Вирок № 39866943, 17.07.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№12014050800001240

№263/5691/14-к

№ 1-кп/263/351/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі:

головуючого - судді Соловйова О.Л.;

при секретарі - Д'яконовій К.І.,

за участю прокурора - Панькіна Є.Є.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м.Куляб Кулябської області Таджикистану, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніш судимого:

1) 04.05.2006 року Деснянським районним судом м. Києва за ст.186 ч.2, із застосуванням ст.69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

2) 16.11.2007 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя за ст.15 ч.2, 185 ч.3, 75 КК України до 3 років позбавляння волі з випробувальним терміном на 1 рік;

3) 22.02.2008 року Жовтневим районним м.Маріуполя за ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 07.06.2012 року Селідівським міським судом Донецької області за ст.391, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнився 05.04.2013 року по відбуттю строку покарання;

5) 04.06.2014 року Жовтневим районним м.Маріуполя за ст.345 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, відбуває покарання з 06.05.2014р. в умовах слідчого ізолятора,

на час затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2014 року приблизно о 01:00 годині ОСОБА_2, знаходячись біля кафе «Банкет» розташованого по пр-ту Металургів в Жовтневому районі м.Маріуполя, під час сварки несподівано виниклої на підставі особистих неприязних відносин з ОСОБА_4, проявляючи злочинну необережність до настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_6 намагався зупинити конфлікт, діючи умисно та протиправно, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння фізичного болю, наніс ОСОБА_5 не менш ніж один удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав з положення стоячи на покриття площадки вказаного кафе, при цьому вдарився потиличною ділянкою голови о тротуарну плитку. В наслідок застосованого ОСОБА_2 фізичного впливу на ОСОБА_5, останньому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: осколкового переламу кісток носу, крововиливу під м'які оболонки та речовину головного мозку, розтрощення речовини головного мозку в області полюсу правої лобної долі, (пластинчатої субдуральної гематоми), які призвели до набряку та набуханню головного мозку, у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя у момент заподіяння, що призвели до смерті.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та у судовому засіданні пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиро кається, та жалкує з приводу настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_5, якого вдарив під час бійки з ОСОБА_4 Не бажав настання смерті потерпілого, хоча згоден з тим, що повинен був це передбачити в момент заподіяння удару. На теперішній час, з потерпілою ОСОБА_1 уклали угоду про примирення, яку просив затвердити.

Потерпіла ОСОБА_1 в залі судового засідання підтвердила відомі їй обставини правопорушення, в наслідок якого загину в її чоловік ОСОБА_5 Просила призначити узгоджену сторонами міру покарання та стягнути спричинену правопорушення шкоду.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство з необережності.

17 липня 2014 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення, у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, ОСОБА_2, як обвинувачений, та ОСОБА_1, як потерпіла, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.119 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2, у вигляді 3 років 6 місяців обмеження волі, та частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 04.06.2014 року, остаточно визначивши до відбуття покарання у вигляді 4 років обмеження волі. Одночасно, визначились з розміром шкоди спричиненої правопорушення на рівні 50 000грн., відшкодування якої ОСОБА_2 зобов'язався проводити щомісячними платежами у розмір 830 грн. протягом 5 років.

Враховуючи те, що обвинувачений та потерпіла, в ході судового розгляду, досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст. 468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.119 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 суду заявили, що вони цілком розуміють наслідки укладення мирової угоди.

З'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч.5 ст. 474 КПК України). Потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для неї, як потерпілої, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (обвинуваченим, потерпілою) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ст.119 ч.1 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Відповідно до ст.350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядається судом після того, як буде заслухана думка щодо нього інших учасників судового провадження.

В ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження за №12014050800001240 з обвинувальним актом щодо обвинувачення ОСОБА_2, за ст.119 ч.1 КК України та клопотання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, сторони підтримали заявлене, прокурор вважає, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення. Одночасно, прокурор просив задовольнити позовні вимоги, щодо стягнення з винної особи витрат на лікування потерпілого від злочину, проти чого обвинувачений ОСОБА_2, не заперечував.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим належить затвердити, а ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

Угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, укладену 17 липня 2014 року - затвердити.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч. 1 ст. 119 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 04.06.2014 року, у вигляді 6 місяців обмеження волі та остаточно за сукупністю вироків, ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років обмеження волі з відбуттям у кримінально-виконавчій установі відкритого типу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін з метою направлення до місця відбування покарання в порядку, передбаченому для осіб засуджених до позбавлення волі.

По прибуттю до місця відбування покарання звільнити засудженого з-під варти.

Строк покарання у вигляді обмеження волі відраховувати з дня прибуття та постановки на облік до виправного центру.

Зарахувати у строк відбуття покарання за правилами, передбаченими ст.72 КК України, період перебування ОСОБА_2 під вартою з 06.05.2014 року по час доставки засудженого під вартою до виправного центру із розрахунку, що 1 дню позбавлення волі відповідає 2 дні обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІНН не відомий), на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди спричиненої злочином 50 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІНН не відомий), на корись Маріупольської міської ради витрати пов'язані зі стаціонарним лікуванням потерпілого від злочину у розміру 1219грн. 76коп., перерахувавши на р/р 35417004001709 в ГУ ДКСУ в м.Маріуполі Донецької області, код ЄДРПОУ 01990631, МФО 834016.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя О.Л. Соловйов