Ухвала суду № 39867501, 23.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1290/14 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2014 року по справі за його позовом до Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича про визнання дій протиправними, щодо не розгляду скарги в порядку ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» та не направлення її в порядку Закону України «Про звернення громадян» до прокуратури Донецької області; зобов'язати діючого Генерального прокурора України відкликати скаргу від 16.12.2013 року з прокуратури Донецької області та розглянути її по суті.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2014 року позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для залишення позову без руху слугувало те, що позивачем не було додано до матеріалів справи доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги (копію скарги до Генеральної прокуратури України) та документ про сплату судового збору.

Щодо не надання до матеріалів справи документу про сплату судового збору, то колегія суддів повідомляє наступне.

В матеріалах справи міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній посилається на неможливість оплати судового збору, в зв'язку з перебування в місцях позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Прийнявши до уваги посилання апелянта на факт його перебування у місцях позбавлення волі, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції мав можливість відкрити провадження у справі без сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічну правову позицію підтримує Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 13 грудня 2010 року № П-383/10 та від 03.08.2010 року № К-26412/10.

Слід зауважити, що стягнення судового збору також можливе при прийнятті судового рішення по суті спору.

З приводу ненадання позивачем доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, судова колегія відзначає слідуюче.

Згідно вимог ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В матеріалах справи наявне клопотання апелянта про витребування документів щодо руху його скарги з Генеральної прокуратури України та прокуратури Донецької області.

Перебування позивача в місцях позбавлення волі судовою колегією розцінюються в якості поважної причини неможливості надання доказів в обґрунтування доводів позовної заяви.

Отже, в своєму позові позивач зобов'язаний викласти обставини (підстави позову), за яких, як він вважає, було порушено його права, свободи чи законні інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом та наявність підстав для звільнення від доказування.

Крім того, згідно положень ст. 11 КАС України:

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1).

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4).

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (ч. 5).

Відповідно до ст. 71 КАС України:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч. 1).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2).

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази (ч. 3).

Суд може збирати докази з власної ініціативи (ч. 5).

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч .6).

Згідно ч.2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Тобто дані обставини суд повинен з'ясувати при розгляді справи по суті в судовому засіданні, а не надання доказів в обґрунтування позову не є підставою для залишення позову без розгляду та може бути лише правовим підґрунтям для відмови в задоволенні позову.

Також, з матеріалів справи слідує, що ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року адміністративний позов було повернуто позивачу в зв'язка з невиконанням вимог оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки в даному судовому рішенні апеляційною інстанцією було встановлено безпідставність залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без руху, то колегія суддів приходить до висновку, що без виходу за межі апеляційної скарги шляхом скасування ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду віл 20.05.2014 року, не можливе повне відновлення порушених прав позивача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 18.04.2014 року та ухвала про повернення позовної зави від 20.05.2014 року - скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 160, 189, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2014 року та від 20.05.2014 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.