 24.04.2012 року на загальну суму з ПДВ 10003,31 грн.;

- рахунок № 4/05320 від 05.05.2012 року на загальну суму з ПДВ 10405,93 грн.;

- рахунок № 4/08023 від 08.05.2012 року на загальну суму з ПДВ 10468,85 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений згідно умов договору товар всього в розмірі 35000,00 грн., що підтверджується завіреними копіями платіжних доручень, зокрема:

- платіжним дорученням № 1528 від 03.05.2012 року на суму 25000,00 грн., з призначенням платежу - оплата за циплят згідно рахунку № 4/24230 від 24.04.2012 року;

- платіжним дорученням № 122 від 10.05.2012 року на суму 9000,00 грн., з призначенням платежу - оплата за курячу продукцію згідно рахунку № 4/05320 від 05.05.2012 року;

- платіжним дорученням № 1701 від 13.03.2013 року на суму 1000,00 грн., з призначенням платежу - оплата за циплят згідно рахунку № 4/24230 від 24.04.2012 року.

Отже, відповідачем була оплачена накладна № 4/24230 від 24.04.2012 року в сумі 25000,00 грн. та 1000,00 грн., а також частково оплачена накладна № 4/05320 від 05.05.2012 року в сумі 9000,00 грн.

Таким чином, з врахуванням здійснених часткових оплат сума заборгованості відповідача за поставлений товар станом на момент звернення до суду з позовом складала 17782,25 грн.

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 17782,85 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 13.05.2012 року за 184 дні прострочення в сумі 1416,36 грн. на підставі п. 7.2. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що за прострочення оплати за п.п. 2.2. та п. 4.8. Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 10.05.2012 року по 03.12.2013 року в сумі 858,78 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас стаття 35 ГПК України визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на дві групи:

а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина друга статті 35 ГПК України;

б) преюдиціальні факти (частини 3-4 статті 35 ГПК України).

Серед преюдиціальних фактів зазначена стаття виділяє, зокрема обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в матеріалах справи містяться постанова Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року у справі № 908/217/14, відповідно до змісту якої зазначено: «З наданих до справи доказів (видаткових накладних: № 4/21029 від 21.04.2012, № 4/24230 від 24.04.2012, № 4/05320 від 05.05.2012, № 4/08023 від 03.05.2012) вбачається, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 52 782,25 грн. Товар прийнятий позивачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника позивача на видаткових накладних.

Відповідно до платіжних доручень № 122 від 10.05.2012, № 1701 від 13.03.2013, № 1528 від 03.05.2012 підтверджено часткову оплату отриманого товару на загальну суму 35 000,00 грн.»

Факти, встановлені вищевказаними рішеннями господарських судів не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, як визначено у ч. другій статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

Поряд з цим, спірні накладні, які підтверджують факт поставки товару на адресу відповідача від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" підписані ОСОБА_2, який станом на момент укладання договору був директором вказаної юридичної особи. Таким чином, наявність підписів директора відповідача на накладних, в силу умов п. 3.3. Договору, засвідчує прийняття Товару відповідачем, як Покупцем, від позивача, як Постачальника.

Відтак, з огляду на вищевикладене, відповідач товар прийняв, його не повернув, жодних претензій щодо кількості та якості товару не заявив, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору. Зокрема, кількість товару, його найменування та ціна зазначені у накладних № 4/21029 від 21.04.2012 року, № 4/24230 від 24.04.2012 року, № 4/05320 від 05.05.2012 року, № 4/08023 від 03.05.2012 року. При цьому в матеріалах справи відсутні докази відмови Покупця повернути тару згідно п. 4.1., а наявні в матеріалах справи докази свідчать про часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати прийнятого товару.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем строків оплати товару, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами про здійснення відповідачем часткової оплати за поставлений товар, а також доведено порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати в повному обсязі, а наявність заборгованості в розмірі 17782,25 грн. підтверджується накладними, які є первинними документами, згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів оплати боргу за поставлений товар суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" боргу в сумі 17782,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на недоведеність факту передачі йому товару та наявності у нього заборгованості перед позивачем, а також зазначення про нездійснення ним погашення вказаного боргу, є безпідставними, необґрунтованими, та хибними з огляду на наступне. Факт здійснення позивачем поставки товару за вищевказаними видатковими накладними та прийняття товару відповідачем, а також здійснення останнім часткової оплати за нього підтверджено наявними в матеріалах справи доказами. Одночасно, вказаний факт встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 року, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року у справі № 908/217/14, які набрали законної сили.

