Ухвала суду № 39865855, 22.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/1195/2014 Головуючий в І інстанції: Черниш О.Л.

Категорія: 42 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "ЕРСТЕ БАНК", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк", до ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, -

В С Т А Н О В И Л А:

30 травня 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Ерсте Банк" (далі - банк, позивач) звернулось до суду з позовом до відповідачів, в якому просило виселити їх з двокімнатної квартири, розташованого АДРЕСА_1 та покласти на відповідачку ОСОБА_2 судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов Кредитного договору №014/2181/9/10962 від 21.03.2008 року банком було видано ОСОБА_4 кредит у розмірі 30 000 доларів США на споживчі цілі. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором за договором іпотеки №014/2181/9/10962/1 від 21.03.2008 року в іпотеку банку було передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2, яка виступила майновим поручителем позичальника. 10.09.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки №014/2181/9/10962/1 від 21.03.2008 року про звернення стягнення на предмет іпотеки. Примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 10.09.2010 року здійснювалося Відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні. 04.09.2012 року та 08.10.2012 року за адресою: м. Херсон, вул.Нафтовиків, 15, оф.419, Філією ПП «Нива - В.Ш.» проводились прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме вказаної квартири, проте торги не відбулись через відсутність покупців. На підставі ч.6 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» банк прийняв у власність вказану двокімнатну квартиру за ціною згідно експертної оцінки 153542,00грн. в рахунок часткового погашення боргу за вказаним кредитним договором. 11.02.2013 року ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні було видано акт про передачу банку вказаної квартири за ціною 153542,00грн. в рахунок часткового погашення боргу за виконавчим написом. На підставі даного акту приватним нотаріусом ОСОБА_5 було видано АТ «Ерсте Банк» свідоцтво про право власності на вказану квартиру, яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач зазначив, що на даний час АТ «Ерсте Банк» позбавлено можливості розпоряджатися належною банку квартирою у зв'язку з тим, що в квартирі проживає попередня власниця ОСОБА_2 та її дочка - ОСОБА_3, які здійснюють перешкоди у користуванні та розпорядженні банком зазначеною квартирою. Письмова вимоги АТ «Ерсте Банк» про звільнення квартири з 30-денний строк з дня отримання вимоги, що надіслана 26.04.2013 року на адресу відповідачки, була залишена без відповіді, а відповідач у справі і її дочка продовжують мешкати в спірній квартирі.

Ухвалю Комсомольського районного суду м.Херсона від 01 жовтня 2013 року до справи залучено правонаступника позивача ПАТ ?Фідокомбанк?.

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 листопада 2013 року позов задоволено. Суд вирішив виселити відповідачів із вказаної квартири. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діюча в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову, пославшись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначила, що судом не враховано, що в силу ч.4 ст.12 Закону України ?Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей? у випадку наявності неповнолітніх дітей у іпотекодавця необхідно вимагати отримання згоди (попередній дозвіл) органів опіки та піклування на укладання договору іпотеки, а її ніхто так і не проінформував про вказану згоду. Також вказала, що в порушення норм вказаного закону та ст.19 СК України орган опіки та піклування не був залучений до участі у справі. Вважає, що, ставлячи питання про виселення і не ставлячи питання про зняття з реєстраційного обліку, позивач порушує принципи ЖК України. Крім того вказала, що суд не врахував права її неповнолітньої дитини на житло, що іншого житла для проживання вона з дитиною не має.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до Кредитного договору №014/2181/9/10962 від 21.03.2008 року позивачем було видано ОСОБА_4 кредит у розмірі 30 000 доларів США на споживчі цілі (а.с.5-6).

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №014/2181/9/10962/1 від 21.03.2008 року, за яким в іпотеку банку було передано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2 за договором дарування від 08.10.2007 року, яка виступила майновим поручителем позичальника ОСОБА_4 (а.с.7-9, 10).

10.09.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на вказану двокімнатну квартиру в рахунок задоволення вимог банку по кредитному договору в сумі 44419,70 доларів США (а.с.11).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010 року примусове виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса від 10.09.2010 року здійснювалося Відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні (а.с.12).

11.02.2013 року ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні було видано акт про передачу стягувачу, ПАТ «Ерсте Банк», вказаної двокімнатної квартири за ціною 153542,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу за вказаним виконавчим написом, як такої, що не була реалізована на прилюдних торгах протягом місяця з дня проведення повторної уцінки (а.с.15).

Згідно свідоцтву про право власності від 12.02.2013 року, виданому приватним нотаріусом ОСОБА_5 і зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, АТ «Ерсте Банк» належить вказана квартира (а.с.16, 17).

Таким чином, банк задовольнив свої вимоги як іпотекодержатель, набувши право власності на вказану кварту, як на майно, на яке звернуто стягнення в порядку, передбаченому в п.6, 9 ст.62 Закону України ?Про виконавче провадження?.

З листа ТОВ ?Україна? від 09.04.2013 року та копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що в спірній квартирі проживає ОСОБА_2 1984р.н. та ОСОБА_3 2007р.н., які зареєстровані в ній з 08.10.2010 року (а.с.18, 35).

Відповідно до листа-вимоги від 26.04.2013 року та повідомлення про вручення поштового відправлення, банк направляв відповідачці письмову вимогу про звільнення вказаної квартири протягом одного місяця з дня отримання вимоги, лист-вимога вручений ОСОБА_2 29.04.2013 року (а.с.19, 20).

Суд першої інстанції повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам у справі, а тому на підставі ст.109 ЖК України, 317, 319, 391 ЦК України прийшов до вірного висновку про виселення відповідачів з квартири, яка належить позивачу.

При цьому колегія суддів враховує положення ст.ст.383, ч.1 ст.405 ЦК України, 150, 156, ч.1 ЖК України, аналіз змісту яких свідчить про те, що право члена сім'ї власника квартири користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно, а відтак - припинення права власності особи на квартиру припиняє її право та право членів її сім'ї на користування цією квартирою.

Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки належним чином не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами і висновків суду не спростовують. Посилання заявника на відсутність згоди (попереднього дозволу) органів опіки та піклування на укладання договору іпотеки та не залучення органу опіки до участі у даній справі не приймаються до уваги, оскільки, з одного боку, не впливають на правильність прийнятого судом рішення, а, з іншого боку, дитина була зареєстрована у вказаній квартирі з 08.10.2010 року, тобто тоді, коли вона вже була передана в іпотеку за договором від 21.03.2008 року. Посилання заявника на те, що позивач не ставить питання про зняття з реєстраційного обліку, чим порушує принципи ЖК України, також не приймаються до уваги, оскільки право вибору способу захисту своїх прав належить лише позивачу.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітньої дочки ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

судді: