Вирок № 39868346, 23.07.2014, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Козіна С.М.

Справа № 1017/5993/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2014 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Козіної С.М.

за участю прокурора Москаленка В.І.

захисника Шкребтія В.В.

при секретарі Коверзі Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Медвин Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, освіта базова середня, розлученого, пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 року близько 19 години гр. ОСОБА_3 під час вечері разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої, внаслідок чого всі перебували в стані алкогольного сп'яніння. В подальшому між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на грунті побутового пияцтва виникла сварка.

В ході сварки, яка проходила у спальні будинку, ОСОБА_3 вчинив побиття ОСОБА_4

Зокремо, з метою помсти за образи з її боку в свій адрес він, тримаючи в руках сокиру, наблизився до потерпілої і раптово вчинив на неї напад, з метою позбавлення життя останньої.

В ході нападу, реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне позбавлення життя людини, будучи фізично сильнішим, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків - смерті ОСОБА_4, став її бити сокирою у життєво важливі частини - голову та верхню частину тулубу.

Зокремо, в ході побиття ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 не менше 19-22 ударів сокирою у різні частини тіла, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 104/57 від 15.12.2012 року.

Як наслідок, ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 27/2 від 09.04.2012 року були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді:

- перелому зовнішньої компактної пластики і губчастого шару луски лобної кістки (без проникнення в порожнину черепа), з переходом на носові виростки верхньої щелепи зліва і справа (з відокремленням фрагменту зовнішньої поверхні лобної кістки і кісток носа);

- перелом нижнього краю лівої очниці;

- перелом 1-го ребра справа по середньо-ключичній лінії (більше виражений);

- перелом 2-го ребра справа між середньо-ключичною і білягрудинною лініями, обидва неповні, розгинального характеру;

- перелом 2-3-го ребер зліва в ділянках переходу їх хрящових частин у кісткові;

- уламковий перелом лівої ключиці в її внутрішній третині, розгинального характеру;

- косопоперечний перелом внутрішнього кінця правої ключиці;

- обширні крововиливи у м'яких тканинах грудної стінки і переднього межистіння, які поширюються від ділянок описаних переломів, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що призводять до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді:

- практично вертикальна, майже лінійна рана рубаного характеру, яка проходить від центральної частини лоба зліва вертикально вниз, до нижнього краю крила носа в лівій носо-губній складці, в її глибині вертикальне лінійне ушкодження носового виростка верхньої щелепи зліва;

- косовертикальна лінійна рана рубаного характеру, яка проходить від внутрішнього кута лівого ока на його нижньому повіці до лівої щічної ділянки;

- косовертикальна рана рубаного характеру у вигляді дуги, випуклістю оберненої вліво і дещо вгору, в ділянці підборіддя справа, з переходом на підборіддєву ділянку по серединній лінії;

- невизначеної форми нерівномірно виражений синець на обох повіках правого ока;

- невизначеної форми синець у внутрішній частині обох повік лівого ока та у прилеглій верхньощелепній ділянці зліва;

- невизначеної форми синець біля зовнішнього кута лівого ока (внутрішньою частиною зливається з попереднім);

- невизначеної форми синець у щічній, нижньощелепній і підщелепній ділянках зліва;

- невизначеної форми садно невеликих розмірів на нижній губі по серединній лінії; - вогнищевий крововилив під слизову оболонку внутрішньої поверхні нижньої губи по серединній лінії;

- невизначеної форми синець (на фоні припухлості) на передній поверхні шиї в її верхній третині (пов'язаний з раною № 3);

- три косогоризонтально видовжені ділянки синців (з окремими дрібними внутрішньошкірними крововиливами в їх межах) на передній поверхні грудей - у проекціях тіла грудини;

- рукоятки грудини і яремної ділянки; внутрішньої частини ключичної і підключичної ділянок зліва;

- невизначеної форми нерівномірно виражений синець у зовнішній половині лівої ключичної ділянки, з переходом на надключичну ділянку, верхню поверхню лівого плечового суглоба і ліве надпліччя (на фоні якого: два майже горизонтально видовжені садна в ключичній ділянці;

- вертикально видовжене садно у вигляді видовженого трикутника в зовнішній третині надключичної ділянки (з лінійною вкрай поверхневою ранкою зі злегка нерівними краями);

- невизначеної форми синець на задньо - внутрішній поверхні правого передпліччя, на межі його середньої і нижньої третин;

- невеликих розмірів садно невизначеної форми на задньо - внутрішній поверхні правого передпліччя в його нижній третині (на фоні якого майже горизонтальна веретеноподібна ранка невеликих розмірів, з дещо нерівними краями і кінцями);

- невизначеної форми обширний синець в ділянці від верхньої третини лівого плеча (по його зовнішній і задній поверхнях), по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглоба до середньої третини лівого передпліччя по його задній поверхні (в межах дві дещо більше виражені ділянки - в середній третині плеча і верхній третині передпліччя по їх задньо - зовнішніх поверхнях);

- невизначеної форми синець (з припухлістю) на тильній поверхні лівої кисті, відповідно 2-3-му п'ястково-фаланговим суглобам та основним фалангам 2-3-го її пальців (з косогоризонтально видовженим невеликим садном та вертикальною лінійною невеликою ранкою з близькими до рівних краями і близькими до гострокутних кінцями на його фоні);

- невизначеної форми синці невеликих розмірів на тильних поверхнях середніх фаланг 3-5-го пальців лівої кисті (три), на тильно-внутрішній поверхні основної фаланги 1-го пальця лівої кисті (з горизонтально видовженою поверхневою клаптєподібною ранкою на його фоні), вогнищевий крововилив у м'які покриви голови в лобній ділянці посередині та справа (навколо і вправо від рани №1), з поширенням донизу на праву та внутрішній відділ лівої очниць;

- комбінованого характеру ушкодження луски лобної кістки і кісток носа - перелом (по типу врубу з похилою в напрямку зліва направо і ззовні всередину площиною) зовнішньої компактної пластинки і губчастого шару луски лобної кістки в ділянці її нижнього відділу по серединній лінії (без проникнення в порожнину черепа), з переходом через внутрішній край лівої надбрівної дуги на носовий виросток верхньої щелепи зліва (з розкриттям порожнини лобної пазухи зліва та порожнини носа зліва), відгалуженням перелому по нижньому відділу луски лобної кістки вправо з переходом донизу через праву надбрівну дугу в її внутрішньому відділі на верхню і внутрішню стінки правої очниці, та об'єднанням ліній комбінованого перелому по основах носових виростків верхньої щелепи з обох боків (з формуванням відокремлення одним комплексом фрагменту зовнішньої поверхні луски лобної кістки та кісток зовнішнього носа);

- перелом нижнього краю лівої очниці в її внутрішній третині (по ходу рани № 2).

При цьому, в ході побиття смерть потерпілої не настала, оскільки вона саме через побиття, яке супроводжувалось отриманням нею вище вказаних тілесних ушкоджень, спочатку припинила фізичний опір, після чого внаслідок отриманих травм та подальшого побиття втратила свідомість і здалась ОСОБА_3 померлою, який лише після цього припинив бити її сокирою у життєво важливі частини - голову та верхню частину тулубу.

Таким чином, своїми діями, які виразились в умисному протиправному замаху на заподіяння смерті іншій людині, тобто замаху на вбивство гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину у виді замаху на умисне вбивство не визнав та показав, що близько семи років знав потерпілу ОСОБА_4 та її родину: сина ОСОБА_5 і невістку ОСОБА_6, приходив до них в гості. Син та ОСОБА_6 не працювали, перебували на утриманні матері. Суперечки в родині виникали постійно, в тому числі із-за ініціативи сина потерпілої ОСОБА_5 З грудня 2011 року він проживав у ОСОБА_4 23 лютого 2012 року він запропонував ОСОБА_4, її сину та невістці відсвяткувати День захисника Вітчизни. Під час святкування після розпивання спиртних напоїв близько 18 год. 40 хв. розпочалася сварка між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з приводу того, що остання ніде не працює, по господарству нічого не робить та живе за рахунок ОСОБА_4 Він із ОСОБА_5 в суперечку не вмішувалися. Дана сварка тривала на протязі близько півгодини. Після того як ОСОБА_6 вийшла з будинку. ОСОБА_5 пішов до своєї кімнати, він зробив ОСОБА_4 зауваження з приводу її поведінки. Остання образилась на його зауваження, заявила, що це не його справа, і почала сваритися. Він лежав на своєму ліжку в цій же кімнаті для відпочинку. ОСОБА_4 не заспокоїлась і істерично почала кричати. В цей час до кімнати зайшов ОСОБА_5 із сокирою в руках та замахнувся на нього. Він підняв ногу і удар прийшовся обухом сокири по нозі. Потім він підвівся з ліжка з наміром відібрати у ОСОБА_5 сокиру. В цей час ОСОБА_5 наніс йому ще один удар обухом сокири в область голови, в ліву її частину. ОСОБА_4 в цей час була на ліжку, потім також піднялася й почала бити його палицею, яка стояла в кімнаті. Вона та її син ОСОБА_5 били його по ногам та по голові. Від удару по голові він наче знепритомнів, а тому чітко подій не пам'ятає. Пам'ятає, що виривав сокиру з рук ОСОБА_8, при цьому обоє розмахували нею. Категорично стверджує, що в його руках сокири не було. Розвитку подій не памятає, оскільки нанесений удар здійснив вплив на його свідомість. ОСОБА_4 ніколи не бив, мав з нею добрі відносини, вбивати її наміру не мав, її смерті не бажав. Стверджує, що ніяких умисних злочинних дій щодо ОСОБА_4 не вчиняв. Розкаюється лише в тому, що спілкувався з померлою та членами її сім'ї, які фактично проживали за рахунок його пенсії.

Незважаючи на невизнання підсудним вини у вчиненні злочину, його винність в умисному протиправному замаху на заподіяння смерті ОСОБА_4 підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, вбачається, що 23.02.2012 року близько 1800 години його співмешканка ОСОБА_6 принесла додому пляшку горілки ємністю 0,5 літра і вони у чотирьох вирішили відсвяткувати свято день захисника Вітчизни. Спиртне вживали у кімнаті його матері. Під час цього між ОСОБА_4 та його співмешканкою виникла сварка з приводу того, що остання не працює і не уміє готувати. Він та ОСОБА_3 у сварку не втручалися. Через деякий час сварка завершилася і ОСОБА_6 пішла в магазин, щоб ще придбати горілки та хліба, а він пішов у свою кімнату, щоб відпочити. Перебуваючи в своїй кімнаті, близько 1900 -ї години почув, що його мати почала кричати на ОСОБА_3 Що саме вона кричала він не пригадує, але він зрозумів, що між нею та ОСОБА_3 знову виникла сварка і той її ображає. Він устав з ліжка, взяв у руки сокиру, яка стояла біля плити, та забіг до кімнати матері, щоб сокирою пригрозити ОСОБА_3 Ніякої мети позбавити життя ОСОБА_3 у нього не було, він хотів його лише злякати. Зайшовши у спальну кімнату матері, він побачив, що ОСОБА_4 била дерев'яною палицею по спині підсудного, а той у свою чергу кулаками бив матір. Від ударів палиця поламалася на декілька частин. Він почав заступатися за матір та обухом сокири наніс один удар по нозі ОСОБА_3, який на той час присів на ліжко. Потім ОСОБА_3 піднявся і між ними виникла бійка, в ході якої останній вирвав у нього з рук сокиру і наніс йому один удар по голові, від якого він втратив свідомість. Що відбувалося далі не знає, так як деякий час був без свідомості. Особисто він ніяких більше ударів ОСОБА_3 не наносив, а тим більше не бив свою матір. Після того, як він прийшов до свідомості, відчув, що у нього сильно боліла голова, яка була у крові. Потім він побачив, що його мати лежить на ліжку із закривавленою головою, а ОСОБА_3 сидить на дивані поряд з ліжком матері. Також вдома вже була ОСОБА_6, яка повідомила йому, що вона вже викликала швидку допомогу. По приїзду швидкої він вийшов на подвір'я, де його оглянув лікар, який забинтував йому голову. Від госпіталізації він відмовився. Після цього він зайшов до будинку і побачив, що його матері стало гірше, у неї з рота йшла кров, він зрозумів, що їй потрібна медична допомога. Відразу його співмешканка пішла до сусідів і знову викликала швидку допомогу, працівники якої госпіталізували матір до лікарні (т. 1 а.с. 69).