Відсутність замовлень Покупця на поставку товару за Договором не спростовую факту такої поставки та отримання товару. Зазначення відповідачем про неналежне оформлення накладних та підписання їх незасвідченими особами позивача та відповідача не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки, як вже зазначалось, факт поставки товару за накладними та прийняття його відповідачем доведено, а підпис директора відповідача на вказаних накладних свідчить про факт прийняття товару. Крім того, про прийняття товару відповідачем також свідчать вчинені ним дії щодо часткової оплати рахунків, виставлених позивачем на оплату товару за вказаними накладними, що кореспондується з ч. 8 ст. 181 ГК України.

Заперечення відповідача проти позовних вимог щодо стягнення з нього пені та трьох процентів річних не приймаються судом до уваги у зв'язку з наступним. Судом при розгляді даної справи встановлений факт порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар за договором, внаслідок чого позивач зазнав збитки, а також встановлена наявність заборгованості. Даний факт порушення підтверджений позивачем належними доказами, наявними у справі, тому вимоги про застосування до відповідача відповідальності за порушення вказаного грошового зобов'язання у вигляді сплати пені, яка передбачена умовами договору, та сплати трьох процентів річних, є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують факту порушення останнім своїх зобов'язань за договором, а отже і застосування до нього відповідальності, передбаченої умовами договору та чинним законодавством за допущене порушення.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого за умовами договору товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми залишку боргу за всіма видатковими накладними, тобто від суми 18782,25 грн., на загальну суму 1416,36 грн. При цьому, безпосередньо в судовому засіданні представник позивача пояснив, що пеня нарахована ним за період з 13.05.2012 року за 184 дні прострочення, тобто до 12.11.2012 року.

Дослідивши розрахунок пені, викладений позивачем в позовній заяві, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка в розрахунку, а саме здійснено нарахування пені на загальний залишок суми боргу за всіма накладними та не враховано те, що кожна накладна має свій кінцевий строк оплати, що вбачається зі змісту п. п. 2.2., 3.3. Договору. Зокрема, з умов вказаних пунктів договору вбачається, що покупець сплачує повну вартість партії товару не пізніше 5 днів з дати підписання накладної (товарно-транспортної або товарної). Наявні в матеріалах справи накладні мають різні дати підписання, а отже і різні строки їх оплати. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство" за кожною накладною окремо.

З матеріалів справи вбачається, що за заявлений позивачем період нарахування пені, відповідачем були здійснені дві часткові оплати, а саме: за накладною № 4/24230 від 24.04.2012 року, зокрема 03.05.2012 року в сумі 25000,00 грн., та за накладною № 4/05320 від 05.05.2012 року, зокрема 10.05.2012 року в сумі 9000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, оплата в сумі 25000, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1528 від 03.12.2012 року здійснена згідно рахунку № 4/24230 від 24.04.2012 року. Однак, сума зазначена у вказаному рахунку становить 10003,31 грн. Відтак, з урахуванням викладеного пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за накладною № 4/21029 від 21.04.2012 року, строк оплати якої настав 26.04.2012 року, прострочка виникла з 27.04.2012 року та період 6 місяців для нарахування пені згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України спливає 27.10.2012 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 03.05.2012 року в сумі 14996,69 грн. (25000,00 - 10003,31),

- за період з 13.05.2012 року по 27.10.2012 року (168 днів прострочення) облікова ставка НБУ 7,5 % від суми 6907,47 грн. пеня складає 475,60 грн.;

2) на заборгованість за накладною № 4/24230 від 24.04.2012 року, строк оплати якої настав 29.04.2014 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 30.04.2014 року, пеня не нараховується, оскільки сума боргу за вказаною накладною була погашена відповідачем раніше, ніж період, визначений позивачем для нарахування пені. Зокрема, борг за даною накладною був повністю погашений 03.05.2012 року в сумі 10003,31 грн. за платіжним дорученням № 1528 від 03.05.2012 року, а заявлений позивачем період нарахування пені починається з 13.05.2012 року.

3) на заборгованість за накладною № 4/05320 від 05.05.2012 року, строк оплати якої настав 10.05.2012 року, прострочка виникла з 11.05.2012 року та період 6 місяців для нарахування пені згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України спливає 11.11.2012 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 10.05.2012 року в сумі 9000,00 грн.

- за період з 13.05.2012 року по 11.11.2012 року (183 дні прострочення) облікова ставка НБУ 7,5 % від суми 1405,93 грн. пеня складає 105,44 грн.;

4) на заборгованість за накладною № 4/08023 від 08.05.2012 року, строк оплати якої настав 13.05.2012 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 14.05.2012 року, прострочка виникла з 15.05.2012 року та період 6 місяців для нарахування пені згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України спливає 15.11.2012 року,

- за період з 15.05.2012 року по 12.11.2012 року (182 дні прострочення) облікова ставка НБУ 7,5 % від суми 10468,85 грн. пеня складає 780,87 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягає стягненню пеня за порушення строків оплати товару в сумі 1361,91 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" пені підлягають задоволенню частково в сумі 1361,91 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 10.05.2012 року по 03.12.2013 року в сумі 858,78 грн.

