Постанова № 39867829, 22.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р.Справа № 916/1080/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 1368 від 27.06.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Фурманов О.І. (довіреність № б/н від 27.02.2014 року)

від відповідача: Білецька Ю.В. (довіреність № 24/1142 від 11.06.2014 року)

від третьої особи: Рябоконь В.І. (довіреність № 80 від 30.12.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"

на рішення господарського суду Одеської області від „28" травня 2014 року, повний текст якого складено та підписано „02" червня 2014 року

по справі № 916/1080/14

за позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"

до Військової частини А 3571

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Одесаобленерго"

про стягнення 60 758,04 грн.

В С Т А Н О В И В :

21.03.2014 року Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А 3571 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 60 758,04 грн., з яких: 54 481,77 грн. - основний борг, 5 094,53 грн. - 3% річних та 1 181,74 грн. інфляційні нарахування. Також позивач просив стягнути с відповідача судові витрати понесені при розгляді справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 197/ЕМО-09 від 10.11.2009 року в частині своєчасної плати за отриману електричну енергію.

Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" неодноразово в порядку ст.22 ГПК України зверталось до суду з заявами про уточнення позовних вимог. Так, відповідно до останньої редакції від 13.05.2014 року № 12204/14, позивач просить стягнути з відповідача 60 883,14 грн., з якої: 54 481,77 грн. - сума основного боргу, 16571,50 грн. - інфляційні нарахування та 4 743,87 грн. - 3% річних.

14.05.2014 року ухвалою Господарського суду Одеської області по справі № 916/1080/14 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Публічне акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія" "Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Одесаобленерго".

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2014 року по справі № 916/1080/14 (суддя Мостепаненко Ю.І.) у задоволенні уточнених позовних вимог Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" відмовлено повністю.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем за типовим Договором № 197/ЕМО-09 від 10.11.2009 року. Крім того, судом першої інстанції встановлено , що в матеріалах справі відсутні докази підтвердження споживання відповідачем 59 666 кВт електричної енергії у період з січня по квітень 2011 року за зазначеним вище Договором. Також місцевим господарським судом не зрозуміло, на підставі чого виставлені відповідачу рахунки-фактури для оплати послуги з електропостачання.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП "Одеський авіаційний завод" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги ДП "Одеський авіаційний завод" задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 60 883,14 грн. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевим господарським судом не було враховано акт звірки взаєморозрахунків від 12.10.2011 року, яким відповідач повністю визнав заборгованість в сумі 54 481,77грн. на яку і були нараховані штрафні санкції.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Третя особа, ПАТ «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», відзив на апеляційну скаргу не надало, але її представник в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 10.11.2009 року між Державним підприємством Міністерства оборони України „Одеське авіаційно-ремонтне підприємство „Одесавіаремсервіс", правонаступником всіх майнових та немайнових прав якого є ДП „ОАЗ", (Власником мереж) та ВЧ А3571 (Споживачем) укладено типовий договір № 197/ЕМО-09 про технічне забезпечення електропостачання споживача (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені п. 4.1 Договору (а.с. 10-12).

Відповідно до 4.1 Договору, Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" та за технічне обслуговування електричних установок Споживача (якщо таке обслуговування передбачене договором) відповідно до додатка „Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача".

За умовами п. 7.4 Договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії у терміни, передбаченні додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" Споживачем та Власником мереж оформлюються такі документи:

- акт про обсяги переданої Споживачем електричної енергії;

- акт результатів замірів електричної потужності.

Відносини між Споживачем та постачальником електричної енергії регулюються умовами договору про постачання електричної енергії. Додатки до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії", „Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" дійсні у разі їх погодження постачальником електричної енергії у частині, що належить до компенсації постачальника електричної енергії (п.9.1).

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що договір укладається на строк до 31.12.2010р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено будь-якою із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. В зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які заяви про відмову від виконання договору або перегляд його умов, даний договір є дійсним та підлягає виконанню сторонами.

Як зазначає позивач, у період з січня по квітень 2011 р., включно, відповідачем було спожито 59 666 кВт електроенергії , а саме: в січні - 13 150 кВт, в лютому - 15 600 кВт, в березні - 20 540 кВт, в квітні - 10 376 кВт.

За використану електроенергію у вказаний період позивачем було виставлено ВЧ А3571 рахунки-фактури на загальну суму 54 481,77грн., а саме:

- № 11/24 від 01.04.2011р. на суму 11 366,34 грн. за електропостачання в кількості 13 150 кВт із зазначенням: „рахунок підлягає сплаті протягом двох банківських днів";

- № 11/25 від 01.04.2011р. на суму 14 157,94 грн. за електропостачання в кількості 15 600 кВт із зазначенням: „рахунок підлягає сплаті протягом двох банківських днів";

- № 11/26 від 01.04.2011р. на суму 19 087,42 грн. за електропостачання в кількості 20 540 кВт із зазначенням: „рахунок підлягає сплаті протягом двох банківських днів";

- № 11/27 від 05.05.2011р. на суму 9 870,07 грн. за електропостачання в кількості 10 376 кВт із зазначенням: „рахунок підлягає сплаті протягом двох банківських днів".

Як вказує позивач, актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами за період з 01.01.2011р. по 12.10.2011р., відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за типовим договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 197/ЕМО-09 від 10.11.2009р. в сумі 54 481,77 грн..

ДП „ОАЗ" неодноразово зверталось до ВЧ А3571 з листами про погашення суми зазначеної заборгованості, але відповідач так її і не сплатив, що стало підставою для звернення ДП „ОАЗ" до господарського суду Одеської області з даним позовом та уточненнями до нього, в яких, окрім стягнення основного боргу - 54 481,77 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача ще 4 743,87 грн. - 3% річних та 1 657,50 грн - інфляційних нарахувань.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні уточнених позовних вимог Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ДП "Одеський авіаційний завод" викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику", пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № 44/180 від 26.09.2009 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами склалися відносини про технічне забезпечення електропостачання споживача про що 10.11.2009 року був укладений Договір за №197/ЭМО - 09. Відповідно до п.1.1 розділу 1 цього Договору, Власник мереж (ДП «Одеський авіаційний завод») забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу (Військова частина А3571) в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю - продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені п.4.1 цього Договору.

Згідно п.4.1.1 розділу 4 Договору, Споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» та за технічне обслуговування електричних установок Споживача (якщо таке обслуговування передбачено договором) відповідно до додатка «Виконання додаткових робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача».

Звертаючись з позовом до відповідача, позивач просив стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію, яка виникла саме із Договору №197/ЭМО-09 від 10.11.2009 року про технічне забезпечення електропостачання споживача. Між тим, як вже було зазначено вище, споживач (відповідач по справі) за цім Договором зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії, а ні за споживання електричної енергії.

19.08.2004 року між ПАТ «Одесаобленерго» та Позивачем укладено договір про постачання електричної енергії №27 (а.с.101-108).

Відповідно до вимог п.9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладено на строк до 31.12.2004 року, Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Так, як жодна із сторін не заявляла про намір його розірвати або переглянути його умови, Договір вважається щорічно продовженим і діє до теперішнього часу.

Згідно умов Договору, кількість спожитої електричної енергії ДП «Одеський авіаційний завод» визначається шляхом віднімання від загальних засобів обліків, які встановлені на об'єкті Позивача, кількості спожитої електричної енергії субспоживачів.

Пунктом 5 додатку №5 до Договору «Порядок розрахунків» передбачено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію та інші платежі здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 днів після дати виписки рахунку.

22.11.2004 року між Відкритим акціонерним товариством ЕК «Одесаобленерго» та Військової частиною А 3571 (Споживач), яка є субспоживачем ДП «Одеський авіаційний завод» укладено Договір № 34 С/С №27 про постачання електричної енергії (а.с.62-74).

Пунктом 1.2 Правил користування електричної енергії, передбачено, що субспоживач - це споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Оскільки, об'єкти військової частини підключені через технологічні електричні мережі основного споживача - ДП «Одеський авіаційний завод», то відповідач є субспоживачем, в розумінні Правил користування електричною енергією. З метою обліку електричної енергії на об'єктах відповідача, енергопостачальною компанією було встановлено 6 засобів обліку.

13 травня 2011 року з метою обліку електричної енергії на об'єкті відповідача - «Профілакторій», ПАТ «Одесаобленерго» було встановлено та опломбовано засіб обліку №0375116 з показами 000010,5 кВт.г.. 30 травня 2012 року між ПАТ «Одесаобленерго» та Військовою частиною А 3571 укладено додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії №34. Згідно даної додаткової угоди було внесено зміни в Додаток №2 та Додаток №10 та додано до вище зазначених додатків точку обліку - «Профілакторій».

Крім того, відповідно до Додаткової угоди від 03.01.2006 року до договору про постачання електричної енергії від 22.11.2004 року №34 (а.с.74), рахунки, за спожиту Споживачем - Військовою частиною А3571, електроенергію отримає сам Споживач. Оплата рахунків Споживача здійснюється Платником, який надає копії платіжних доручень Споживачу. Платником військової частини А3571 за спожиту електричну енергію є КЕВ м. Одеси.

Таким чином, не зрозуміло якій саме вид заборгованості намагається стягнути позивач та яким чином вона виникла.

Оскільки, позивач не довів належним чином існування заборгованості відповідача по справі та з яких підстав вона виникла, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ДП "Одеський авіаційний завод" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні уточнених позовних вимог скаржника.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 28.05.2014 року по справі № 916/1080/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДП "Одеський авіаційний завод" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „28" травня 2014 року по справі № 916/1080/14 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „23" липня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров