Рішення № 39867120, 18.07.2014, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 2/289/403/14

Справа № 289/630/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2014 м.Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицький Л. В.

при секретарі: Білошицької І.Ю.

з участю позивача-ОСОБА_1

відповідача-ОСОБА_2

представника відповідача-ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, свободи та особистої недоторканості, недоторканості особистого і сімейного життя і здоров"я та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,в якому зазначив,що ОСОБА_2 25.03.2014 року перебуваючи в своєму дворі висловлювалась на адресу позивача нецензурною лайкою,що принужує його честь, гідність, тому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав,збільшив розмір моральної шкоди.

Відповідач та його представник, позовні вимоги не визнали, пояснили суду, що ніхто ОСОБА_1 брутальною лайкою не обзивав,а 25.03.2014 року ОСОБА_2 в своєму дворі висловлювалась на адресу своєї собаки нецензурною лайкою.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали цивільної справи та матеріали перевірки №438 звернення ОСОБА_1до Радомишльського РВ, суд прийшов до наступного.

03.04.2014 року, ОСОБА_1 звернувся до Радомишльського РВ з заявою,в якій вказав,що 25.03.2014 року,ОСОБА_2, яка проживає з ним по сусідству,знаходячись на своїй земельній ділянці почала обзивати позивача брутальною лайкою. Дана заява була перевірена,і 20.05.2014 року дільничим інспектором Радомишльського РВ був винесений висновок,в якому ОСОБА_2 була офіційно застережена про недопущення антигромадської поведінки в суспільстві та побуті. Даний висновок ОСОБА_1не оскаржував.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Що ж стосується захисту честі та гідності самого позивача, то відповідно до ч. 1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У висловлюваннях ОСОБА_2 будь-яка інформація відносно позивача та членів його сім'ї відсутня, чим виключається порушення особистих немайнових прав позивача, зокрема права на повагу до гідності та честі.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідачів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивачем ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідачем поширювалась будь-яка інформація про позивача та членів його сім»ї.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає їх також необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачкою стосовно позивача не поширювалася недостовірна інформація та така, що порочить її честь і гідність, а тому її особисті (немайнові) права фактично не порушувалися, тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного,та керуючись ст. 10,11,60,79,88,212-215 ЦПК Укрїни,ст ст. 275,272,280 ЦК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2,про захист честі, гідності,свободи та особистої недоторканності,недоторканності особистого і сімейного життя і здоров»я та відшкодування моральної шкоди-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Радомишльського Л. В. Свінцицький районного суду