Разом з тим, у викладеному в позовній заяві розрахунку трьох процентів річних позивачем допущена помилка, а саме здійснено нарахування трьох процентів річних на загальний залишок суми боргу за всіма накладними та не враховано те, що кожна накладна має свій кінцевий строк оплати, що вбачається зі змісту п. п. 2.2., 3.3. Договору. Відтак, з врахуванням положень п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство" за кожною накладною окремо.

Як свідчать матеріали справи за заявлений позивачем період нарахування процентів річних, відповідачем були здійснені наступні часткові оплати за товар, а саме:

- за накладною № 4/24230 від 24.04.2012 року, зокрема 03.05.2012 року в сумі 25000,00 грн. та 13.03.2013 року в сумі 1000,00 грн.;

- за накладною № 4/05320 від 05.05.2012 року, зокрема 10.05.2012 року в сумі 9000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, оплати в сумі 25000, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1528 від 03.12.2012 року та в сумі 1000, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1701 від 13.03.2013 року здійснені згідно рахунку № 4/24230 від 24.04.2012 року. Однак, сума зазначена у вказаному рахунку становить 10003,31 грн. Відтак, з урахуванням викладеного три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за накладною № 4/21029 від 21.04.2012 року, строк оплати якої настав 26.04.2012 року, прострочка виникла з 27.04.2012 року, з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем 03.05.2012 року в сумі 14996,69 грн. та 13.03.2013 року в сумі 1000,00 грн.,

- за період з 10.05.2012 року по 12.03.2013 року (307 днів прострочення) від суми 6907,47 грн. три проценти річних складають 173,93 грн.;

- за період з 13.03.2013 року по 03.12.2013 року (266 днів прострочення) від суми 5907,47 грн. три проценти річних складають 129,16 грн.;

2) на заборгованість за накладною № 4/24230 від 24.04.2012 року, строк оплати якої настав 29.04.2014 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 30.04.2014 року, три проценти річних не нараховуються, оскільки сума боргу за вказаною накладною була погашена відповідачем раніше, ніж період, визначений позивачем для нарахування трьох процентів річних. Зокрема, борг за даною накладною був повністю погашений 03.05.2012 року в сумі 10003,31 грн. за платіжним дорученням № 1528 від 03.05.2012 року, а заявлений позивачем період нарахування трьох процентів річних починається з 10.05.2012 року.

3) на заборгованість за накладною № 4/05320 від 05.05.2012 року, строк оплати якої настав 10.05.2012 року, прострочка виникла з 11.05.2012 року, з врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем 10.05.2012 року в сумі 9000,00 грн.

- за період з 11.05.2012 року по 03.12.2013 року (572 дні прострочення) від суми 1405,93 грн. три проценти річних складають 66,02 грн.;

4) на заборгованість за накладною № 4/08023 від 08.05.2012 року, строк оплати якої настав 13.05.2012 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 14.05.2012 року, прострочка виникла з 15.05.2012 року,

- за період з 15.05.2012 року по 03.12.2013 року (568 днів прострочення) від суми 10468,85 грн. три проценти річних складають 488,19 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 857,30 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 857,30 грн.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" в процесі розгляду даної справи звертався до суду із заявою (клопотанням) про забезпечення позову згідно ст. ст. 22, 66, 67 ГПК України. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2014 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Втім, до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Підпунктом 3 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року визначено, що за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Нормою Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік"

№ 719-VIІ від 16.01.2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 1218,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову становить1827,00 грн.

Абзацом 4 п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в сумі 1827,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.07.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 254, 530, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232, 265, 266, 180, 181, 193 ГК України, п.п. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 42, 43, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат", 70454, смт. Малокатеринівка, Запорізький район, Запорізька область, вул. Хортицька, буд. 31-Д, код ЄДРПОУ 34517435, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", 51105, с. Оленівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 25522107, основний борг в сумі 17782 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 25 коп., пеню в сумі 1361 (одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 91 коп., три проценти річних в сумі 857 (вісімсот п'ятдесят сім) грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 70 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" щодо стягнення пені в сумі 54,45 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єкатеринівський м'ясокомбінат" щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 1,48 грн. відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен", 51105, с. Оленівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 25522107, в дохід Державного бюджету України, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок № 31215206783007, судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. за подання заяви (клопотання) про забезпечення позову, видавши наказ.

Повне рішення складено - 21.07.2014 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді І.В. Давиденко

Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.