Аналогічні показання потерпілому ОСОБА_5 надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка пояснила, що проживала в одному будинку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підсудним. 23 лютого 2012 року о 18 години вони всі разом вечеряли та вживали спиртні напої, оскільки було свято день Захисника Вітчизни. Потім вона пішла в магазин за хлібом. Повертаючись додому, зайшла до свого сусіда по цигарки. Коли прийшла до будинку, побачила, що в спальній кімнаті ОСОБА_4 не горить світло. Зайшовши в кімнату ОСОБА_5, побачила, що він сидить на дивані, а з його голови тече кров. Вона відразу взяла ганчірку і перемотала йому голову. ОСОБА_5 повідомив, що голову йому розбив підсудний. Вона пішла до сусідки та викликала швидку допомогу. Через декілька хвилин приїхала швидка допомога, лікар якої забинтував голову ОСОБА_5 Коли швидка поїхала, вона зайшла в кімнату до ОСОБА_4, де побачила, що остання лежить непритомна на спині впоперек дивану, порубана, побита і в крові, а підсудний сидить навпроти неї на своєму ліжку. Вона негайно викликала працівників міліції та швидку. Вказала, що після вечері всі перебували у стані алкогольного сп'яніння, а тому деталей може не пам'ятати. Коли прибирала у будинку, то бачила кров лише на дивані, на підлозі чи на інших речах крові не було.

Показання потерпілого ОСОБА_5, які були оголошені в судовому засіданні, та показання свідка ОСОБА_6, надані в судовому засіданні, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_9, який був допитаний в судовому засіданні.

За висновком судово-медичної експертизи № 9 від 28 лютого 2012 року ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани забійного характеру правої тім'яної ділянки голови, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, та садна правої вушної раковини, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. (т. 1 а.с., а.с. 133-135).

Отже, ОСОБА_5 в ході досудового слідства надавав послідовні покази про обставини конфлікту, який мав місце 23 лютого 2012 року. Зважаючи на отримані ним тілесні ушкодження та послідовність показань, які підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9, у суду не виникає сумніву в їх правдивості.

Свідок ОСОБА_10 дочка ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що батько у неї живе близько восьми років, оскільки свою квартиру продав, із яких близько шести років ходив до ОСОБА_4, яка на нього мала негативний вплив, оскільки витрачав свої кошти на алкогольні напої. Син і невістка ОСОБА_4 ніде не працювали, жили за рахунок її батька, випивали. З грудня 2012 року він жив постійно у ОСОБА_4, інколи вони сварились, проте ніколи не бились, батько завжди захищав її. 23 лютого 2012 року від подруги вона дізналась, що її батько щось натворив. Через деякий час до неї зателефонували з міліції і сказали, що її батька затримали.

У суду відсутні підстави вважати показання вказаних свідків, які узгоджуються між собою, неправдивими.

Винність ОСОБА_3 підтверджується письмовими матеріалами справи:

- рапортом помічника чергового Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області пр-ка міліції Нечай В.Г., згідно якого 23 лютого 2012 року в чергову частину надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 ( т. 1 а. с. 4);

- заявою ОСОБА_5 від 24.02.2012 року про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за нанесення його матері ОСОБА_4 тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. 5);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 24 лютого 2012 року, яким є будинок під номером АДРЕСА_2. Відповідно до протоколу в будинку виявлено та вилучено сокиру, на металевій частині якої знаходяться плями бурого кольору, зовні схожі на кров, три частини дерев"яної палиці зі слідами перелому та плямами бурого кольору, зовні схожими на кров, наволочки та покривало з плямами, схожими на кров, (т. 1 а. с., а.с. 7-18);

- довідкою № 281, виданою 27 лютого 2012 року Миронівською ЦРЛ, з якої вбачається, що ОСОБА_5 23 лютого 2012 року звертався за медичною допомогою, діагноз : забита рана голови, алкогольне сп'яніння (т. 1 а. с. 25);

- довідкою Миронівської ЦРЛ від 23 лютого 2012 року з якої вбачається, що ОСОБА_4 доставлена до лікарні з попереднім діагнозом: тяжка відкрита черепно-мозкова травма, перелом склепіння черепа, забій головного мозку, рублені рани лобнолицевої області (т. 1 а. с. 41);

- лікарським свідоцтвом про смерть № 27 від 27 лютого 2012 року, згідно якого ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року від набряку легень та двобічної гіпотетичної плевропневмонії (т. 1 а. с. 42);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 26 лютого 2012 року за участю підсудного. При проведенні вказаної слідчої дії підсудний не заперечив фактів нанесення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, та вказав, що не пам'ятає обставин їх нанесення ( т. 1 а. с., а.с. 52-55);

- висновком комплексної імунологічно-дактилоскопічної експертизи № 428/х, 124 ВКД від 23 березня 2012 року, відповідно до якої на наданій на експертизу сокирі виявлено кров людини, яка може походити як від потерпілої ОСОБА_4, так і від ОСОБА_3.( т. 1 а. с., а.с. 93-97);

- актом № 258 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 7 березня 2012 року, відповідно до якої підсудний ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій та в теперішній час на психічне захворювання, передбачене ст.ст. 19, 20 КК України, не страждав і не страждає, в тому числі не перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 перебував в стані простого алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 міг в період інкримінованих йому дій та може в теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати ними, рекомендується визнати його осудним (т. 1 а. с., а.с. 114-115);

- висновком судово - медичної експертизи № 27/2 від 9 квітня 2012 року, згідно якого ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому зовнішньої компактної пластинки і губчастого шару луски лобної кістки (без проникнення в порожнину черепа), з переходом на носові виростки верхньої щелепи зліва і справа (з відокремленням фрагменту зовнішньої поверхні лобної кістки і кісток носа), перелому нижнього краю лівої очниці; перелому 1-го ребра справа по середньо-ключичній лінії (більше виражений) та перелому 2-го ребра справа між середньо-ключичною і білягрудинною лініями, обидва неповні, розгинального характеру; перелому 2-3-го ребер зліва в ділянках переходу їх хрящових частин у кісткові: уламкового перелому лівої ключиці в її внутрішній третині, розгинального характеру; косопоперечного перелому внутрішнього кінця правої ключиці; обширних крововиливів у м'яких тканинах грудної стінки і переднього межистіння, які поширюються від ділянок описаних переломів та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що призводять до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день (т. 1 а. с., а.с. 119-123);

- висновком судово - медичної експертизи № 104/57 від 10.01.2013 року (т. 2 а.с. 48-51), згідно з яким розташування численних тілесних ушкоджень з однаковими механізмами утворення поблизу одне від одного виключає випадковість їх виникнення, а високе розташування (за умови вертикального положення тіла) численність, морфологічні особливості (напрямок і нахил площин ушкоджень), тяжкість (наявність переломів кісток), механізм заподіяння ушкоджень в ділянках голови, обличчя і грудей з найбільшою вірогідністю вказують на те, що в період заподіяння, в усякому разі, частини з цих ушкоджень ( чи на переважному протязі цього періоду часу) потерпіла мала перебувати в горизонтальному (лежачому) положенні горілиць.

Показання підсудного, надані в судовому засіданні, суд вважає неправдивими. Сукупність зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів повністю спростовує показання підсудного про його невинність в умисному протиправному замаху на заподіяння смерті ОСОБА_4 та дає суду підстави розцінювати їх як намір ухилитися від відповідальності за скоєне.

Не визнаючи вини у вчиненні умисного злочину, підсудний під час судового слідства пояснив, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 міг спричинити лише з необережності під час того, як захищався від ОСОБА_5 та виривав сокиру з його рук, при цьому сокира знаходилась саме в руках останнього. В цей час сокирою могли бути нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_4, яка стояла поруч. Будь-яких умисних дій щодо неї не вчиняв.

Такі показання підсудного спростовуються показаннями потерпілого, наданими в ході досудового слідства, показаннями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_12 та вищезазначеними письмовими докзами по справі: висновками проведених у справі судово-медичних експертиз.

Будучи допитаним в якості підозрюваного 24.02.2012 року підсудний надавав показання про обставини злочину, з яких вбачається, що під час бійки, яка виникла між ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 23.02.2012 року він вихватив сокиру з рук ОСОБА_5 і наніс нею декілька ударів (два чи три) гострою частиною в ділянку голови ОСОБА_4 Не заперечував факту нанесення ОСОБА_4 ударів сокирою підсудний і при проведенні слідчої дії по відтворенню обстановки та обставин події, проте посилався на ті обставини, що не всі деталі події пам'ятає.

Причиною наявності істотних суперечностей у первинних показаннях та показаннях, наданих під час судового слідства, підсудний зазначив те, що з протоколом свого допиту він не знайомився та підписував лише декілька рядків, з яких йому не було зрозуміло змісту такого протоколу. Його первинні показання суд вважає правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема висновком судово-медичної експертизи.

При проведенні судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_4, беручи до уваги високе розташування (за умови вертикального положення тіла потерпілої), численність, морфологічні особливості (напрямок і нахил площин ушкоджень), тяжкість (наявність переломів кісток) та механізм заподіяння ушкоджень в ділянках голови, обличчя і грудей, експерт дійшов висновку, що, з найбільшою вірогідністю, в період заподіяння ушкоджень у зазначених ділянках (чи на переважному протязі цього періоду часу) потерпіла мала перебувати в горизонтальному (лежачому) положенні горілиць. Виявлені при експертизі трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження в ділянці голови і обличчя (рани і переломи кісток) утворилися в результаті триразової дії гострого предмету типу леза сокири. Таким чином, отримані об'єктивні дані в цілому відповідають обставинам, зазначеним ОСОБА_3 під час його допиту в якості підозрюваного від 24 лютого 2012 року, а саме щодо нанесення ним 2-3-х ударів лезом сокири по голові ОСОБА_4

В судовому засіданні експерт ОСОБА_12 показав, що на підставі отриманих результатів експертизи трупа громадянки ОСОБА_4, тобто кількості наявних в неї тілесних ушкоджень, характеру наявних рубаних ран, безпосереднього ушкодження кісток скелета і кісток черепа, можна зробити висновок, що утворення в своїй сукупності численних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 в результаті випадкового потрапляння леза сокири в ділянку голови і обличчя потерпілої повністю виключається.

Експерт вказав, що при експертизі трупа було виявлено ушкодження у вигляді синців і ран, які були розташовані на поверхні кисті, а також передпліч. Розташування достатньо численних ушкоджень в ділянках задньої поверхні кисті і передпліч не виключає того, що в процесі заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла робила спробу за допомогою рук захищатися від заподіяних їй ушкоджень.

Такі твердження повністю підтверджуються висновком експерта № 104/57 від 4 грудня 2012 року, що провів додаткову судово - медичну експертизу за фактом смерті ОСОБА_13 ( т. 2 а. с. 48- 51).

Висновки та показання експерта повністю спростовують посилання підсудного на ті обставини, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 були спричинені в результаті випадкового потрапляння леза сокири в ділянку її голови і обличчя та вказують на обставини, зазначені підсудним під час його допиту в якості підозрюваного щодо нанесення ним 2-3-х ударів лезом сокири по голові ОСОБА_4

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про те, що тілесні ушкодження, які мають місце в області голови, обличчя і грудей ОСОБА_4, були спричинені при цілеспрямованому утриманні сокири підсудним, тобто дії підсудного були умисними, і вказують на те, що всі його дії були спрямовані виключно на протиправне свідоме позбавлення життя потерпілої.

Факт відсутності слідів пальців рук підсудного на слідосприймаючій поверхні сокири не спростовує його причетність до злочину. Наявність на сокирі крові, що може походити від ОСОБА_3 може підтверджувати ті обставини, що він отримав удар сокирою по нозі за обставин, які зазначав сам ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5

За результатами судово - психіатричної експертизи, проведеної 7 березня 2012 року, під час скоєння інкримінованих ОСОБА_3 дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, він не перебував. Підсудний перебував в стані емоційного збудження, яке виникло у нього на фоні алкогольного сп'яніння.

Вказаний висновок спростовує посилання підсудного на ті обставини, що він під час скоєння злочину перебував у несвідомому стані в результаті отриманих тілесних ушкоджень від дій ОСОБА_5

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 15 КК України, замах на вбивство має місце у випадках ненастання смерті іншої людини незалежно від волі суб'єкта, який діяв безпосередньо з прямим умислом на позбавлення її життя. Він є закінченим, якщо суб'єкт повністю вчинив усі дії, які вважав необхідними і достатніми для позбавлення життя потерпілого, але його смерть не настала з причин, що не залежали від волі суб'єкта.

Хоча підсудний під час досудового слідства не вказував на те, що мав умисел на вбивство ОСОБА_4, під час судового слідства категорично заперечував наявність такого умислу такі його твердження спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Його винність у вчиненні замаху на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4 спростовується встановленими судом обставинами, а саме наявністю на тілі ОСОБА_4 кількості тілесних ушкоджень, їх локалізація та спосіб нанесення, знаряддям скоєного злочину, а саме сокирою. ОСОБА_3, завдаючи ОСОБА_4 удари сокирою по голові, усвідомлював фактичні обставини вчинюваного злочину, розумів його суспільну небезпечність, шкідливість свого діяння і його наслідків. Він усвідомлював, що нанесення ударів сокирою у життєво важливі органи ОСОБА_4 може спричинити суспільно небезпечний наслідок у виді її смерті і тим самим передбачав розвиток причинного зв'язку між своїм діянням і можливим його наслідком. За таких обставин, наслідок у виді смерті ОСОБА_4 він передбачав і вважав, що досягнув в момент припинення її побиття.

Сукупність всіх обставин вчиненого підсудним діяння, дослідження мотиву та мети його дій вказують на спрямованість умислу підсудного на умисне вбивство.

Відповідно до ст. 15 КК України та п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що підсудний, завдаючи ОСОБА_4 удари сокирою по голові, повинен був знати про можливі наслідки таких дій, свідомо допускав настання негативних наслідків для ОСОБА_4, а тому своїми протиправними діями вчинив замах на вбивство, що передбачено ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, який вину у вчиненні умисного злочину не визнав, у вчиненому не розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо (т. 1 а.с.146), до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин, що згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд не вбачає.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим суд враховує ті обставини, що вчиненню ОСОБА_3 злочину сприяла сама неправомірна поведінка потерпілого ОСОБА_5, який намагався припинити сварку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при цьому перший наніс удар підсудному сокирою по нозі спровокувавши своїми діями ОСОБА_3 на вчинення злочину; а також похилий вік підсудного.

Наведені обставини свідчать про те, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення. Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Призначене судом покарання ОСОБА_3 буде необхіднім і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання рахувати з 24.02.2012 року.

Речові докази:

- дві наволочки, покривало, три частини дерев'яної палиці та сокиру, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити;

- таблицю до протоколу огляду місця події від 24 лютого 2012 року із 2 відбитками пальців руки, - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ МВС України (код ЗКПО 25574713, реєстраційний рахунок 31250272210700 банк одержувач УДК у Київській області МФО 821018) за проведення комплексної судово - дактилоскопічної та судово - імунологічної експертизи № 428/х, 124 КД від 23 березня 2012 року 1768 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ ГУ МВС у Київській області ( р/р 31250272210700 в ГУДКСУ у Київській області МФО 821018 код 2557413) за проведення дактилоскопічної експертизи № 5 від 14 березня 2012 року 235 грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення, засудженим в той же строк і порядок з часу отримання копії вироку.

Суддя